ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року                                                                             Справа № 918/867/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. ,  суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Бабій В.В., ордер КС №388695 від 22.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19 (суддя Горплюк А.М., повний текст рішення складено 01.03.2021 року)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 074 214,51 грн основного боргу, 363 539,93 грн пені, 411 842,28 грн. 3% річних, 825 623,61 грн. інфляційних втрат та 183 307,95 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення 545 309,89 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 363 539,93 грн пені та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 363 539,93 грн пені.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення тощо.

Однак, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги докази надані Відповідачем, щодо скрутного матеріального становища, а також не було враховано, що сума пені є надмірно великою для Відповідача.

Зменшивши заявлений до стягнення розмір пені лише на 60%, тим самим задовольнивши позов НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення пені у розмірі 363 539,93 грн, Господарський суд Рівненської області дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, припустився неправильного застосування ст. 222 ГК України і ч. 2 ст. 541 ІІК України, шляхом їх неправильного тлумачення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.05.2021 р. об 11:30 год.

11.05.2021 р. на електронну адресу суду від представника Відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

          Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №918/867/19 задоволено, попереджено заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

14.05.2021 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку з тим, що між ТОВ "Рівнетеплоенепго" та НАК "Нафтогаз України" ведуться переговори щодо укладення мирової угоди.

17.05.2021 від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку з тим, що відповідальний працівник по супроводженню справи №918/867/19 перебуває на стаціонарному лікуванні з 28.03.2021 року в одному із медичних закладів м. Рівного, інші працівники здійснюють свої трудові обов`язки в режимі дистанційної роботи.

Також, Позивач зазначив між ТОВ "Рівнетеплоенепго" та НАК "Нафтогаз України" почався переговорний процес по укладенню мирової угоди, зокрема, і у справі №918/867/19.

В судове засідання 17.05.2021 представники сторін не з`явилися.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами (частина 3 статті 216 ГПК України).

Враховуючи те, що 60-ти денний термін наданий статтею 273 ГПК України для вирішення розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції закінчується 31.05.2021, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950р., ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Враховуючи вищевикладене та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів для забезпечення можливості реалізації учасниками справи процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, та повної, всесторонньої перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про задоволення клопотань Позивача та Відповідача та про можливість розгляду даної справи поза межами строку, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.06.2021 р. об 10:30 год.

31.05.2021 р. на електронну адресу суду від представника Відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 р.  заяви представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №918/867/19 задоволено, попереджено заявників, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

10.06.2021 від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В обґрунтування клопотання представник Відповідача посилається на те, що починаючи з середини березня 2021 року, між НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Рівнетеплоенерго" розпочався переговорний процес щодо укладення мирових угод у судових процесах про стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь НАК "Нафтогаз України" заборгованості, зокрема і у справі №918/867/19, за результатом якого ТОВ "Рівнетеплоенерго" 16.04.2021 року звернулося до НАК "Нафтогаз України" з листом за вих. № 01-01/949/952 від 15.04.2021 року, в якому цей переговорний процес був формалізований.

Разом з тим, після 16.04.2021 року, відбулися події:

- 28.04.2021 року припинено повноваження голови правління НАК "Нафтогаз України"

Коболєва А.В. та призначено головою правління НАК "Нафтогаз України" Вітренка Ю.Ю.;

- 30.04.2021 року члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень, в силу яких, узгодження умов мирової угоди у справі № 918/867/19 станом на 14.05.2021 року ще триває

Також представник Відповідача зазначив, що відкладення розгляду справи №918/867/19 в судовому засіданні 14.06.2021 року жодним чином не порушить права і НАК "Нафтогаз України", і ТОВ "Рівнетеплоенерго" на розгляд їхнього спору у справі №918/867/19 упродовж розумного строку.

Розглянувши зазначене вище клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів вважає, що в даному випадку проведення між Позивачем та Відповідачем переговорного процесу щодо можливого укладення мирової угоди, не може слугувати доказом, який унеможливлює розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 14.06.2021.

Крім того, суд призначаючи апеляційну скаргу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

В судове засідання 14.06.2021 року з`явився представник Відповідача, Позивач явку повноважного представника не забезпечив, сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні представника Відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі – Споживач, відповідач) було укладено Договір №8366/1718-БО-28 постачання природного газу (далі – Договір, том 1, а.с. 25-34).

Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що природній газ поставлений за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2017 по 31 березня 2018 (включно) природній газ орієнтовним обсягом 13558,872 тис. куб. метрів.

За приписами п. 2.8. Договору за розрахункову одиницю природного газу є 1 куб. метр, приведений до стандартних умов: температура (t) = 20 С, тиск природного газу (Р) = 760 міліметрів ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 3.7. Договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Ціна за 1 000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладення становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 9 488,64 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.2., 5.4. Договору).

За приписами п. 3.8. Договору, не пізніше 7-го числі місяця, наступного за місцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику, зокрема підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У 2018 році між сторонами укладено декілька Додаткових угод до Договору (№1 від 11.01.2018, №2 від 04.02.2018, №3 від 07.06.2018, №4 від 08.08.2018, №5 від 07.09.2018), якими сторони, серед іншого, продовжували строк дії Договору (том 1, а.с. 35-39).

Вказаний Договір та додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх.

На виконання умов Договору постачальник передав споживачу у власність природний газ на загальну суму 105 294 147,64 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 7 483 937,08 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 на суму 14 606 442,36 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 на суму 20 337 419,62 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 на суму 16 582 508,57 грн, актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 на суму 20 184 054,72 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 на суму 20 779 685,12 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 на суму 4 443 776,82 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2018 на суму 328 382,86 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2018 на суму 91 461,00 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2018 на суму 295 144,15 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2018 на суму 161 335,34 грн (том 1 а.с. 40 - 50).

Однак, оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.

05.12.2019 Позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", в якому просив, посилаючись на ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264, 265 ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, стягнути: 10 074 214,51 грн. основного боргу, 908 849,82 грн. пені, три відсотки річних на суму 411 842,28 грн. та інфляційні втрати на суму 825 623,61 грн. за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором постачання природного газу від 18.09.2017 №8366/1718-БО-28.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Рівненської від 12.03.2020 зупинено провадження у справі № 918/867/19 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/137/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог. від 12.03.2020 зупинено провадження у справі № 918/867/19 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/137/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог.

Ухвалою Господарського суду Рівненської від 09.12.2020 поновлено провадження у справі №918/867/19 з 23.12.2020 та призначено підготовче засідання на 23.12.2020.

23.12.2020 суду від відповідача надійшла заява про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської від 23.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.01.2021.

13.01.2021 до суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшло заперечення на заяву про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Розглянувши позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10 074 214,51 грн. основного боргу, 363 539,93 грн. пені, 411 842,28 грн. 3% річних, 825 623,61 грн. інфляційних втрат та 183 307,95 грн. судового збору.

В позові в частині стягнення з відповідача 545 309,89 грн. пені, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, мотивоване тим, що  невиконання Відповідачем договірних зобов`язань з своєчасної оплати поставленого товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача, на підставі чого позовні вимоги про стягнення, пені в розмірі 908 849,82 грн. є законними, ґрунтуються на положеннях укладеного між сторонами договору та нормах чинного законодавства України.

При цьому, суд першої інстанції, враховуючи положення статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 60% до 363 539,93 грн, та відмови в частині стягнення з Відповідача 545 309,89 грн. пені., оскільки крім стягнення пені позивач також заявив до стягнення 3% річних та інфляційні, які за своєю природою є компенсацією за користування належними до сплати позивачу коштами, та інфляційні нарахування, які є відшкодуванням втрат позивача, спричинених знеціненням грошових коштів, та які визнано судом обґрунтованими, що в свою чергу забезпечує захист майнових прав та інтересів позивача, а тому зменшення розміру пені на 60% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені на 60% до 363 539,93 грн, та відмови в частині стягнення з Відповідача 545 309,89 грн. пені, враховуючи наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як установлено ч. 1. ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Так, пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що всупереч умовам Договору Відповідач свої зобов`язання, щодо оплати за поставлений природний газ не виконав, виставлені рахунки оплатив частково, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 074 214,51 грн.

Наявність заборгованості в розмірі 10 074 214,51 грн. на момент подання позову не заперечується Відповідачем.

Враховуючи, що Відповідач допустив порушення строків оплати поставленого згідно Договору природного газу, він повинен нести відповідальність за порушення зобов`язання передбачену Законом та Договором.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач подав клопотання про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, у якому просив суд першої інстанції скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, відсотків річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню на 100%.

В обґрунтування поданого ним клопотання Відповідач посилався на те, що придбання газу здійснювалося виключно для потреб населення, підприємство практично залишається єдиним постачальником послуг з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води населенню та підприємствам установам та організаціям міста Рівного.

Також відповідач зазначав, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що викликано незалежними від його обставинами - несвоєчасними та неповними розрахунками населення міста Рівного за надані послуги, та несвоєчасним відшкодуванням державою різниці в тарифах та низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії у важких економічних умовах, що спричинена пандемією коронавірусу COVID-19.

Окрім того, Відповідач зазначав, що незважаючи на тяжкий матеріальний стан, ТОВ "Рівнетеплоенерго" частково погашало заборгованість, що вказує на добросовісну поведінку Відповідача та відсутність прямого умислу в його діях, також Відповідач не міг впливати на розподіл коштів з рахунку із спеціальним режимом використання, нормативи відрахування з якого визначалось Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Станом на 01.11.2020 Відповідач мав заборгованість за електроенергію в розмірі 1 360 991,45 грн. , за водопостачання 4 290 557,98 грн.  та за оренду котелень та теплопунктів та за оренду об`єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в сумі 11 188 257,96 грн за 2020 рік.

Згідно фінансово-господарської звітності у позивача за попередні роки відсутня збитковість в роботі, тоді як звітів про фінансові результати відповідача за 2016-2020 року видно, що підприємство є збитковим.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач допустив порушення строків оплати поставленого згідно Договору природного газу, відтак повинен нести відповідальність за порушення зобов`язання передбачену Законом та Договором.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання Позивач, керуючись пунктом 8.2. Договору, нарахував Відповідачу пеню в сумі 908 849,82 грн.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, колегія суддів дійшла висновку, що він є  арифметично правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції було встановлено відсутність завданих збитків Позивачу зі сторони Відповідача, враховано майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, ступінь виконання Відповідачем зобов`язання, а також інші обставини які унеможливлювали належне виконання Відповідачем умов Договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо зменшення розміру пені на 60% - до 363 539,93грн.

Тобто, Господарським судом Рівненської області було встановлено всі обставини, з`ясування яких передбачено ст. 233 ГК України.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені на 60% до 363 539,93 грн. та відмови у стягненні 545 309,89 грн. пені.

Доводи апелянта те, що сума пені є надмірно великою для Відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки розмір стягуваної пені є співмірним до розміру заборгованості, яка існувала на момент звернення позивачем з позовом до суду першої інстанції.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище та необхідність зменшення розміру пені на 100%, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки задоволення судом першої інстанції клопотання відповідача про зменшення розміру пені є суб`єктивним правом суду при оцінці наданих доказів, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів, і з урахуванням наявності у матеріалах справи доказів на підтвердження обставин, якими таке клопотання обґрунтоване. Зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності.

Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.  

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19 в частині стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь НАК "Нафтогаз України" пені в розмірі 363 539,93 грн прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2021 року у справі №918/867/19  в частині стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь НАК "Нафтогаз України" пені в розмірі 363 539,93 грн.  залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/867/19  повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "15" червня 2021 р.

Головуючий  суддя                                                                      Демидюк О.О.

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Павлюк І.Ю.