Справа № 167/122/21

Номер провадження 1-кп/167/53/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       15 червня 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

прокурора Мороза Д. В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030180000003 від 05.01.2021 про обвинувачення ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ольганівка Луцького району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, раніше не судимий у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України)

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 05 січня 2021 року близько 00 год. 00 хв., діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи на території господарства, розташованого за адресою: с.Ольганівка, вул. Гранична, 29, Луцького району Волинської області, шляхом вільного доступу, за допомогою лапки кікстартера (завідної лапки) запустив двигун та почав рух на належному потерпілому ОСОБА_3 мотоциклі марки «Альфа», номер рами НОМЕР_1 , вартістю 4500 грн., який не зареєстрований у встановленому законом порядку, та яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Таким чином, вказані умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 , 05 січня 2021 року близько 01 год. 15 хв. перебуваючи на території господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, використовуючи довірливі відносини із потерпілим ОСОБА_4 , засновані на їхньому попередньому знайомстві, під приводом здійснення телефонного дзвінка, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4 , заволодів належним останньому мобільним телефоном марки «Meizu М5 Note», сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 згідно з висновком експерта № СЕ-19\103-21\301-ТВ від 18 січня 2021 року майнову шкоду у розмірі 920,80 грн.

Таким чином, вказані умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2  вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 190 КК України визнав та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно на території господарства, розташованого за адресою:  АДРЕСА_1  незаконно заволодів транспортним засобом та в подальшому, перебуваючи на території господарства, розташованого за адресою:  АДРЕСА_2  під приводом здійснення телефонного дзвінка заволодів мобільним телефоном  ОСОБА_4 . У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, призначити громадські роботи.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, 15 червня 2021 року подав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності у зв`язку із зайнятістю на роботі. Також зазначив, що не заперечує щодо розгляду кримінальної справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), наслідки такого розгляду йому зрозумілі. Претензій до обвинуваченого немає, цивільний позов заявляти не буде, щодо покарання, покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 давати показання відмовився, зазначив, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 , доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 190 КК України.

Таким чином суд вважає доведеним: факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 транспортним засобом, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України; факт заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушеннь, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів та кримінальних проступків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин, повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, за місцем проживання, зауважень та скарг на його поведінку не надходило, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_2 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі, за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робі.

Остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення менш суворого покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу суд не вбачає, оскільки обвинувачений не працює та не має постійного джерела прибутку. Також суд не вбачає підстав для призначення найбільш суворого покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі з огляду на дані про особу обвинуваченого.

Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт на строк 210 (двісті десять) годин.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2  від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази у справі, а саме:

- мотоцикл марки «Альфа», номер рами НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити за належністю законному володільцеві потерпілому ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон марки «Meizu М5 Note», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити за належністю законному володільцеві потерпілому ОСОБА_4 .

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості, машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя І. Т. Гармай