Справа № 171/1510/20

        1-кп/171/55/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року                                                                                        м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кодрян Л.І.

за участю секретаря Титаренко Л.Б.

прокурора Свиридюка О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Андріяшевської М.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Лепехи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040410000518 від 30.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040410000518 від 30.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового засідання прокурор підтримав подані ним до суду клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи клопотання тим, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Мотивуючи своє клопотання, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає, що наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення та йому може бути призначено покарання за вчинення злочину в якому він обвинувачується у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та або суду. Зазначає, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи чи навчання, суспільно-корисною працею не зайнятий, не має постійного джерела доходів, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей. Вказане свідчить, на думку прокурора, про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі зазначеного, просить суд продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає, що наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення та йому може бути призначено покарання за вчинення злочину у якому він обвинувачується у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначає, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи чи навчання, суспільно-корисною працею не зайнятий, не має постійного джерела доходів, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей. Вказане свідчить, на думку прокурора, про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі зазначеного, просить суд продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник Андріяшевська М.С. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що вказані прокурором ризики не обґрунтовані та не доведені, доказів на обґрунтування ризиків до матеріалів кримінального провадження не додано. Вважає, що в ході судового розгляду стало очевидним, що докази в кримінальному провадженні сфальсифіковані. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Захисник Лепеха О.В. поклався у вирішенні клопотання прокурора на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 поклався у вирішенні клопотання прокурора на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, немає постійного місця роботи чи навчання, суспільно-корисною працею не зайнятий, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей. Окрім того, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесене до тяжких злочинів. Наведене свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі. Обвинувачений раніше судимий, немає постійного місця роботи чи навчання, суспільно-корисною працею не зайнятий, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей. Окрім того, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України віднесене до тяжких злочинів. Наведене свідчить, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, вищевикладене підтверджує те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк запобіжного заходу спливає 19.06.2021 року.

Що стосується доводів захисника Андріяшевської М.С., то вони не спростовують наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України для запобігання яких було обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід, тому в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Виходячи з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі доведеності їх вини та визнання їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень Європейського Суду з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.

Таким чином, з врахуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання їх спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст.177, 182, 183, 184, 314-316, 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме до 12 серпня 2021 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, а саме до 12 серпня 2021 року.

У задоволенні клопотання захисника Андріяшевської Марини Сергіївни про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя   Кодрян Л. І.