ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року

м. Харків

справа № 638/17802/17

провадження № 22-ц/818/2552/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів – Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Сидорчук М.О.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1

особа, дії якої оскаржуються – старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко Олександр Михайлович

заінтересована особа ОСОБА_2

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко Олександра Михайловича на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2020 року у складі судді Рибальченко Л.М.,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Павлов Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій та зобов`язання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко Олександра Михайловича скасувати постанову від 17.09.2020 про арешт майна боржника.

Скарга мотивована тим, що на виконані Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) знаходиться виконавчий лист № 638/17802/17 від 11.09.2020, виданий Дзержинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 1 249 520 грн.58 коп. Відповідно 17.09.2020 страшим державним виконавцем Марченко О.М. винесено постанову про арешт майна боржника - частку учасника засновника , кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ « С-ТРАНС». Зазначає, що ОСОБА_3 не має частки учасника засновника зазначеного ТОВ, оскільки його засновником є КОМПАНІЯ « ІНМІЛККО ПЛЮС» з розміром внеску до статутного фонду 7178125, 00, що складає 100 % від загального розміру статутного капіталу вищезазначеного товариства. ОСОБА_1 , як співзасновник останньої лише здійснює вплив на діяльність ТОВ, як кінцевий бенефіціарний власник.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвала мотивована тим, що у ОСОБА_1 відсутня частка учасника ТОВ « С-ТРАНС», він є лише кінцевим бенефіціарним власником в ТОВ «С-ТРАНС», тому на зазначене майно не може бути накладено арешт за боргами ОСОБА_1

28.12.2020 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко О.М. подано апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, державний виконавець просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала першої інстанції містить протиріччя, а саме якщо скаржнику не належить майно, то він не має право оскаржувати дії виконавця за постановою про накладення арешту на це майно, таким чином суд не з`ясував суб`єктивний склад правовідносин. Крім того вважає, що участь скаржника у Компанії яка є засновником товариства забезпечує йому здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та міститься в матеріалах справи, що 22.07.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова розглянуто справу № 638/17802/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, відповідно до якого вищезазначеним судом виданий виконавчий лист № 638/17802/17 від 11.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 НОМЕР_1 , 58 грн. на користь ОСОБА_2 ( а.с. 124).

14.09.2020 старшим виконавцем  Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Марченко О.М. винесена постанова про відкриття провадження за вищезазначеним виконавчим листом (а.с. 125).

Після чого, 17.09.2020 за заявою стягувача ОСОБА_2 старшим виконавцем  Марченко О.М. винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме частку учасника засновника кінцевого бенефіціарного власника в ТОВ «С-ТРАНС» ( а.с. 140).

Згідно з Конституцією України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 56 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та в межах суми стягнення.

Частиною 4 статті 59Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», передбачено підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною першою статті 451 ЦПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта, щодо наявності підстав для арещту частки скаржника у статутному капіталі ТОВ « С-ТРАНС», з наступних підстав.

Статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження»  визначено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до ст. 22 Закону України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , вбачається, що звернення  стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про  стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення  стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи. 

Частиною 1 ст. 12 Закону України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Відповідно до безкоштовного запиту з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, який знаходиться в матеріалах справи ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником та опосередковане бенефіціарне володіння здійснюється через компанію нерезидента – Компанія « ІНМІЛКО ПЛС»( а.с. 139).

Пунктом 30 ст. 1 Закону України « про запобігання та протидію легализації ( відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надано визначення поняття кніцевого бенефіціарного власника, а саме що кінцевим бенефіціарним власник може бути - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:  для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);  для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);  для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Виходячи с того, що вищезазначеному запиті вказано, що єдиним учасником ТОВ « С-ТРАНС» зазначена компанія « ІНМІЛКО ПЛС», з розміром внеску до статутного фонду 7178125, 00 грн., що складає 100% від загального розміру статутного капіталу товариства ( а.с. 108) , судова колегія погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_1 на праві власності не належить частка учасника в ТОВ « С-ТРАНС».

Оскільки, скаржник здійснює опосередковане бенефіціарне володіння ТОВ « С-ТРАНС» через можливість впливу на прийняття рішень компанією « ІНМІЛКО ПЛС» , він як кінцевий бенефіціарний власник ( контролер) має право на оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні в розумінні вимог ст. 447 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає хибними доводи апелянта, стосовно неналежного заявника по вищезазначеній скарзі на дії виконавця, оскільки в даному випадку порушені не майнові права ОСОБА_1 як бенефіціарного власника ( контролера ) ТОВ « С-ТРАНС».

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко О.М. не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Тому апеляційну скаргу старшого держаного виконавця Марченко О.М. належить залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 376, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Марченко О.М. залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 14 червня 2021 року.

Головуючий                                                                                                 О.Ю.Тичкова

Судді                                                                                                         С.С. Кругова

                                                                                Н.П. Пилипчук