22-ц/804/1568/21

                                                                                265/383/20

Головуючий у І інстанції Гноєвой С.С. Єдиний унікальний номер 265/383/20    

Номер провадження 22-ц/804/1568/21

Доповідач Барков В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 червня 2021 року  м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів   Биліни Т. І.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар  Сікора М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пудак Олена Іванівна на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Демко Марина Леонідівна,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 посилаючись на те, що 20 грудня 2018 року між ним та відповідачем був укладений спадковий договір, предметом якого є житловий будинок з належними господарчими та побутовими будівлями і спорудами. Згідно з п. 1 договору відповідач зобов`язався виконувати розпорядження позивача перелічені у цьому договорі за життя і в разі його смерті набуває право власності на майно, що є предметом договору. Умовами договору також передбачені розпорядження позивача, розподіл витрат пов`язаних з оформленням цього договору, а також умови його розірвання. У зв`язку із відмовою відповідача належним чином виконувати свої обов`язки, передбачені спадковим договором, ОСОБА_1 просив його на підставі п. 16.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пудак О. І. звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 не виконував його розпорядження належним чином. Крім того, жодних доказів тому, що ОСОБА_2 відповідно до п. 11 спадкового договору забезпечував його кожного місяця на суму 1 500 грн. відповідач суду не надав. 

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Басівський В. О. зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтовані. Зокрема зазначає, що ОСОБА_2 неухильно дотримувався зазначених в спадковому договорі умов та здійснював догляд за позивачем ще до того як він був укладений. Оскільки ОСОБА_1 був ініціатором укладення зазначеного договору, фактично це вказує на те, що догляд, що здійснював ОСОБА_2 був достатнім та прийнятним для позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд спираючись на пояснення свідків та наявних доказів встановив, що позивач, як на підставу звернення до суду із вказаним позовом, посилається на зміну обставин у своєму житті, однак на думку суду, зміна обставин у житті позивача ОСОБА_1 , як то укладання шлюбу чи інше, в даному випадку та сама по собі, не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для розірвання спірного спадкового договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із урахуванням норм ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 16 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно положень частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною п`ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого – вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 20 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений спадковий договір, предметом якого є житловий будинок з належними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці Маріупольської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Цей спадковий договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Демко М. Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1750 (а.с.6-11).

Укладання договору відбулось за ініціативи та за пропозицією позивача ОСОБА_1 , що підтверджується довіреністю наданою позивачем 31 серпня 2018 року ОСОБА_3 для його представництва з питань підготовки документів для оформлення спадкового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 1308 ЦК України передбачено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

За п. 11 спадкового договору відповідач зобов`язався забезпечувати позивача необхідним доглядом, щотижня продуктами харчування та належними лікувальними засобами згідно з рецептами лікарів, пранням білизни один раз на тиждень, прибиранням помешкання один раз на тиждень, забезпечувати приготування їжі за потреби та на особисте прохання позивача, у разі необхідності супроводжувати до лікувальних закладів. Сума матеріального забезпечення повинна була складати 1 500 грн. на місяць.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є медичними працівниками, в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердили, що надавали позивачеві медичну допомогу на дому, він виглядав доглянутим і охайним, в будинку було чисто та прибрано, відповідач привозив позивачеві їжу, а в холодильнику знаходилися продукти харчування.

Відповідачем також були надані суду виписки з історії хвороби позивача та його амбулаторної карти, а також квитанції на придбання необхідних медичних препаратів.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив показання свідків ОСОБА_6 , яка 12 жовтня 2019 року зареєструвала шлюб із позивачем, та її доньки ОСОБА_7 , оскільки їх показання будь-якими іншими доказами не підтверджуються та спростовуються доказами, наданими відповідачем.

Таким чином, матеріали справи містять належні, допустимі й достовірні докази про виконання відповідачем умов спадкового договору, зокрема, щодо щоденного забезпечення їжею про що пояснив позивач в судовому засіданні апеляційного суду, забезпечення лікувальними засобами, які спростовують вимоги позивача, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального  права, а тому його необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пудак Олена Іванівна – залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2021 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15 червня 2021 року.

Судді       В. М. Барков

        Т. І. Биліна

Є. Є. Мальцева