Справа № 308/7431/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року                                                                 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріальног округу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дяк Святослава Володимирівна, про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, однією сім`єю без шлюбу,

встановив:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 з яким вона прожила 20 років однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, у зв`язку з чим вона звернулась до нотаріальної контори, після чого було заведено спадкову справу, протягом встановленого законом строку 6 місяців, до нотаріальної контори більше ніхто за прийняттям спадщини не звертався, вона є єдиною спадкоємицею, про що нотаріусом їй було видано відповідну довідку. Однак нотаріус їй повідомив, що для отримання свідоцтва про право на спадщину, факт її проживання із спадкодавцем, має бути підтверджений рішенням суду.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено частиною 1 статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною 2 цієї статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

У частині 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

В своїй заяві заявник зазначила, що встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, однією сім`єю без шлюбу їй необхідно для прийняття спадщини, тобто мета встановлення таких фактів - оформлення спадщини.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому суд враховує, що за змістом частини 1 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Крім того, заявником в якості зацікавлених осіб у заяві вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які ймовірно є родичами померлого ОСОБА_4 , та встановлення факту, який просить встановити заявник, може вплинути на їх права.

Той факт, що заявник має намір прийняти спадщину дає підстав вважати про наявність спору про право, оскільки у такому випадку в заявника існує спір про право зі спадкоємцями або з відповідною територіальною громадою.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 521/13620/18.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, однією сім`єю без шлюбу, оскільки із такої, вбачається спір про спадкове право.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 294, 315 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

       У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріальног округу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дяк Святослава Володимирівна, про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, однією сім`єю без шлюбу відмовити.

Роз`яснити, що позивач може звернутись з даним позовом в порядку позовного провадження.

Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення разом з матеріалами позовної заяви.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя                                                                         К.С. Дегтяренко