Номер справи 220/1013/21

Номер провадження № 2-о/220/127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       17 червня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді                -        Яненко Г.М.;

за участю секретаря                -        Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Докучаєвський міський Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

       16.06.2021 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, у якій зазначила, що 26 березня 2021 р., у «Донецькому центрі охорони материнства та дитинства» Донецької області, перебуваючи з 07 серпня 2015 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , вона народила дитину чоловічої статі. 26 березня 2021 року зазначеною медичною установою їй було видане медичне свідоцтво про народження № 614. При зверненні до Докучаєвського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)заявниці було відмовлено у реєстрації дитини, оскільки медична довідка про народження видана медичною установою, яка розташована на тимчасово неконтрольованій Україною території, а тому є незаконною та не створює правових наслідків. Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини.

       Заявник в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином оповіщеною про день та час розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заяву підтримала.

       Представник заінтересованої особи – Докучаєвського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вирішення справи на розсуд суду.

       Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заявниці про встановлення факту народження дитини підлягають задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлено, що згідно медичного свідоцтва про народження № 614, виданого 26 березня 2021 року «Донецьким центром охорони материнства та дитинства» Донецької області, у ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина чоловічої статі.

       Як вбачається з копії паспорту серії ( НОМЕР_1 ), виданого 23.04.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Донецьк Донецька область,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

       Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 07.08.2015 року, ВДРАЦС Пологівського районного управління юстиції у Запорізькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дружині присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».

       При зверненні до Докучаєвського міського Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) заявниці було відмовлено у реєстрації дитини, оскільки нею пред`явлено медичний документ, виданий на території, де орган державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому є незаконним та не створює правових наслідків.

       Неможливість провести державну реєстрацію народження дитини стало підставою для звернення заявника до суду.

       З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви з огляду на таке.

       Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

       Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2014 р. була прийнята постанова № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», пунктом 3 якої встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мають забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

       Надане заявником медичне свідоцтво про народження, видане «Донецьким центром охорони материнства та дитинства» Донецької області, тобто медичним закладом, розташованим на тимчасово неконтрольованій території, є незаконним і не створює правових наслідків.

       Разом з тим, оцінюючи досліджені докази, суд враховує висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

       Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

       Приписами 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

       Згідно зі ст. 4-10 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

       За ст. 316-319 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

       Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини, а постановлене рішення підлягає негайному виконанню.

       На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про народження, видане відповідним державним органом України.

       На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 315, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

       Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини задовольнити.

       Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк Донецької області, Україна, громадянкою України, ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Донецьк Донецька область,зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , живонародженої дитини чоловічої статі.

       Рішення підлягає негайному виконанню.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя                                                                Г.М. Яненко