ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2007 р. Справа № 12/824-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Вороного В.С. - голови правління,
від відповідача: Козак О.О. - представника за довіреністю №03/5674 від 29.12.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр", м.Коростишів Житомирської області
на постанову господарського суду Житомирської області
від "13" грудня 2006 р. у справі № 12/824-НМ (суддя Сичова О.П.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр", м.Коростишів Житомирської області
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, м.Житомир
про зобов'язання виконати певні дії, -
з оголошеною, відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 19.06.2007р. перервою до 10.07.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Житомирської області від 13.12.2006р. у справі №12/824-НМ відмовлено в позові ВАТ "Коростишівський кар'єр" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зобов'язання відповідача включити до "Переліку майна, переданого ВАТ "Коростишівський кар'єр" протирадіаційного укриття, інв.№632, балансовою вартістю 222580грн., рік введення в експлуатацію - 1989".
Вважаючи, що постанову судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив наступне:
- приймаючи постанову у даній справі, суд першої інстанції не дав оцінки первинним документам приватизації (інвентаризаційним документам), на які позивач посилався у своєму відзиві на адміністративний позов від 23.03.2006р. і якими стверджується, що вартість майна, що не підлягає приватизації, є не чим іншим, як вартістю майна дитячого садка, а довідка №1996 від 12.12.2003р., де вказано, що протирадіаційне укриття увійшло до складу вилученого майна, яка взята судом в якості достовірного доказу на підтвердження того, що протирадіаційне укриття не підлягає приватизації, до уваги не може бути взята, оскільки суд не зважив на наявність в матеріалах справи листа на адресу відповідача від 13.10.2005р. вих.№1479 та нової, складеної з посиланням на первинні документи приватизації кар'єру довідки від 17.11.2005р. №1527, якими відкликано довідку №1996;
- отримавши від позивача витребуване ухвалою від 08.08.2006р. документально обґрунтоване розшифрування суми 865тис.крб, суд першої інстанції ухилився від його дослідження і надання йому правової оцінки;
- висновок суду про те, що протирадіаційне укриття не могло бути передане у власність позивача без згоди Кабінету Міністрів України та що воно взагалі не підлягало приватизації, є безпідставним.
Відповідач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення на їх підтвердження. Вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим просить дану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ВАТ "Коростишівський кар'єр" задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги позивача заперечила, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Стверджує, що наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не являються підставою для скасування постанови суду першої інстанції, яка є обґрунтованою і законною.
Зважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст.191 Кодексу адміністративного судочинства України подання письмових заперечень є правом, а не обов'язком особи, враховуючи положення ст.195 цього Кодексу про межі перегляду, колегія суддів визнала можливим здійснювати апеляційний перегляд справи за відсутності письмових заперечень відповідача на апеляційну скаргу позивача.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства при прийнятті оскарженої постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи (листа колективу Коростишівського кар'єру до Фонду державного майна України №562 від 29.07.1992р. з клопотанням про надання дозволу на приватизацію; заяви на приватизацію №560 від 29.07.1992р.; заяви про реєстрацію товариства покупців; листа ФДМУ №10-7/1-24.73 від 18.09.1992р.; листа регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області №96 від 10.05.1993р.; листа Представника Президента України №20/132 від 30.07.1992р.; листа Міністерства інвестицій і будівництва України №9/576-9 від 30.12.1992р. з додатком – переліком підприємств (об'єктів) будівельної галузі, що підлягають приватизації у 1992 році; протоколів засідання комісії з приватизації Коростишівського кар'єру від 31.05.1993р., від 25.06.1993р.; наказу регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області №010-ІК про створення інвентаризаційної комісії; експертного науково-правового висновку документів, пов'язаних з приватизацією кар'єру, тощо, т.1 а.с.100-118), в 1993 році розпочалася приватизація підприємства по виготовленню облицювальних гранітних плит - Коростишівського кар'єру, яка була завершена відповідно до наказу регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області від 22.05.95р. №137-ЗП "Про завершення приватизації ВАТ "Коростишівський кар'єр" (т.1 а.с.9).
Згідно переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Коростишівський кар'єр" (лист регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області №04/3163 від 12.12.2003р., т.1 а.с.15) товариству було передано каменеобробний цех, цех товарів народного споживання, модуль "Кисловодськ", будівля для обігріву, будівля складу, будівля гаража, механічна майстерня, будівля термообробки, контора, гараж, розпилювальний цех, будівля компресорна, котельня.
В 2005 році відкрите акціонерне товариство "Коростишівський кар'єр" звернулось до начальника регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області з листом за №1462 від 04.10.2005р., в якому просило доповнити "Перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Коростишівський кар'єр" об'єктами, зазначеними у вказаному листі, серед яких і будівля протирадіаційного укриття.
Регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області у відповідь на вказане клопотання повідомило, що згідно матеріалів приватизації, а саме згідно акту оцінки від 25.06.1993р. з вартості цілісного майнового комплексу була вилучена вартість майна, для якого встановлені пільги на суму 865тис.крб., та просило надати розшифровку вищевказаного майна й направити представників в комісію на проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства.
ВАТ "Коростишівський кар'єр", в свою чергу, надало органу приватизації довідку за №1527 від 17.11.2005р., в якій зазначило, що згідно акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу з його вартості вилучено вартість майна дитячого садка на суму 865тис.крб, в тому числі товарно-матеріальні цінності.
Як вбачається з додаткового переліку нерухомого майна ВАТ "Коростишівський кар'єр" (лист регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області №04/333 від 27.01.2006р., т.1 а.с.21), до складу переданого товариству майна увійшли: трансформаторна підстанція (інв.№562), бензосклад (інв.№23), трансформаторна ТМ-750 (інв.№48), прибудова каменерозпилювального цеху "Макси" (інв.№584), прибудова каменерозпилювального цеху (інв.№583), водонапірна башта (інв.№563), вагон побутовий (інв.№604), будівля медпункту (інв.№1), будівля спортзалу (інв.№109).
В лютому 2006 року ВАТ "Коростишівський кар'єр" звернувся до регіонального відділення з листом №113 від 22.02.2006р., в якому, посилаючись на те, що до вищевказаного Переліку органом приватизації не було включене побудоване господарським способом протирадіаційне укриття, просило включити даний об'єкт до "Переліку майна, переданого у власність ВАТ "Коростишівський кар'єр".
Розглянувши дане клопотання, регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області, відмовило у включенні протирадіаційного укриття до Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду товариства, посилаючись, при цьому, на те, що дане укриття є об'єктом державної власності та не підлягає приватизації.
Не погодившись із вказаною відмовою, 27.06.2006р. відкрите акціонерне товариство "Коростишівський кар'єр" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про зобов'язання відповідача включити до "Переліку майна, переданого ВАТ "Коростишівський кар'єр" протирадіаційне укриття, інв.№632, балансова вартість 222580грн., рік введення в експлуатацію -1989-й".
Обґрунтовуючи позов, товариство зазначило, що відмова відповідача внести до "Переліку" протирадіаційне укриття є незаконною, а підстави, з яких здійснена така відмова - необґрунтованими, оскільки під час приватизації підприємства був складений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, згідно якого в його оціночну вартість не ввійшла лише вартість дитячого садка в сумі 865тис.крб., який акціонерному товариству державою був переданий безоплатно, решта, в тому числі протирадіаційне укриття, була передана за майнові сертифікати та грошові кошти.
Відповідач у відзиві №03/3138 від 01.08.2006р. на позов та письмових поясненнях №04/3574 від 04.09.2006р. (т.1 а.с.30,54-55) проти адміністративного позову заперечив та зазначив, що вимоги позивача документально не обґрунтовані та суперечать чинному законодавству, згідно якого, захисні споруди цивільної оборони (сховища та протирадіаційні укриття), не можуть включатися до статутних фондів господарських товариств і, відповідно, не можуть належати на праві власності таким товариствам.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє особу, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, правом на звернення до адміністративного суду з позовом. Суд, насамперед, повинен з'ясувати, чи існує суб'єктивне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, чи належить воно позивачу, чи дійсно воно порушене або оспорюється, чи порушив або оспорив його відповідач.
Крім того, стаття 104 КАС України надає право звернутись до адміністративного суду у випадках, встановлених законом, суб'єкту владних повноважень.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування та надання доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
В акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу Коростишівський кар'єр державної корпорації "Укрбудматеріали", затвердженому начальником регіонального відділення Фонду держмайна України по Житомирській області Шепелем В.І. 25.06.1993р. (т.1 а.с.31-33) зазначено, що оцінка вартості цілісного майнового комплексу Коростишівський кар'єр була здійснена відповідно до вимог Постанови КМУ від 02.09.1992р. №522 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди".
Відповідно до п.42 Методики (в редакції станом на день затвердження акту оцінки), вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, для якого встановлені пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення), особливий режим приватизації (вилучення об'єктів незавершеного будівництва, фінансових вкладень у цінні папери та паї інших підприємств, господарських товариств, банків, у відсоткові облігації та позики, вклади до статутних фондів спільних підприємств);
Як вбачається з пункту 13 акту оцінки, з вартості цілісного майнового комплексу була вилучена вартість майна:
- яке належить орендарю;
- для якого встановлені пільги;
- для якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації.
Вартість вилученого майна становить 865тис. крб.
В розділі ІІІ Альтернативного плану приватизації державного майна Коростишівського кар'єру Державної корпорації "Укрбудматеріали" ("Характеристика об'єкта приватизації") зазначено, що майна, яке не підлягає приватизації, немає, а в розділі Х ("Порядок і умови використання об'єктів, що не включені в статутний фонд акціонерного товариства") (т.1 а.с.88-91) вказано, що трудовому колективу безоплатно передається дитячий садок. Вартість дитячого садка згідно інвентаризації основних засобів склала 839338крб.
Таким чином, під час приватизації Коростишівського кар'єру протирадіаційне укриття вартістю 222580крб., визначеною згідно інвентаризаційного опису №8 (т.1 а.с.66), яке не є об'єктом соціально-побутового призначення, увійшло до складу приватизованого майна, хоча у відповідності до ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на час приватизації Коростишівського кар'єру), якою визначено, що приватизації не підлягають, зокрема, об'єкти державної власності необхідні для виконання державою своїх функцій, та п.1.3 Постанови Верховної Ради України "Про Державну програму приватизацію майна державних підприємств" від 07.07.1992р. №2545, де зазначено, що приватизації не підлягають протирадіаційні споруди, приватизація таких споруд не допускалася.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що протирадіаційне укриття, інв.№632, балансовою вартістю 222580грн., 1989 року введення в експлуатацію, виходячи з п.1.2 Постанови Верховної Ради України "Про Державну програму приватизацію майна державних підприємств" від 07.07.1992р. не могло бути передане у власність позивача без згоди Кабінету Міністрів України, посилаючись на ненадання позивачем доказів щодо наявності такої згоди, а виходячи з п.1.3 вказаної Постанови, Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 19.02.1993р.) та пункту 20 Декрету Кабінету Міністрів України від 13.12.1992р. №26-92, де вказано, що приватизація протирадіаційних споруд не допускається, взагалі не підлягало приватизації та прийняв постанову про відмову у задоволенні вимоги ВАТ "Коростишівський кар'єр" про .
Крім того, суд зазначив, що спірне протирадіаційне укриття не підлягає приватизації і станом на час прийняття постанови у справі.
Однак, приймаючи постанову, суд першої інстанції не з'ясував правового статусу протирадіаційного укриття.
Відповідно до ч.2 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувались у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Із залучених судом апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку документів (листа Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №571/6-15 від 01.06.2007р.; протоколу №9 від 08.12.2006р. засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, яка затвердила Перелік протирадіаційних укриттів, які виключені з фонду захисних споруд цивільної оборони області; облікової картки протирадіаційного укриття Коростишівського кар'єру 1989 року здачі в експлуатацію; акта про стан захисних споруд від 09.11.2006р. з Переліком захисних споруд, які підлягають зняттю з обліку ЗС ЦО; акта інвентаризації протирадіаційного укриття інв.№22382 ВАТ "Коростишівський кар'єр", т.2 а.с.28-34) вбачається, що на момент прийняття судом першої інстанції оскарженої позивачем постанови протирадіаційне укриття інв.№22382 було зняте з обліку як непридатне до використання за призначенням, тобто втратило статус протирадіаційної споруди, а тому, й підстав для відмови у вимозі позивача про зобов'язання відповідача включити вищевказане протирадіаційне укриття до "Переліку майна, переданого ВАТ "Коростишівсьикй кар'єр" не було.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанову господарського суду Житомирської області від 13.12.2006р. у даній справі слід скасувати, як таку, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, та ухвалити нове рішення – про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195,198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр", м.Коростишів Житомирської області задовольнити.
2. Постанову господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2006 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області, м.Житомир включити до переліку майна приватизованого Відкритим акціонерним товариством "Коростишівський кар'єр", протирадіаційне укриття інвентаризаційний номер 632, балансова вартість 2225,80грн., рік введення в експлуатацію 1989р.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
4. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд