Справа № 574/265/21

Провадження №2-а/574/7/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року                м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Скородєда С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Смєтюхова Ігоря Олександровича, відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Руднєва Є.Г. звернувся до суду зданим позовом, мотивуючи його тим, що 03.03.2021 року відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Згідно вказаної постанови він 03.03.2021 року, о 16 год. 28 хв. керуючи великоваговим автомобілем DAF XF 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом POLKON NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 , загальною вагою 38290 кг, рухався по вул. Центральна в с. Червона Слобода Конотопського району Сумської області, в напрямку м. Буринь по дорозі місцевої мережі місцевої автомобільної дороги місцевого значення, не маючи дозволу на участь у дорожньому русі великовагових транспортних засобів, порушив вимоги п.22 ПДР України, ПКМУ №30, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Однак, зазначений транспортний засіб відповідно до постанови КМУ №30 від 18.01.2001 року не відноситься до великовагових та його рух здійснюється без спеціального дозволу, оскільки його фактична вага, яка зазначена в постанові про адміністративне правопорушення, не перевищує 40 т та є меншою за один з параметрів, встановлених п.22.5 ПДР.

Будь-яких яких дорожніх знаків, які б забороняли рух транспортних засобів з фактичною вагою понад 24 т на ділянці дороги О190205 "Буринь-Зарічне" не встановлено.

Крім того, зазначає, що суть звинувачення в постанові не сформульована, доказів вчинення ним правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором не встановлено та в порушення вимог ст.ст. 251-252 КУпАП в його присутності не досліджено, а також йому не було роз`яснено його прав та відмовлено в клопотанні про розгляд справи в присутності його захисника.

Копію оскаржуваної постанови йому в день її складення вручено не було та отримано ним лише 10.04.2021 року на адвокатський запит.

На підставі викладеного просить суд поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №100343 від 03.03.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, вказану постанову скасувати, як незаконну, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 17.05.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідачі, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, або проведення судових засідань без їх участі не подавали та правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися.

З врахуванням положень ст.ст. 205, 268 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно постанови від 03.03.2021 року серії БАВ №100343, яка винесена інспектором СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Смєтюховим І.О., 03.03.2021 року о 16 год. 28 хв. в с. Червона Слобода, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував великоваговим т/з DAF д.н.з НОМЕР_1 та буксирував напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 по дорозі місцевої мережі місцева автомобільна дорога місцевого значення, загальна вага т/з 38240 кг, не маючи дозволу на участь у дорожньому русі великовагових т/з, порушив вимоги п.22 ПДР України, ПКМУ №30, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за частиною першою статті 132-1 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Правила дорожнього руху (далі ПДР), відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1 Правил дорожнього руху).

Згідно з п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Так згідно з п. 3 згаданих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу (п.5 Правил).

Частиною 1 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до примітки ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Згідно п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Згідно п.п. 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Підпунктом 5-1 п. 2 Порядку №879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку №879).

Згідно п. 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 4-8 п. 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 – 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Відповідно до ч.1 ст.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 132-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

За наведеного, доказом належності транспортного засобу до категорії великовагових є зокрема відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Проте, жоден із викладених вище документів матеріали справи не містять та відповідачами суду не надано.

В даному випадку інспектором поліції було проведено лише документальний ваговий контроль на підставі товарно-транспортної накладної №967037 від 03.03.2021 року, згідно якої загальна вага транспортного засобу із вантажем складала 38240 кг (а.с 15).

Крім того, у вказаній товарно-транспортній накладній вказані показники ваги 15240 кг та 23000 кг без зазначення об`єктів ваги до яких вони відносяться.

Як пояснив позивач в судовому засіданні 15240 кг – це загальна вага транспортного засобу без вантажу, а 23000 кг – вага самого вантажу.

Разом з цим, із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідує, що повна маса транспортного засобу становить 18000 кг, маса без навантаження 7125 кг (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу марки POLKON NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його повна маса становить 34000 кг, а маса без навантаження 6900 кг (а.с. 16).

Отже, загальна маса транспортного засобу марки DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із спеціалізованим напівпричепом марки POLKON NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без навантаження становить 14025 кг (7125+6900), що не відповідає їх масі, зазначеній в товарно-транспортній накладній (15240 кг).

Таким чином, інспектором поліції було проведено документальний ваговий контроль без належного дослідження реєстраційних документів на транспортний засіб, обмежившись лише даними товарно-транспортної накладної №967037 від 03.03.2021 року.

Також, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, транспортний засіб мав був тимчасово затриманий працівником уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Проте, відповідачами не надано доказів вчинення таких дій, зокрема складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Крім того, із змісту оскаржуваної постанови не зрозуміло на якій підставі транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , інспектором поліції віднесено до категорії великовагових, зазначаючи при цьому його загальну вагу 38240 кг, що не перевищує жоден з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України), тобто саме відповідач в разі заперечення позивачем обставин притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний доводити правомірність своїх дій. На чому наголошено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 в справі № 524/9716/16-а.

Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами суду не надано.

За наведеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позову, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 205, 242-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Смєтюхова Ігоря Олександровича, відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Постанову інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Смєтюхова Ігоря Олександровича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №100343 від 03.03.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір сплачений ним при поданні позову до суду у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-теле комунікаційної системи безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.06.2021 року.

Суддя                                                                Т.Р. Гук