Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.04.10
м. Севастополь
15 год. 12 хв.Справа №2а-797/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.
при секретарі - Трігуб Г.В.
за участю:
позивача – ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 30.11.1999р.,
представника відповідача – Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя - Пономарьової Ольги Олексіївни, довіреність № 765/05 від 15.03.2010р., посвідчення № 645, видане Гагарінської районної державної адміністрацією від 16.03.2010 р.;
представника відповідача - Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при державному комітеті із земельних ресурсів Севастопольської міської філії - Юнда Ольги Борисівни, довіреність б/н від 06.03.2010р., НОМЕР_1, виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганської обл. 28.01.2000р.;
3-й особи - ОСОБА_4, НОМЕР_2 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 31.05.2002р.;
представник 3-й особи - Головного міського управління земельних ресурсів - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при державному комітеті із земельних ресурсів Севастопольської міської філії, треті особи Головне міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_4 про скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання пункту 87 додатку до розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року таким, що втратив силу. Вказує, що 15.09.2007 року позивач був прийнятий в члени СТ “Прогресс” та було виділено у користування земельну ділянку № 90 розміром 0,0858 га. При підготовці документів з’ясувалось, що Розпорядженням відповідача № 2199-р від 08.12.1997 року садівничі ділянки СТ “Прогресс” надані у приватну власність членам цього товариства, зокрема ділянка № 90 – ОСОБА_4, яка 15.09.2007 року була виключена з товариства по власній заяві.
Просить визнати пункт 87 додатку до розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року таким, що втратив силу.
Ухвалою від 19 березня 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 06 квітня 2010 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
В процесі розгляду справи позивач позов підтримав та уточнив позовні вимоги. Просить визнати таким, що втратив чинність пункт 87 додатку до розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року в частині передачі ділянки № 90 Садівничого товариства “Прогресс” площею 0,0858 га ОСОБА_4, зобов’язати Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" при державному комітеті із земельних ресурсів Севастопольської міської філії виключити із реєстру земельного кадастру розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року “Про передачу у приватну власність членам садівницького товариства “Прогресс” індивідуальних садівницьких ділянок” в частині передачі земельної ділянки № 90 площею 0,0858 га, яка належить ОСОБА_4 в СТ “Прогресс”, зобов’язати Головне управління Держкомзему у м. Севастополі внести зміни у земельну кадастрову документацію про визнання таким, що втратило чинність розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року “Про передачу у приватну власність членам садівницького товариства “Прогресс” індивідуальних садівницьких ділянок” в частині передачі земельної ділянки № 90 площею 0,0858 га, яка належить ОСОБА_4 в СТ “Прогресс”.
Представники відповідачів Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя та Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" при державному комітеті із земельних ресурсів в особі Севастопольської міської філії, проти позову не заперечували.
Третя особа з боку позивача ОСОБА_4 позов визнала.
Представник третьої особи Головного управління Держкомзему у м. Севастополі у судове засідання повноважного представника не направив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третьої особи Головного управління Держкомзему у м. Севастополі за наявними у справі матеріалами.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 була прийнята в члени Садівницького товариства “Прогресс” та їй була виділена для користування земельна ділянка площею 0,0858 га., розташована у СТ "Прогрес". Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 08.12.1997р. за № 2199-р про передачу у приватну власність земельних ділянок членам СТ "Прогресс" для ведення індівідуального садівництва у межах землекористування садового товариства ця земельна ділянка була передана їй для подальшої приватизації. 15.09.2007р. за власною заявою ОСОБА_4 була виключена з членів СТ "Прогресс", а позивач був прийнятий до членів зазаначенного товариства замість ОСОБА_4 (а.с.8) Позивачу було розподілено у користування ділянку № 90, площею 0,0858 га.
Під час підготовки документів було з’ясовано, що Розпорядженням відповідача № 2199-р від 08.12.1997 року садівничі ділянки СТ “Прогресс” надані у приватну власність членам цього товариства, зокрема ділянка № 90 – ОСОБА_4, яка 15.09.2007 року була виключена з товариства по власній заяві, замість якої у члени товариства було прийнято позивача.
Згідно повідомлення Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (а.с.46) державний акт на зазначену земельну ділянку позивач не отримував.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень ст. 22,23 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Позивач має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року не втратило силу, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Судом встановлено, що розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997 року законно, в межах її повноважень, у спосіб що передбачений законом, але враховуючи те, що ОСОБА_4 відмовилася від користування даною земельної ділянкою, зазначене розпорядження в частині передачі останній у приватну власність земельну ділянку № 90 площею 0,0858 га Садівничого товариства “Прогресс”не реалізувала, що не дає можливості позивачу приватизувати цю ділянку, в цієї частині розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями частки 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Згідно положень частки 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог.
Відповідно до частки 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частки 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складений та підписаний 30.04.2010р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати таким, що втратив чинність пункт 87 в додатку до розпорядження голови Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997р. в частині передачі в приватну власність земельної ділянки, площею 0,0858 га в СТ "Прогресс" в м. Севастополі ОСОБА_4, що мешкає за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Севастопольської міської філії виключити з Державного реєстру земель відомості про реєстрацію розпорядження голови Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199-р від 08.12.1997р. щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0858 га в СТ "Прогресс" в м. Севастополі ОСОБА_4.
Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Мінько