Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #94830004


СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058


ПОСТАНОВА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"15" червня 2021 р.                                                                  Справа № 922/1362/17  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О. , суддя  Чернота Л.Ф.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

заявника апеляційної скарги – Закаблуков А.С.;

ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» - Орлов О.О. (адвокат), Дралін А.В. (ліквідатор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП “Обласний інформаційно-технічний центр”  (вх.1458) на ухвалу Господарського суду Харківської  області від 13.04.2021 (суддя Яризько В.О., повний текст складено 19.04.2021), постановлену за результатами розгляду заяви ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості з КП "ОІТЦ" у сумі 14    719,56 грн. у справі №922/1362/17

за заявою  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків

про  визнання банкрутом,  


ВСТАНОВИЛА:


Постановою від 04.06.2019 у справі №922/1362/17 Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Драліна А.В.


29.12.2020 ліквідатор ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" Дралін А.В. звернувся до Господарського суду  Харківської області із заявою (вх. № 30426 від 29.12.2020) в межах провадження справи про банкрутство, в якій просив суд стягнути з КП "Обласний інформаційно-технічний центр" заборгованість в розмірі 14 719,56 грн., за невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу № 011117 від 08.11.2017 в частині оплати поставленого товару.


Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 задоволено заяву ліквідатора (вх. № 30426 від 29.12.2020) про стягнення дебіторської заборгованості з Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" у сумі 14 719,56 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд, 5 поверх, код 32335218) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 5 поверх, код 03361721) заборгованість у розмірі 14  719,56 грн.

В наведеній ухвалі суд першої інстанції встановив, що КП «ОІТЦ», в порушення п.2.2 договору купівлі-продажу № 011117 від 08.11.2017, не виконало свого обов`язку з оплати поставленого ХОКП "ДРІТ"  товару на суму 14719,56 грн.

Відмовляючи в задоволенні заяви КП "ОІТЦ" про застосування строків позовної давності, місцевий господарський суд послався на те, що строк позовної давності перервався у зв`язку із підписанням КП "ОІТЦ" 28.02.2021 акту звірки взаєморозрахунків, в якому підтверджено існування заборгованості за спірною поставкою товару.


КП “Обласний інформаційно-технічний центр”  із вказаною  ухвалою місцевого господарського суду не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ліквідатора.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за змістом статтей 264, 267 Цивільного кодексу України, переривання строку позовної давності може мати місце виключно у випадку вчинення особою відповідних дій в межах цього строку, тобто, до моменту сплинення первинно встановленого строку позовної давності. Наведене, як зазначає апелянт, відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.09.2018 у справі №910/16481/16. Апелянт вважає, що оскільки акт звірки взаєморозрахунків від 28.02.2021 був підписаний після спливу строку позовної давності, він не є доказом переривання такого строку.

В судовому засіданні 15.06.2021 представник КП “Обласний інформаційно-технічний центр” підтримав наведені доводи апеляційної скарги.


Ліквідатор Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість висновків місцевого господарського суду про переривання строку позовної давності вчиненням  Комунальним підприємством  "Обласний інформаційно-технічний центр" дії із визнання свого боргу - підписання 28.02.2021 акту звірки взаєморозрахунків.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 15.06.2021 ліквідатор просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду – залишити без змін.


Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного  апеляційного господарського суду встановила наступне.


08.11.2017 між Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" (продавець) та Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу  № 011117, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити матеріали (далі - товар), кількість та ціна якого зазначена в специфікації (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору (а.с.7).

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, загальна сума цього договору складає         14 719,56 грн.

Відповідно до п.3.2 договору, приймання-передача товару здійснюється за місцем знаходження товару та оформлюється накладною, в якій зазначається найменування товару, його кількість та вартість.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання товару по кількості та якості проводиться в момент передачі товару, що засвідчується підписом покупця у видаткових накладних.

Згідно з п.2.2 договору розрахунки за товар проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця після підписання покупцем видаткової накладної про отримання товару в термін до 01 грудня 2017 року.

В специфікації до договору (а.с.8) сторонами погоджено найменування, кількість та вартість товару.


На виконання умов договору, ХОКП "ДРІТ" здійснило поставку КП "ОІТЦ" товару на загальну суму 14719,56 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №РН-010 від 16.11.2017.

Як зазначає ліквідатор, КП "ОІТЦ" не здійснило оплату поставленого  товару, що стало підставою для звернення до суду із цією заявою.


Судова колегія враховує наступне.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до  статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства...

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями статті  530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт поставки товару на загальну суму 14719,56 грн.  підтверджується видатковою накладною №РН-010 від 16.11.2017, яка містить всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підписана представниками сторін без будь-яких зауважень.

Повноваження представника КП "ОІТЦ" на отримання товару підтверджуються довіреністю від 16.11.2017 (а.с.9 зворот).

КП "ОІТЦ"  не заперечує факт поставки товару.

Пунктом 2.2 договору передбачено обов`язок покупця оплатити товар до 01.12.2017.

Поставлений товар на загальну суму 14719,56 грн.  КП "ОІТЦ"  не оплатило, не представило суду доказів погашення боргу.

Враховуючи непогашення КП "ОІТЦ" суми основного боргу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість заяви  ліквідатора про стягнення з КП "ОІТЦ"  заборгованості в розмірі 14719,56  грн.


КП "ОІТЦ" звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про застосування строків позовної давності.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

До спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті  256,  257 ЦК України).

Згідно з частиною першою  статті 261 ЦК України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за  законом  надано повноваження із захисту цього права.

У справах про банкрутство цією особою є арбітражний керуючий, на якого за  законом  на підставі рішення суду покладаються обов`язки та надаються повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

Таким чином, положення  закону  про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника.

При цьому,  і в разі пред`явлення у межах справи про банкрутство позову самою особою, право якої порушене (боржником), і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, якою може бути арбітражний керуючий, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні частина перша  статті 261 ЦК України, ні норми спеціального  закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

Отже, при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування, зокрема, дати призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна чи ліквідатора), оскільки ні  Закон про банкрутство  (положення якого втратили чинність), ні чинний  Кодекс України з процедур банкрутства  не встановлюють спеціальних норм про позовну давність.

Аналогічні  висновки викладені Верховним  Судом в постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012.


У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу    позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання  перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із обставин справи вбачається,  що боржник дізнався про своє порушене право 02.12.2017, тобто, з дня, наступного за днем коли зобов`язання мало бути виконане (п.2.2 договору).

Таким чином, перебіг строку позовної давності у цій справі розпочався 02.12.2017 та сплинув 02.12.2020.


28.02.2021 КП "ОІТЦ" підписало акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу №011117 від 08.11.2017, в якому підтвердило існування заборгованості в розмірі 14719,56 грн. та зобов`язалося погасити її до 05.03.2021 (а.с.42).


За змістом частини першої та третьої  статті 264 ЦК України  перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому, при дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах позовної давності, а не після її спливу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 18.02.2020 у справі №925/1239/17.

Оскільки акт звірки взаєморозрахунків від 28.02.2021 підписано сторонами після спливу первинно встановленого строку позовної давності (з 02.12.2017 по 02.12.2020), судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав вважати строк позовної давності у цій справі таким, що переривався.


Як свідчать матеріали справи, ліквідатор звернувся до суду із заявою про стягнення з КП "ОІТЦ" заборгованості 29.12.2020, про що свідчить штамп канцелярії суду (а.с.1).

Отже, ліквідатором ХОКП "ДРІТ"  пропущено трирічній строк позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення з КП "ОІТЦ" заборгованості в розмірі 14719,56  грн.


Разом із тим, судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ч.5   ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними.

Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача, з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів, однак, суд не обмежений у захисті цивільного права за відсутності такого клопотання, що підтверджується системним аналізом частинами другою- п`ятою  статті 267 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 5023/5847/11.


За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення  статті 267 ЦК України  та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму  Цивільного кодексу України).

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що вирішується у справі про банкрутство, суди мають виходити з їх об`єктивного, а не суб`єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об`єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права.


Колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі №922/1362/17 про банкрутство Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" та призначено розпорядником майна Драліна А.В.

Отже, арбітражний керуючий Дралін А.В. виконував обов`язки розпорядника майна ХОКП "ДРІТ" з 23.05.2017 (дати порушення провадження у справі про банкрутство ХОКП "ДРІТ").

Спірна поставка товару відбулась 16.11.2017, тобто, під час перебування КП "ОІТЦ" в процедурі розпорядження майном.

За положеннями ч.11 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла станом на 23.05.2017), призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Згідно ч. 10 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла станом на 23.05.2017), розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті  22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла станом на 23.05.2017) визначено обов`язки розпорядника майна.

Із аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла станом на 23.05.2017) вбачається, що законодавець не наділяє розпорядника майна повноваженнями звертатися до суду з позовами від імені боржника про стягнення заборгованості з контрагентів, оскільки на стадії розпорядження майном існують органи управління підприємством боржника, утворені відповідно до його установчих документів, до повноваження яких віднесено здійснення оперативно-господарської діяльності підприємства.

Вказані обставини об`єктивно перешкоджали  розпоряднику майна звернутися до суду за захистом порушеного права боржника у межах строку  позовної давності.


Постановою Господарського суду Харківської області від 04.06.2019 у цій справі Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Драліна А.В.


21.04.2019 введено  в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до п.4 «Прикінцеві та Перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства,   з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до  Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Оскільки боржник  - Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" на час набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства перебувало  на стадії ліквідаційної процедури, розгляд справи з 21.10.2019 (введення в дію вказаного Кодексу) здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.


Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства,  з  дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Згідно ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема,  такі повноваження: аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Отже, арбітражний керуючий Дралін А.В.  з дня призначення його ліквідатором  у справі про банкрутство ХОКП "ДРІТ" набув повноважень на здійснення аналізу дебіторської заборгованості банкрута та звернення до суду із позовом про її повернення.


04.06.2019 ліквідатором ХОКП "ДРІТ" арбітражним керуючим Драліним А.В. видано наказ № 9-Л про проведення інвентаризації активів ХОКП "ДРІТ".

04.06.2019 було проведено інвентаризацію розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованостями (доходами і витратами майбутніх періодів) станом на 04.06.2019, про що складено Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Отже, ліквідатор після набуття повноважень керівника підприємства - банкрута встановив наявність дебіторської заборгованості КП "ОІТЦ" перед ХОКП "ДРІТ", провів 04.06.2019 інвентаризацію розрахунків з дебіторами та кредиторами та звернувся до суду із відповідною заявою у цій справі.

Враховуючи, що повноваження щодо стягнення дебіторської заборгованості в арбітражного керуючого з`явились лише після визнання боржника банкрутом, коли до нього перейшли обов`язки керівника підприємства, судова колегія приходить до висновку про поважність причин пропуску ліквідатором строку позовної давності у цій справі та наявність підстав для захисту прав боржника - ХОКП "ДРІТ" (ч.5 ст.267 ЦК України).


Судова колегія також враховує нетривалий період пропуску строку позовної давності (з 02.12.2020 по 29.12.2020).


Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим,  апеляційна скарга не підлягає задоволенню.


Суд першої інстанції при поставленні оскаржуваної ухвали не врахував, що переривання строку позовної давності може мати місце лише  в межах строку позовної давності та дійшов помилкового висновку про те, що строк позовної давності за вимогами ліквідатора у цій справі переривався.

Враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 261 Цивільного кодексу України, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для зміни ухвали Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі №922/1362/17 шляхом викладення  її мотивувальної  частини в редакції цієї постанови.  В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі  №922/1362/17 слід залишити без змін.


Враховуючи викладене, керуючись ч.5 ст.267 ЦК України, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст.280, 282  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів


ПОСТАНОВИЛА:


Апеляційну скаргу КП “Обласний інформаційно-технічний центр”  залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі        №922/1362/17 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.  

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі  №922/1362/17 залишити без змін.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.


Повний текст постанови складено 17.06.2021р.


Головуючий суддя                                                                    О.Є. Медуниця


Суддя                                                                                           Д.О. Попков  


Суддя                                                                                           Л.Ф. Чернота  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація