Судове рішення #94835711

Справа №463/6854/21

Провадження №1-кс/463/4052/21


У Х В А Л А


16 червня 2021 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова Рудаков Д. І.,з участю секретаря судового засідання Ліпчанської А.В., прокурора Волинця В.Е., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Настасяка І.І., розглянувши клопотання старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Куманського О.П, що погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Волинцем В.Е., у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000001443 від 23.12.2019 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:


Старший слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Клопотання мотивує тим, що в межах розслідування кримінального провадження №62019140000001443 від 23.12.2019 отримано дані про одержання та вимагання державним інспектором пункту пропуску «Шегині - Медика» Галицької митниці Державної митної служби України ОСОБА_1 неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди. 21 травня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Слідство вважає, що з врахуванням інкримінованого останній особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, наявні обґрунтовані підстави вважати, що застосування щодо неї такого виду запобіжного заходу як домашній арешт забезпечить її належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження. Застосування більш м`якого запобіжного заходу унеможливлює запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку необхідність обрання домашнього арешту є обґрунтованою та підтверджується зібраними у справі доказами. Оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу також не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому просить клопотання задоволити.

Підозрювана та її захисник, проти застосування запобіжного заходу заперечили. Підозрювана вважає підозру необґрунтованою, тому в задоволенні клопотання просила відмовити. Захисник також вважає, що надані слідством докази не вказують на причетність підозрюваної до скоєння злочину, вони є суперечливими, а тому підстав для обрання запобіжного заходу немає.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, її захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №62019140000001443 від 23.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Про підозру у вчиненні даного кримінального провадження 21 травня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор на дану етапі слідства довели обґрунтованість підозри висунутої підозрюваній. Так, обґрунтованість висунутої підозри підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема: заявою ОСОБА_2 , протоколами допиту свідка ОСОБА_2 , протоколом допиту ОСОБА_3 протоколом проведення слідчого експерименту, матеріалами НСРД та іншими доказами, які отримані у встановленому КПК України порядку, шляхом проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в цілому вказаними вище та усіма іншими матеріалами кримінального провадження.

А тому слідчий суддя вважає, що ці дані вказують на те, що підозрюваний ймовірно міг вчинити інкриміноване діяння, пов`язане із отриманням неправомірної вигоди.

Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється слідчими органами у вчиненні тяжкого злочину та до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна.

При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Зокрема, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що підозрювана може незаконно впливати на свідка, з метою зміни показань, а також інших можливих свідків, в тому числі колег по роботі, які також могли бути причетні до незаконних дій, по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди, на експертів та спеціалістів, які будуть залучатися до проведення слідчих дій. Окрім цього, обґрунтованими є доводи слідства про те, що підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, координувати свої дії та покази із невстановленими на даний час співучасниками злочину, впливати на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях; підшукувати осіб, які можуть надати неправдиві покази, оскільки вона за посадою належить до працівників правоохоронних органів і обізнаний із процедурою притягнення особи до відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, та беручи до уваги, що на даний момент досудове розслідування триває, з метою виконання підозрюваною процесуальних обов`язків визначених ст.177 КПК України, а також запобігання спробам: незаконно впливати на свідка, інших осіб, які також можуть підозрюватися у скоєнні інкримінованих дій, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прихожу до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, а тому щодо підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В судовому засіданні встановлено, що підозрювана має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , має стійкі соціальні зв`язки, є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні батьків похилого віку, а тому клопотання слід задоволити частково та обрати їй домашній арешт у нічний час доби.

А тому з врахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає, що до неї слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю проживання в нічний час в межах строку слідства, який забезпечить виконання підозрюваним обов`язків передбачених ст. 177КПК України.

Керуючись вимогами статей 176-179, 194, 196, 197, 395 КПК України, -


у х в а л и в :


клопотання слідчого задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

в період доби з 22:00 по 07:00.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчих ТУ ДБР у м. Львові, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - цілодобово;

- носити електронний засіб контролю.


Строк дії ухвали становить два місяці з часу проголошення ухвали 16 червня 2021 року о 18:50 по 15 серпня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.


Слідчий суддя: Рудаков Д. І.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація