№ 2-470/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03 лютого 2010 року                                         м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючої судді                                     Комарова В.А.,

при секретарі                                       Босовій О.О.,

за участю представника відповідача                   Гугніної М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» про визнання права власності на займане житло, -

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2010 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що в квартирі АДРЕСА_1 вони мешкають на підставі ордеру № 698 серія ГІК, виданого Виконавчим комітетом міської Ради м. Макіївки 15.11.2005 року. Вказане житло знаходиться на балансі  Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».

З метою реалізації свого права на приватизацію житла вони 15.12.2009 року звернулися до Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз” Дочірньої компанії «Укртрансгаз» з проханням про надання їм дозволу на приватизацію житла, в якому вони мешкають. Листом № 13-8653 від  18.12.2009 року «Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз” Дочірньої компанії «Укртрансгаз» повідомило їх про неможливість надання дозволу на приватизацію житла з причини введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007 року № 605-V, згідно з яким забороняється будь-яке відчуження майна, що складає основні фонди Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо зняття заборони на приватизацію житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту» від 11.03.2009 року №993-VI були внесені зміни та об’єкти житлового фонду були виключені з переліку об’єктів газо-транспортної системи, що не підлягають приватизації. Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати його у власність. Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень  державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Відчуження житлового фонду, приватизацію та оформлення права власності у даному випадку повинне здійснювати підприємство, засноване на державній власності - Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», у повному господарському віданні якої знаходиться квартира, яка підлягає приватизації згідно зі статтею 8  Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Таким чином вони, маючи право на приватизацію житла, в якому мешкають, не мають можливості його реалізувати. Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у рівних частках по Ѕ частини права власності на житлову квартиру, розташовану за адресою: 86123, АДРЕСА_3.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, проти визнання позову заперечувала та пояснила, що 15.12.2009 року позивач звернувся до УМГ «Донбастрансгаз» з проханням надати йому та членам його сім’ї дозвіл на приватизацію житла, в якому він та його сім’я мешкають. Листом № 13-8653 від 18.12.2009 року позивачів було повідомлено про відмову в дачі згоди на приватизацію житла з причини відсутності такого дозволу від Дочірньої компанії «Укртрансгаз».

Заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Судом встановлено, що позивачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 698 серія ГІК, виданого Виконавчим комітетом міської Ради м. Макіївки 15.11.2005 року. З метою реалізації свого права на приватизацію позивачі звернулися до відповідача, як балансоутримувача оспорюваного житла з проханням про надання їм дозволу на приватизацію житла, в якому вони мешкають. Свої доводи позивачі обґрунтовували ст. 9 Житлового кодексу України та ст.ст. 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідач в задоволенні прохання позивача щодо надання дозволу на приватизацію відмовив, мотивуючи свою позицію відсутністю такого дозволу від ДК „Укртрансгаз”.

 Судом з’ясовано, що Законом України від 6 лютого 2007 року №605-V внесені зміни у частину другу статті 7 Закону від 15 травня 1996 р. №192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», відповідно до яких реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, передача їх з балансу на баланс, концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, інших правочинів, що можуть привести до відчуження основних фондів та акцій цих підприємств, а також основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», дочірніх та заснованих нею підприємств і газосховищ забороняється, крім випадків, коли за результатом цих дій є створення державних підприємств, 100 відсотків яких є у державній власності України.

 Дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспорту.

 Аналіз змісту норм зазначеного Закону свідчить, що сфера його дії поширюється на об’єкти, які безпосередньо пов’язані та забезпечують експлуатацію системи трубопровідного транспорту, як єдиного технологічного комплексу. Разом з тим, що предметом спірних правовідносин між позивачами та ДК «Укртрансгаз» у цивільній справі є відчуження у власність фізичних осіб квартири шляхом її приватизації у будинку, який знаходиться у повному господарському віданні відповідача.

Крім того Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо зняття заборони на приватизацію житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту» від 11.03.2009 року №993-VI були внесені зміни та об’єкти житлового фонду були виключені з переліку об’єктів газо-транспортної системи, що не підлягають приватизації.  

Згідно зі ст. 47 Конституцій України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати його у власність. Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, виходячи із системного аналізу змісту норм Закону України «Про трубопровідний транспорт», суд дійшов висновку про відсутність об’єктивних підстав щодо поширення його положень на правовідносини, що виникають при приватизації державного житлового фонду, предметом регулювання яких є спеціальний нормативний акт – Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким суд вважає необхідним користуватись при вирішенні спірних правовідносин по справі.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень  державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Щодо процедури  відчуження житлового фонду, приватизацію та оформлення права власності у даному випадку повинне здійснювати підприємство, засноване на державній власності - Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», у повному господарському віданні якої знаходиться квартира, яка підлягає приватизації згідно зі статтею 8  Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якою передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу, фізична чи юридична особа може надбати право власності при приватизації державного майна та майна, що знаходиться у комунальній власності. Квартира – це конструктивно відокремлена функціональна частина дво- або багатоквартирного житлового будинку, яка призначена та за санітарно-технічними нормами придатна для постійного в ній проживання. Громадяни мають право на приватизацію квартир державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативів, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України право власності на житло у громадянина може виникнути з наступних підстав: приватизація будинку (квартири), який входить до складу державного житлового фонду (відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 08.10.1992р.), отримання житла на підставі цивільно-правових угод (купівля-продаж, дарування та ін.), в порядку спадкування, в порядку новостворення, за набувальною давністю.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо знаття заборони на приватизацію житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту» від 11.03.2009 р. №993-VI були внесені зміни та об’єкти житлового фонду були виключені з переліку об’єктів газо-транспортної системи, що не підлягають приватизації.

Таким чином позовні вимоги позивачів є цілком обґрунтованими, оскільки стосуються набуття права  власності  на житло шляхом його приватизації.

На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст.ст. 345, 379, 382 ЦК України,  ст.ст. 1, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ст.ст. 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» про визнання права власності на квартиру – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя