22-ц/804/960/21

                                                                                237/4371/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року                                                                                                              м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 237/4371/16-ц

Номер провадження 22-ц/804/960/21

Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Баркова В.М., Биліни Т.І.,

секретар – Сікора М.М.

сторони:

позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 28 січня 2021 року, у складі судді Ліпчанського С.М.,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

1.    Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

07 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 90000 грн за кредитним договором № DOL0AK92561991 від 01 лютого 2008 року.

Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DOL0AK92561991, на підставі якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 60887,25 грн на строк до 31 січня 2013 року. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тому порушила умови договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України. У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідачка станом на 21 вересня 2016 року має заборгованість 175167,29 грн, яка складається з наступного: 47915,57 грн - заборгованості за кредитом; 10,84 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 127240,88 грн – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Банк на свій розсуд вимагає стягнути з боржниці частину заборгованості 90000 грн, яка складається з наступного: 47915,57 грн – заборгованість за кредитом; 10,84 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 42073,59 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором.    

Заочним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 07 серпня 2017 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № DOL0AK92561991 від 1 лютого 2008 року у розмірі 90000 грн, з яких: 47915,57 грн – заборгованість за кредитом; 10,84 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 42073,59 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Вирішено питання про судові витрати.

21 березня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07 серпня 2017 року та ухвалою  Мар`їнського районного суду Донецької області від 27 травня 2020 року поновлено пропущений строк звернення до суду, заяву ОСОБА_1 задоволено, скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 28 січня 2021 року позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором DOLOAK92561991 від 01.02.2008 року заборгованість у розмірі 47926,41 грн, що складається з: 47 915,57 грн. – заборгованості за кредитом, 10,84 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 733,79 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 31 серпня 1987 року зареєстрована у с. Богоявленка, віднесеному до населених пунктів на території яких проводиться антитерористична операція.

Враховуючи положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р, суд прийшов до висновку, що відповідачці не підлягає нарахуванню пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 42 073,59 грн, тому у задоволенні позивних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Суд прийшов до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача: 47915,57 грн – заборгованості за кредитом, 10,84 грн – заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення суду, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість,  невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором DOLOAK92561991 від 01.02.2008 року у розмірі 47926,41 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Банку відмовити.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2021 року визначено склад колегії суддів: Принцевська В.П. (головуючий суддя), Биліна Т.І., Лопатіна М.Ю.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя), Биліна Т.І., Лопатіна М.Ю.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 22 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2021 року справу за позовом  АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2021 року відкладено розгляд справи та постановлено провести судове засідання з повідомленням учасників справи.

Протоколом  повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя),  Барков В.М., Биліна Т.І.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що 01 лютого 2008 року між сторонами укладено кредитно-заставний договір DOL0AK92561991, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у сумі 60877,25 грн на придбання автомобіля Шкода, 2007 року випуску, термін дії кредиту – до 31 січня 2013 року (пункт 17.1.5 договору). Згідно з пунктом 17.9 договору вказаний автомобіль був предметом застави.

Вказує, що у зв`язку з допущенням прострочення сплати щомісячних платежів Банк достроково звернувся до суду з вимогами щодо звернення стягнення на предмет застави. Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 червня 2012 року в рахунок заборгованості за кредитним договором DOL0AK92561991 від 01 лютого 2008 року  розмірі 68180,49 грн звернено стягнення на предмет застави: автомобіль Шкода, модель Фабія Комбі, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Згідно з рішенням суду заборгованість на 28 жовтня 2009 року складала 68180,49 грн, з яких 59488,66 грн – тіло кредиту, 8691,83 грн – проценти, комісія, пеня. На виконання вказаного рішення суду 04 березня 2013 року відповідачка передала Банку предмет застави – автомобіль ОСОБА_2 , про що складено акт приймання автомобіля. Через декілька місяців,  оскільки автомобіль не реалізовано та необхідно погашати борг, за пропозицією Банку, між сторонами укладена Додаткова угода. Відповідачкою підписано Додаткову угоду № 1, згідно якої дата остаточного погашення боргу 05 жовтня 2016 року (пункт 1.2 додаткової угоди № 1). Згідно графіку до додаткової угоди № 1 залишок по кредиту 57487,45 грн. Додаткова угода № 1 не містить інформації, що автомобіль, як предмет застави, було реалізовано. У продажі автомобіля відповідачка участі не приймала, дату та ціну продажу їй не відомо. В порушення п.13.3.2 кредитного договору від 01 лютого 2008 року Банк не надав відповідачці письмовий звіт про результати продажу предмету застави, тому необхідно застосовувати оцінку предмета застави, що визначена за домовленістю сторін у п.17.10 кредитного договору – 79315 грн, яка повністю покриває розмір заборгованості за тілом кредиту 47915,57 грн та процентів 10,84 грн, які просить стягнути позивач.   

Після підписання додаткової угоди відповідачкою у 2013 році здійснено п`ять платежів по 1600 грн, всього 8000 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Вважає, що Банком при поданні позовної заяви навмисно приховано факт звернення стягнення на автомобіль, реальну ціну продажу автомобіля, не надано звіт про результати продажу.

Зазначає, що після ухвалення рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 червня 2012 року підстави для нараховування процентів, пені та комісії відсутні. Вимога про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 47915,57 грн та процентів 10,84 грн задоволенню не підлягає, оскільки грошове зобов`язання є припиненим у зв`язку з виконанням за рахунок звернення стягнення на предмет застави – автомобіль ОСОБА_3 .

Судом не досліджено доказів щодо звернення стягнення на автомобіль та погашення заборгованості за рахунок предмета застави.

Суд не звернув увагу на те, що розрахунок заборгованості є недостовірним доказом та не може бути врахований, оскільки Банк продовжував нараховувати проценти, комісію та неустойку після звернення до суду у 2012 році, також з 01 лютого 2009 року Банком незаконно в односторонньому порядку застосовано збільшену процентну ставку – 27,12 % річних, на яку відповідачка не погоджувалась, письмового повідомлення не отримувала. 

Крім того, вказує, що Банком незаконно нараховувалась комісія (винагорода за резервування ресурсів), частина коштів 3975,19 грн, що сплачувалась відповідачкою, спрямовувалась на погашення вказаної комісії. Вважає несправедливими умовами договору сплату комісії – винагороди за резервування ресурсів  3975,19 грн та винагороди за надання фінансового інструменту 1100 грн.  

Відзив на апеляційну скаргу

              Позивач своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що 01 лютого 2008 року ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклала кредитний договір № DOLOAK92561991, за яким отримала кредит у розмірі 60887,25 грн на термін до 31 січня 2013 року.

На виконання умов кредитного договору № DOLOAK92561991 від 01 лютого 2008 року, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_1 , а остання отримала кредит у розмірі 60887,25 гривень. ОСОБА_1 здійснювала погашення взятих на себе кредитних зобов`язань, однак в повному обсязі заборгованість за кредитним договором не погасила.

Відповідно до  копії паспорту відповідачки, з 31 серпня 1987 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

2.    Мотивувальна частина

Позиція Донецького апеляційного суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Правомірність відмови у задоволенні позовних вимог  АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 42073,59 грн сторонами не оскаржується, в зв`язку з чим законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині апеляційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку апеляції.     

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату,  час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 150) та записи в книзі телефонограм апеляційного суду про повідомлення сторін (а.с.147, 148).

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В апеляційному суді представник позивача – ОСОБА_4 пояснила, що матеріали справи містить узгоджену та підписану сторонами Додаткову угоду № 1 від 24 жовтня 2013 року  до Кредитного договору, яка в установленому законом порядку не оскаржена та є чинною. Значена додаткова угода  містить всі суттєві  умови кредитування, розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, строк та порядок  виконання договору, строк кінцевого виконання угоди – 05 жовтня 2016 року, санкції у разі  його порушення, а також детальний Графік платежів та нарахувань  у додатку до Додаткової угоди, який також узгоджений із відповідачкою під підпис. Під час підписання вказаної додаткової угоди ОСОБА_1 погодилась із залишком заборгованості, жодних заперечень не висувала, заяв, повідомлень ні до Банку, ні до суду, не спрямувала. Предмет застави, автомобіль Skoda Fabia Combi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було передано відповідачкою співробітникам Банку за актом прийому-передачі у пошкодженому  під час ДТП стані, оцінено у 50000 грн  та реалізовано 29 серпня 2013 року на підставі довіреності  відповідачки. Отримані від реалізації автомобіля кошти направлені на погашення заборгованості, що підтверджується випискою по кредитному рахунку, а також підтверджується доданими до письмових пояснень представника позивача виписками з рахунків щодо розподілу отриманих від продажу коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача- ОСОБА_4 , яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З  матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний  банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитно-заставний договір  №DOL0АК92561991, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 60887,25 грн, з яких 55500 грн на придбання автомобіля, 4243,25 грн  на сплату перших страхових платежів за договорами страхування, 34,00 грн на оплату коштів за реєстрацію предмету застави в Державному Реєстрі, 1110 грн на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується на момент видачі кредиту, на строк до 31 січня 2013 року та за сплатою за користування кредитом щомісячно 15,48 процентів річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення кредиту ОСОБА_1 передала в заставу належний їй на праві власності автомобіль SKODA Fabia Combi, 2007 року випуску, державний номер  НОМЕР_1 (а.с.7-11).

Так, сторони у кредитно-заставному договорі визначили, що погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до статті 17.8 договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом (пункт 4.4).

Згідно з пунктом 17.8 кредитно-заставного договору позичальник зобов`язаний сплатити банку щомісячний платіж в розмірі 1538,31 грн для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним.

Положеннями пункту 17.1.9 договору період сплати платежів на користь банку визначено з 1 по 5 число кожного місяця.

Відповідно до пункту 6.2 договору позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, зазначені в договорі, сплатити проценти за користування кредитом і винагороди, погасити кредит у порядку, в сумах і у строки, що передбачені договором, забезпечити збереження предмета застави, його належний технічний стан та можливість експлуатації, запобігти пошкодженню предмета застави, його знищенню, втраті або псуванні та інше.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що застава забезпечує усі вимоги банка щодо виконання позичальником усіх його грошових зобов`язань за цим договором у розмірі, валюті, у строк і у порядку, що встановлені у цьому договорі із змінами і доповненнями до нього, внесеними протягом строку його дії.

Застава забезпечує вимоги банка щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагород, неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов`язань позичальника, відшкодування витрат та збитків банку, пов`язаних з пред`явленням банком вимог за цим договором і звернення стягнення на предмет застави.

Предметом застави за кредитно-заставним договором є автомобіль марки Skoda Fabia Combi 2007 року випуску, тип легковий автомобіль, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є позичальник (пункти 8.1, 17.9 договору).

Згідно з пунктом 9.1 договору застава підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у порядку, встановленому чинним законодавством, як застава, першого (вищого) пріоритету.

Відповідно до пункту 8.4 кредитно-заставного договору застава поширюється на весь предмет застави, незалежно від обсягу виконання позичальником зобов`язань за договором.

Заочним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецького області від 16 серпня 2012 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено. Передано в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль Шкода, модель: Фабія Комбі, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В рахунок погашення заборгованості за договором № DOL0AK92561991 від 01 лютого 2008 року  розмірі 68180,49 грн звернено стягнення на предмет застави: автомобіль Шкода, модель Фабія Комбі, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» штрафи відповідно до договору у розмірі 250 грн – штраф (фіксована частина), 3281 грн – штраф (процентна частина). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАЬ КБ ПРИВАТБАНК» судові витрати по справі: державне мито у розмірі 569,76 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн (а.с.70-71, 72-73).

На підставі акту від 08 березня 2013 року ОСОБА_1 передала автомобіль, який є предметом застави, співробітникам ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для подальшої реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості При візуальному огляді встановлено та зафіксовано в  цьому акті, що автомобіль має пошкодження від ДТП, а саме пошкоджений задній бампер, розбита права фара, пошкоджено заднє праве крило та лобове скло. Також зафіксовано пошкоджена оббивки сидіння (а.с.74, 131).

Отже, з часу укладення Кредитно-заставного договору автомобіль втратив первісну вартість, з огляду на що, погодитись  з доводами апеляційної скарги щодо застосування оцінки предмета застави, яка визначена за домовленістю сторін у п. 17.10 кредитного договору у розмірі 79315,00 грн, неможливо.

17 квітня 2013 року ОСОБА_1 було видано довіреність на продаж від її імені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» автомобіля марки Skoda Fabia Combi, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.129).

Відповідно до пояснень представника позивача в апеляційному суді, що також підтверджується матеріалами справи, 29 серпня 2013 року предмет застави -  належний відповідачці автомобіль марки Skoda Fabia Combi, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , було реалізовано Банком за оціненою вартістю 50000 грн.

У виписці по відкритому на ім`я ОСОБА_1 за кредитно- заставним договором від 01 лютого 2008 року рахунку № НОМЕР_3 , що також відображено у розрахунку заборгованості наданому до позовної заяви, та підтверджується наданими апеляційному суду виписками  з рахунків, відкритих на ім`я відповідачки, міститься інформація про ціну реалізації заставного майна та про розподіл коштів, а саме: 29 серпня 2013 року реалізовано заставне майно за 50000 грн, з яких: 360,61 грн зараховано на погашення заборгованості за зняття  автомобіля з обліку та оцінку вартості (деталізація виписки по рахунку № НОМЕР_4 );1908,00 грн погашення штрафу- за зберігання і утримання предмету застави на майданчику Банка (деталізація виписки по рахунку № НОМЕР_5 ); 22731,39 грн  зараховано на погашення пені (836DOLFZORJ55); 25000,00 грн зараховано на погашення заборгованості  за кредитом (тіло кредиту) (836DOLFZORJ55) (а.с.4-6,52 , 53, 155-158). 

Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги щодо приховування позивачем факту  звернення стягнення на предмет застави, ціни продажу автомобіля  та розподілу суми отриманої від реалізації заставного автомобіля.

З доданої до позовної заяви Додаткової угоди № 1 від 24 жовтня 2013 року (а.с.13), яка укладена між сторонами після реалізації  предмета застави та розподілу Банком отриманих від продажу автомобіля коштів, вбачається, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №DOL0АК92561991 від 01 лютого 2008 року досягнута домовленість про те, що  сума заборгованості, яка виникла в період з дати надання позичальнику кредиту  до дати підписання цієї Додаткової угоди  зменшується на 122718,29 грн, а саме: відсотки у розмірі 23900 грн, комісія у розмірі 1446,59 грн, пеня у розмірі 97371,70 грн.

Пунктом 1.2 цієї Додаткової угоди  визначена дата остаточного погашення заборгованості за договором – 06 жовтня 2016 року.

Графік погашення кредиту  (Додаток № 1) викладено в новій редакції, який є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди. З моменту підписання сторонами цієї Додаткової угоди, за умови  належного виконання позичальником своїх зобов`язань по сплаті платежів, зазначених в Графіку погашення  кредиту, позичальник за користування кредитом сплачує відсотки в розмірі 0,12 % річних. Погашення заборгованості позичальника за договором здійснюється згідно Графіку погашення кредиту (Додаток 1  до цієї Додаткової угоди) (пункти 1.3., 1.4.).

Відповідно до додатку до Додаткової угоди № 1, який містить підпис відповідачки ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди, що залишок по кредиту станом на 24 жовтня 2013 року становить 57487,45 грн, погашення заборгованості  здійснюється у період з листопада 2013 року по 05 жовтня 2016 року щомісячними платежами, які  становлять суму  тіла кредиту та нарахованих за цей період відсотків, в наступному розмірі: з  листопада 2013 року по 05 вересня 2016 року щомісячно по 1599,67 грн, та 05 жовтня 2016 року – 1596,25 грн (а.с. 13 зворот).

            Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

            Колегія суддів критично відноситься до доводів  апеляційної скарги щодо незгоди із розміром залишку заборгованості, розміром відсоткової ставки та нарахованих відсотків, оскільки під час підписання Додаткової угоди 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 погодилась із залишком заборгованості, жодних заперечень не висувала, заяв, повідомлень до Банку не спрямувала, в установленому законом порядку її не оскаржила та не спростувала.

             Більш того,  з 01 листопада 2013 року по 03 квітня 2014 року виконувала умови досягнутої між сторонами угоди та щомісячно за цей період з метою погашення заборгованості за кредитом та відсотками вносила по 1600 грн, а всього за вказаний період здійснила 6 платежів, з яких 9571,88 грн внесено на погашення кредиту та 28,12 грн – на погашення відсотків  (а.с. 52, 53, 156-157).

             Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості, є фіксацією всього періоду кредитування, тобто з часу укладення кредитного договору по 21 вересня 2016 року, а отже містить і період з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2013 року, коли Банком нараховувались відсотки за користування кредитом у розмірі 27,12 процентів річних.

              Разом з тим, предметом даного позову є заборгованість з часу укладення Додаткової угоди  від 24 жовтня 2013 року по 21 вересня 2016 року, якою змінено в  повному обсязі розмір заборгованості за кредитом, списано нараховані відсотки, комісія та пеня. Відсотки, нараховані за підвищеною відсотковою ставкою, комісія та пеня, було списано 24 жовтня 2013 року, та вони не є предметом позовної заяви.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що оцінюючи наведені позивачем доводи та надані докази щодо наявності у ОСОБА_1 кредитної заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заборгованості у ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 47915,57 грн (57487,45 грн - 9571,88 грн) та 10,84 грн. – заборгованості за процентами .

              Щодо судового збору

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги сплачено - 2067 грн (1100,69 грн + 966,30 грн) (а.с.96, 115).

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, підстав для відшкодуванню витрат по сплаті судового збору не вбачається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

               Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суду першої інстанції   – без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 28 січня 2021 року про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 22 червня 2021 року.

Судді:      Т.Б.Ткаченко

      В.М.Барков

      Т.І.Биліна