ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 червня 2021 року

м. Харків

справа № 610/1062/18

провадження № 22-ц/818/3459/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави,

відповідачі - Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 ,

апелянт - Харківська обласна прокуратура

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними, скасування рішень та державної реєстрації за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року, постановлене під головуванням судді Стригуненко В.М., в залі суду в місті Балаклія Харківської області (повний текст судового рішення складено 05 березня 2021 року), -

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними, скасування рішень та державної реєстрації.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Харківська обласна прокуратура просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Харківська обласна прокуратура вказує, що суд залишив поза увагою обставини, які вказують на незаконний спосіб набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, а саме, що в основу прийняття оскаржуваних рішень Савинської селищної ради покладено рішення, прийняте посадовою особою цього органу в умовах конфлікту інтересів. Під час прийняття оскаржуваного рішення Савинської селищної ради та оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку, його дружина була посадовою особою органу місцевого самоврядування, займала посаду землевпорядника Савинської селищної ради, та не повідомила дану селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів. Незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2,0 га із кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель.

ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року - залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області здійснено розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, в межах визначених законом повноважень. Рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області не суперечать актам цивільного законодавства та не порушують цивільні права та інтереси будь-яких осіб. Оскаржувані рішення були прийняті в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до безоплатної приватизації. Доводи прокурора з посиланням на те, що рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 були прийняті в умовах конфлікту інтересів, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 , як землевпорядник, у силу своїх повноважень, участі у голосуванні при прийнятті оспорюваних рішень селищної ради участі не брала, тому не могла впливати безпосередньо на прийняті Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області рішення щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, затвердження такого проекту землеустрою та передачі землі у власність ОСОБА_1 .

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що рішенням № 51-VІ від 11 грудня 2015 року 3 сесії 7 скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці» селищна рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності, в межах населеного пункту смт. Савинці орієнтовною площею 2,0га, з метою отримання земельної ділянки у власність. ОСОБА_1 запропоновано надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці на розгляд та затвердження до селищної ради (а.с. 14т.1).

Рішенням Савинської селищної ради від 07 липня 2016 року № 243-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-правовий центр "Гранд" на замовлення ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6320255700:00:002:0080, площа земельної ділянки - 2,0 га. Надано ОСОБА_1 в приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 2,0 га із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт. Савинці (а.с. 15 т.1).

14 липня 2016 року державним реєстратором Балаклійської районної державної адміністрації на підставі вищевказаного рішення за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, площею 2,0га, розташовану за адресою: смт. Савинці, Балаклійський район, Харківська область, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності № 15438964 (а.с. 20, 21 т.1).

Разом з тим встановлено, що ОСОБА_2 , яка є дружиною відповідача ОСОБА_1 , працює на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області з 01.04.2003 року (а.с. 20-23, 33 т.2).

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у справі № 610/979/17, у якій постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року виправлено описку, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3502 грн.

В цій постанові зазначено, що згідно протоколів № 87, 88, 89, 91, 92 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 13 квітня 2017 року, ОСОБА_2 , займаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зокрема: у землевпорядника Савинської селищної ради ОСОБА_2 під час розгляду заяви свого чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» при виконанні своїх посадових обов`язків землевпорядника Савинської селищної ради, які полягали у підготовці та внесенні на розгляд ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам після перевірки законності їх отримання, виник реальний конфлікт інтересів, в умовах якого ОСОБА_2 у порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розглянула, перевірила законність отримання земельної ділянки та безпосередньо доповідала на засіданні земельної комісії та Савинської селищної ради вищевказане питання, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 16-18, 19 т.1).

Як на підставу позовних вимог, перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави посилалася на те, що наявні підстави для скасування рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 51-VI від 11.12.2015 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці»; для скасування рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області № 243-VII від 07.07.2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці»; та для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2016 року № 15438964 державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Сідак М.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, оскільки відповідач ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку у порушення вимог закону. Та, зокрема, ОСОБА_2 , працюючи у Савинській селищній раді Балаклійського району Харківської області на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» не повідомила раду про конфлікт інтересів. Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП. У зв`язку з цим, прийняті вищевказані рішення підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частин першої та третьої статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування`місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільські громади жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства-не більше 2,0 гектара (пункт «б» частини першої статті 121 ЗК України).

Згідно із частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб та юридичних осіб у спосіб, визначений законами України, але в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не надано належних доказів невідповідності оспорюваних рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області нормам чинного законодавства України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представники Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області зазначили про відсутність будь-яких громадян, чиї права потенційно можуть бути порушені рішеннями ради.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року у вказаній справі було відмовлено у задоволенні позову першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними, скасування рішень та державної реєстрації (а.с.89-102 т.1).

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року залишено без змін (а.с.178-189 т.1).

Проте Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.241-245 т.1). Зазначено, що суди не надали оцінку відповідності оскаржуваного рішення вимогам ч.2 ст. 35, ч.1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції». А також залишили поза увагою скасування Савинською селищною радою свого рішення XIV сесії VII скликання № 243-VII Савинської селищної ради від 07 липня 2017 року.

Відповідно до ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 працює на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області з 01.04.2003 року (т. 2 а.с. 20-23, 33) та є дружиною відповідача ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, посилався на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області було допущено порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заяви будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

З правового аналізу даної норми вбачається, що незаконними можуть бути визнані судом правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_2 , яка працює на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, не була депутатом Савинської селищної ради VII скликання та не брала участі у голосуванні (а.с. 24, 26-28, 30 т.2).

ОСОБА_2 будь-якої участі у прийнятті рішення Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області щодо надання її чоловіку земельної ділянки не приймала. Як землевпорядник, у силу своїх повноважень, не могла впливати безпосередньо на прийняті Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області рішення щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, затвердження такого проекту землеустрою та передачі землі у власність ОСОБА_1

Депутати селищної ради, як члени колегіального органу місцевого самоврядування, перед голосуванням за те, чи інше рішення ради, зобов`язані перевіряти його законність та несуть відповідальність за прийняття таких рішень.

Доказів того, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як землевпорядник, у той чи інший спосіб, здійснювала вплив на депутатів Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, які голосували за прийняття оспорюваних у цій справі рішень, прокурором надано не було, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України. Як не надано й доказів та належних обґрунтувань невідповідності вказаних рішень будь яким нормам законодавства України.

Наявність постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року, що набрала чинності, на підставі якої ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - не свідчить про наявність підстав для припинення належного ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, оскільки відповідно до ст. 140 Земельного кодексу України наявність конфлікту інтересів не є правовою підставою для припинення права власності.

Посилання позивача на те, що Савинською селищною радою скасовано рішення XIV сесії VII скликання № 243-VII Савинської селищної ради від 07 липня 2017 року, тому скасовано правовстановлюючий документ відповідача на спірну земельну ділянку, - не приймаються колегією суддів.

Рішення селищної ради є актами одноразового застосування і після їх реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-р/2009 до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, в розумінні зазначеного рішення Конституційного Суду України, вичерпали свою дію шляхом видання на підставі цих рішень правовстановлюючого документу на ім`я ОСОБА_1 .

Скасування оспорюваних рішень самою селищною радою не спричиняє будь-яких наслідків для ОСОБА_1 як власника земельної ділянки кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, оскільки належне йому право володіння земельною ділянкою ґрунтується на правовстановлюючому документі, а не на рішеннях Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області.

Висновок суду першої інстанції про те, що Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області здійснено розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 6320255700:00:002:0080, в межах визначених законом повноважень; рішення Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області не суперечать актам цивільного законодавства та не порушують цивільні права та інтереси будь-яких осіб; оскаржувані рішення були прийняті в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до безоплатної приватизації, - відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, а також узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі 610/1065/18.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 23.06.2021 року.