Справа № 22-1058/2009 р.

Категорія: 34

Головуючий в суді першої інстанції: Грабик В.В.

Доповідач: Глєбов І.К.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Глєбова І.К.

Суддів: Чорного В.І., Оніщука В.В.

При секретарі: Новотарській В.І.

За участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, із апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 березня 2009 р., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2008 р. позивач звернувся в суд із заявою, в якій зазначив, що 14.07.2008 р. з вини відповідача на вул. Соборній в м. Вінниці сталося ДТП, внаслідок чого пошкоджено його автомобіль «Рено» та завдано матеріальну шкоду в сумі 8416,01 гр. та моральну, яку він оцінює в 4000 гр.

За цих обставин просив стягнути з відповідача зазначені кошти.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди до 9365,94 гр. з врахуванням індексації.

Рішенням суду позов в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково, в сумі 1000 гр., у відшкодування матеріальної шкоди відмовлено з-за недоведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким його позов задоволити повністю, посилаючись на те, що суд не надав належної оцінки доказам у справі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати. і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, та порушив процесуальні норми, не притягнувши до участі у справі в якості відповідача страхової компанії.

Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а рішення суду в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди до скасування, з ухваленням в цій частині нового рішення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що винним у скоєнні ДТП є відповідач, вини позивача не встановлено.

Відмовляючи позивачу у стягненні з відповідача матеріальної шкоди, суд виходив з того, що позивач не надав належних доказів щодо заподіяння такої шкоди та її розміру.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки предметом судового дослідження згідно зі ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Позивачем в якості доказу його вимог надано висновок експертного дослідження (а.с. 9-19), згідно якого автомобіль позивача зазнав ушкодження і вартість відновлювального ремонту складає 8416,01 гр.

Зазначений висновок як доказ відповідає вимогам ст. ст. 58,59 ЦПК України, оскільки діючим законодавством не вимагається підтвердження цих обставин іншими, спеціально визначеними доказами.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів як вину відповідача у скоєнні ДТП та заподіяння матеріальної і моральної шкоди, так і розмір цієї шкоди.

Разом з тим, заперечуючи проти позову, відповідач не надав доказів, які б спростовували вимоги позивача.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо неповноти судового слідства, та підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

Ст. 311 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких справу може бути направлено на новий судовий розгляд. Таких підстав у даній справі немає.

Керуючись ст. ст. 1166,1188 ЦК України, ст. ст. 57-60,212,213,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 частково задоволити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 березня 2009 р. в частині відмови позивачу у стягненні матеріальної шкоди скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9365,94 гр. матеріальної шкоди та 1500 гр. за послуги адвоката:

В решті рішення суд залишити без змін.

Рішення набуває чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене в Верховний Суд України протягом двох місяців.