ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2021 року №640/8229/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4А) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (далі - позивач, ТОВ «СТС-ГРУПП») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), з урахуванням уточнених позовних вимог, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386251/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 377302 від 09.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «СТС-ГРУПП» податкову накладну № 377302 від 09.12.2020 датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386250/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 389720 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «СТС-ГРУПП» податкову накладну № 389720 від 16.12.2020 датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386252/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 402921 від 23.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «СТС-ГРУПП» податкову накладну № 402921 від 23.12.2020 датою її фактичного отримання.

Ухвалою суду від 02.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8229/21 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

28 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП», як Покупцем, укладено Договір поставки продукції № б/н від 28.10.2019.

На виконання умов Договору поставки продукції № б/н від 28.10.2019 ТОВ «С.К.С» поставило ТОВ «СТС-ГРУПП» товар - «Кондитерські вироби», на загальну суму 8 937 829,65 грн., що підтверджується видатковими накладними: №№ S0000002436 від 10.07.2020; S0000002618 від 22.07.2020; S0000002628 від 22.07.2020; S0000003037 від 14.08.2020; S0000003049 від 18.08.2020; S0000003059 від 18.08.2020; S0000003142 від 21.08.2020; S0000003247 від 02.09.2020; S0000003377 від 09.09.2020; S0000003431 від 15.09.2020; S0000003445 від 15.09.2020; S0000003526 від 18.09.2020; S0000003558 від 22.09.2020; S0000003576 від 23.09.2020; S0000003632 від 30.09.2020; S0000003789 від 09.10.2020; S0010244_51 від 05.11.2020; S0010370_51 від 09.11.2020; S0010738_51 від 17.11.2020; S0010774_51 від 18.11.2020; S0011124_51 від 24.11.2020; S0011123_51 від 24.11.2020; S0011228_51 від 26.11.2020; S0011543_51 від 01.12.2020 на загальну суму 8 937 829,65 грн.

27 листопада 2020 року між ТОВ «С.К.С», як Постачальником, та ТОВ «СТС-ГРУПП», як Покупцем, укладено Додаткову угоду до Договору поставки продукції № б/н від 28.10.2019, якою змінено реквізити у видаткових накладних № S0000002436 від 10.07.2020, № S0000002618 від 22.07.2020, № S0000002628 від 22.07.2020, № S0000003037 від 14.08.2020, № S0000003049 від 18.08.2020, № S0000003059 від 18.08.2020, № S0000003142 від 21.08.2020, № S0000003247 від 02.09.2020, № S0000003377 від 09.09.2020, № S0000003445 від 15.09.2020, № S0000003526 від 18.09.2020. № S0000003558 від 22.09.2020, № S0000003576 від 23.09.2020, № S0000003632 від 30.09.2020, № S0011228_51 від 26.11.2020, а саме у вищевказаних видаткових накладних в рядку «Договір» Сторони дійшли згоди вважати вірним «Договір: б/н від 28.10.2019».

Факт переміщення (транспортування) Товару підтверджується товарно-транспортними накладними, які додаються до кожної вищевказаної видаткової накладної.

Зберігання придбаного Товару за договором № б/н від 28.10.2019 здійснювалось на складі за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 4-А, який з 01.10.2019 знаходився у користуванні позивача на підставі Договору оренди офісно-складських приміщень № 01/10-П-2019 від 01.10.2019, укладеного між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «Л К О».

На виконання умов Договору поставки № б/н від 28.10.2019 ТОВ «СТС-ГРУПП» здійснило частково оплату поставленого ТОВ «С.К.С» товару на суму 5 200 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 205 та № 206 від 30.10.2019. Станом на дату ухвалення рішення позивач має кредиторську заборгованість перед ТОВ «С.К.С» в розмірі 3 737 829,65 грн.

Листом від 31.10.2019 вих. № 31-10/19-101 позивач просив ТОВ «С.К.С» в платіжних дорученнях № 205 та № 206 від 30.10.2019 вважати вірним наступне призначення платежу «оплата за товар зг. дог. № б/н від 28.10.2019, у т.ч. ПДВ 20 %».

01 грудня 2019 року між ТОВ «СТС-ГРУПП», як Постачальником, та ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», як Покупцем, укладено Договір поставки товарів та надання послуг № 27704.

Придбаний позивачем у ТОВ «С.К.С» Товар, в подальшому на підставі Договору поставки товарів та надання послуг № 27704 від 01.12.2019 реалізований ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», що підтверджується товарними накладними № Т0377302_51 від 09.12.2020; № Т0389720_51 від 16.12.2020; № Т0402921_51 від 23.12.2020.

Факт поставки позивачем товару в адресу ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» підтверджується Товарно-транспортними накладними № РТ0377302_51 від 09.12.2020; № РТ0389720_51 від 16.12.2020; № РТ0402921_51 від 23.12.2020.

Факт оплати за Договором поставки товарів та надання послуг № 27704 від 01.12.2019 підтверджується платіжним дорученням № 4300023811 від 26.01.2021 на суму 2 593 175,16 грн.

У відповідності до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 та пункту 201.10 ст.201 ПК України на першу подію - дату відвантаження товару в адресу ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», позивачем складено відповідні податкові накладні № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020, № 402921 від 23.12.2020 та в передбачений законом строк, направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до квитанцій № 1 зазначені вище податкові накладні було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

04 лютого 2021 року позивачем подано до Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Повідомлення № № 10, 12, 14 від 04.02.2021 про подання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, викладеної в податкових накладних № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020, реєстрацію яких зупинено.

09 лютого 2021 року за результатами розгляду наданих позивачем документів, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 2386251/42921807 від 09.02.2021, № 2386250/42921807 від 09.02.2021, № 2386252/42921807 від 09.02.2021 , в яких підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

Рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386251/42921807 від 09.02.2021, № 2386250/42921807 від 09.02.2021 та № 2386252/42921807 від 09.02.2021, оскаржені Позивачем в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарг Комісією ДПС з питань розгляду скарг прийняті рішення № 10269/42921807/2 від 02.03.2021, № 10233/42921807/2 від 02.03.2021 та № 10234/42921807/2 від 02.03.2021, якими скарги залишені без задоволення, рішення без змін.

Вважаючи рішення контролюючого органу № 2386251/42921807 від 09.02.2021, № 2386250/42921807 від 09.02.2021 та № 2386252/42921807 від 09.02.2021 протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся з позовом до суду, який розглядається в рамках даної адміністративної справи.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі, податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

У п. 2 Порядку № 1246 надано визначення терміну «податкова накладна» - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п. 2001.3, п. 2001.9 ст. 2001 та п. 201.1, п. 201.10 і п. 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідності до п. 8 та п. 10 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно з п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

При цьому, за вимогами п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. п. 2001.3 і 2001.9 ст. 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 та п. 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Між іншим, у п. 18 Порядку № 1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Зазначений порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас у п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Натомість, зі змісту отриманих ТОВ «СТС-ГРУПП» квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020 вбачається, що податковим органом не дотримано вимоги п. 11 зазначеного Порядку № 1165, а саме не зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. У квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 зазначено, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У постановах Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 826/8693/18, від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18 зазначено, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі (щодо відмови в реєстрації ПН) є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача-1 виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Згідно з отриманими позивачем квитанцій, реєстрація податкових накладних, № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020, № 402921 від 23.12.2020, зупинена, у зв`язку з відповідністю таких накладних пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток № 3 до Порядку № 1165).

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено, що одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З аналізу вказаного положення вбачається, що зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток № 3 до Порядку № 1165) відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; 2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020, реєстрацію яких зупинено, не відповідають умовам критерію п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Як зазначалось судом вище, наявність товару у ТОВ «СТС-ГРУПП», який поставлявся ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», підтверджується первинними документами по господарським операціям з ТОВ «С.К.С».

Зазначений товар до моменту його поставки ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», зберігався у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 4-А, який з 01.10.2019 знаходився у користуванні позивача на підставі Договору оренди офісно-складських приміщень № 01/10-П-2019 від 01.10.2019.

Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що у податкового органу були відсутні підстави для зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020 на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Інших підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, податковим органом не зазначено.

Також, суд зазначити, що в квитанціях до вищевказаних податкових накладних, міститься лише загальне посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести господарську операцію до переліку ризикових.

Окрім зазначеного, висновок контролюючого органу про відсутність в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання є у повному обсязі необґрунтованим.

Первинні документи по господарській операції з постачання товару в рамках Договору поставки товарів та надання послуг № 27704 від 01.12.2019, оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88). Податкові накладні оформлені згідно з нормами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, суд наголошує, що зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує, ані факту здійснення ТОВ «СТС-ГРУПП» господарських операцій, зазначених в податкових накладних № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складалися податкові накладні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «С.К.С», та в подальшому між ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», які надавались позивачем Комісії ГУ ДПС у м. Києві, є наявними всі правові підстави для реєстрації спірних податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмов у в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як зазначалося вище, ТОВ «СТС-ГРУПП» направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020 та № 402921 від 23.12.2020, реєстрацію яких зупинено Комісією та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем надані пояснення та копії документів, що підтверджують придбання товару у ТОВ «С.К.С» та його подальшу реалізацію ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА».

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від ТОВ «СТС-ГРУПП» письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

В оскаржуваних рішеннях Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, вказано підставу для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН, а саме ненаданням платником податку копій документів, проте, які саме документи не надано позивачем, в рішеннях не вказано. Водночас, позивачем разом із поданими письмовими поясненнями було надано документи, які наявні у нього та підтверджували реальність господарських операцій щодо придбання позивачем товару у ТОВ «С.К.С» та його подальшу реалізацію в адресу ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за умови не наведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Окрім того, судом враховано, що рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії, адже у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Таким чином, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд також наголошує на тому, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки Комісія ГУ ДПС у м. Києві у рішеннях № 2386251/42921807 від 09.02.2021, № 2386250/42921807 від 09.02.2021 та № 2386252/42921807 від 09.02.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних, продублювала норму постанови № 520, тобто зазначила загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних (не зазначено, яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов`язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій), суд вважає, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для позивача рішення.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 30.01.2020 у справі № 300/148/19 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020, № 402921 від 23.12.2020 та протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню.

Щодо зобов`язання ДПС України вчинити певні дії суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд із цим, згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Між тим ефективний засіб правового захисту, у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. п. 2836, Series A № 18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 (в редакції, чинній на момент прийняття судом рішення), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Враховуючи протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 377302 від 09.12.2020, № 389720 від 16.12.2020, № 402921 від 23.12.2020, оскільки тільки в такому випадку спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 28 від 24.03.2021 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6 810,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6 810,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві.

Що стосується відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Представником позивача подано до суду клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на правову допомогу. На підтвердження таких витрат до клопотання додано належним чином завірені копії: Договору про надання правової допомоги № б/н від 04.03.2020; Додаткової угоди № б/н від 15.03.2021 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 04.03.2020; акта приймання-передачі наданих послуг від 15.04.2021 по Договору від 04.03.2020; рахунку на оплату № 14 від 15.03.2021; платіжного доручення № 9000003377 від 24.03.2021 на суму 25 000,00 грн.

Зі змісту п. 1 наданої суду Додаткової угоди № б/н від 15.03.2021 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 04.03.2020 вбачається, що сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених в пункті 1.2. Договору про надання правової допомоги від 04.03.2020 № б/н, адвокат зобов`язується надавати позивачу правову допомогу, пов`язану з оскарження до Окружного адміністративного суду м. Києва (визнання протиправним та скасування) рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386251/42921807, № 2386252/42921807, № 2386250/42921807 від 09.02.2021 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні № 377302 від 09.12.2020, № 402921 від 23.12.2020, № 389720 від 16.12.2020.

В пункті 3 вищевказаної Додаткової угоди сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги позивачу, передбаченої пунктами 1 та 2 даної Додаткової угоди, становить 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Верховний Суд в постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Частинами 5 - 7 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту положень частини 6 та 7 статті 134 КАС України чітко вбачається, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Верховний Суд в постанові від 24.09.2020 по справі № 904/3583/19 дійшов правового висновку, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Як було вказано вище та встановлено судом, в матеріалах справи містяться докази сплати позивачем коштів за надання послуг з правової допомоги в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В свою чергу, відповідачами не доведено суду необхідність зменшення розміру витрат позивача на оплату правової допомоги та не надано доказів неспівмірності таких витрат.

Враховуючи наведені норми, а також правовий висновок Верховного Суду, викладений у вищевказаній постанові, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, код ЄДРПОУ 42921807) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386251/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 377302 від 09.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) податкову накладну № 377302 від 09.12.2020 датою її фактичного отримання.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386250/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 389720 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) податкову накладну № 389720 від 16.12.2020 датою її фактичного отримання.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2386252/42921807 від 09.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 402921 від 23.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42921807) податкову накладну № 402921 від 23.12.2020 датою її фактичного отримання.

8. Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, код ЄДРПОУ 42921807) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011).

9. Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-ГРУПП» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4-А, код ЄДРПОУ 42921807) понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова