Справа № 22ц-2414/2009

Головуючий у інстанції: Федусик В.В.

Доповідач: Градовський Ю.М.

Категорія: 21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Артеменко І.А., Суворова В.О.

при секретарі: Ксендзюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 березня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості", приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 1\2 частини квартири,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 за участю третьої особи КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості", приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 1\2 частини квартири.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить йому та дружині в рівних частках на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 22 грудня 1999р. 1 листопада 2004 р. його дружина, ОСОБА_6 подарувала свою частку квартири ОСОБА_4, що підтверджується договором дарування, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_7 померла.

Позивач вважає договір дарування недійсним, оскільки укладений без його згоди, а тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 4 березня 2009 р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість заочного

рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, заочне рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його дружина ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., мали на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1. Маючи право та намір розпорядитись своєю часткою ОСОБА_6 1 листопада 2004 р. подарувала 1\2 частину спірної квартири ОСОБА_8, про що був нотаріально посвідчений договір. Враховуючи, що власник 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 мав право на свій розсуд розпорядитись своєю власністю без згоди інших осіб, суд вважав, що права ОСОБА_3 не порушені.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1999р. (а.с. 4) ОСОБА_6 та ОСОБА_3 передано у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1. Доля кожного власника визначена і складає по 1\2 частини. Факт належності квартири на праві спільної часткової власності підтверджується також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 1 листопада 2004 р. (а.с. 8), де визначені частки кожного власника із зазначенням форми власності.

Як визначено в ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

З матеріалів справи вбачається, що дотримуючись вищевказаної вимоги цивільного законодавства, ОСОБА_6 подарувала свою частку ОСОБА_8, не порушуючи при цьому прав позивача.

Що стосується моменту переходу частки до набувача, суд виходив з наступного.

Зі змісту ч.2 ст. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу.

В частині 4 ст. 334 ЦК України визначено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29 листопада 2004 р. (а.с. 9) ОСОБА_8 здійснила державну реєстрацію договору у відповідності до вимог цивільного законодавства, порушень при цьому допущено не було.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_6 подарувала свою частку з дотримання вимог діючого законодавства, при цьому права ОСОБА_3 порушені не були, оскільки його згода на продажу частки у спільній частковій власності не потребувало.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, при продажі частки в спільній частковій власності, а саме 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 згода позивача на дарування не потрібна.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 210,213 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 308,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 березня 2009 р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути.

оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.