Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2007 р. Справа № 38/134-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Такмаков Ю.В.
при секретарі Гудковій І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Левченко Г.А.
відповідача - Чеботарьова Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2194Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.07 р. у справі № 38/134-07
за позовом АТЗТ "Страхова компанія "ВЕЛТА", м. Харків
до Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України, м. Харків
про стягнення 10704,51 грн. -
встановила:
В березні 2007 р. позивач –АТЗТ „Страхова компанія „Велта”, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –Харківського комунального підприємства „Міськелектротранс”, м. Харків 10704,51 грн. виплаченого страхувальнику страхового відшкодування та судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.07 р. (Колегія суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Шарко Л.В., Светличний Ю.В.) позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 10704,51 грн. заборгованості, 107,05 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване з тих підстав, що страховий випадок відбувся внаслідок ДТП, яке в свою чергу сталося через невиконання водієм Шуленко А.А. п. 15.13 Правил дорожнього руху України, який керував належним відповідачу автомобілем УАЗ 2206, і внаслідок чого пошкоджень зазнав належний гр. Сластінову О.О. автомобіль Mitsubishi Padjero, який був застрахований позивачем відповідно до умов договору № 212, серія ТР. та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його таким що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд безпідставно залишив без задоволення заявлене відповідачем клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ої особи АКБ СР „Укрсоцбанк”, оскільки відповідно до платіжного доручення № 1346 від 20.07.06 р. сплачена позивачем сума була зарахована на користь вказаного банку в рахунок погашення кредиту, а не в рахунок відшкодування шкоди, тобто рішення по даній справі, на думку відповідача, може вплинути на права та законні інтереси АКБ СР „Укрсоцбанк”. Крім того, на думку відповідача, суд першої інстанції при розгляді даної справи також безпідставно залишив без задоволення заявлене відповідачем клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи пошкодженого автомобіля в ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса у присутності представника відповідача, оскільки, на думку відповідача, наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог звіт № 4069 про вартість матеріального збитку, складений спеціалістом ПП „Національний центр незалежних експертиз” не може бути прийнятий судом в якості належного доказу розміру збитків, т.я. він складений з порушенням вимог чинного законодавства України. Разом з тим, відповідач вказує на безпідставність посилань господарського суду при винесенні рішення, на постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2007 р., оскільки вказану постанову при її перегляді апеляційним судом Харківської області було скасовано та ін.
Позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції 05.06.2006 р. між позивачем (страховик), гр. Сластіновим Олегом Олеговичем (страхувальник) та АКБ СР „Укрсоцбанк”, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 212, серія ТР (далі - договір страхування), у відповідності до умов якого позивач застрахував належний страхувальнику легковий автомобіль моделі Mitsubishi Padjero, держ. номер АХ 7270 АА, 2005 р. випуску, від дорожньо-транспортних випадків та інших страхових ризиків, передбачених договором страхування з зобов'язанням сплатити страхове відшкодування в разі настання страхового випадку АКБ СР „Укрсоцбанк”. Період страхування визначений сторонами з 07.06.2006 р. по 06.06.2007 р. Розмір страхової суми становить 227 000 грн.
Страхувальник свої договірні обов'язки по внесенню страхового платежу в розмірі 10896 грн. виконав, що підтверджується прибутковим касовим ордером Серія 02 БУ № 322250 від 05.06.2006 р. на суму 11389,20 грн. в який також входить страховий платіж у сумі 10896 грн.
07.06.2006 р. з вищевказаним транспортним засобом відбулася дорожньо-транспортна пригода, у зв'язку з чим настав страховий випадок.
Відповідно до довідки Відділу забезпечення діяльності страхових підрозділів дорожньо-патрульної служби при УМВС України в Харківській області та постанови Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2007 р. по справі № 3-82/07/07 ДТП сталася через невиконання водієм Шуленко А.А. п. 15.13 Правил дорожнього руху України, що керував належним відповідачу автомобілем УАЗ 2206 держ. номер 25268 ХВ, внаслідок чого зазнав пошкоджень належний гр. Сластінову О.О. автомобіль Mitsubishi Padjero, держ. номер АХ 7270 АА
Про настання страхового випадку страхувальник повідомив позивача по телефону (телефонограма за вх. № 610 від 07.06.2006 р.) та письмово листом вх. № 614 від 08.06.2006 р.
08.06.2006 р. представник позивача Карпов М.Р. у присутності страхувальника зробив огляд транспортного засобу пошкодженого при ДТП, у результаті якого були встановлені механічні пошкодження його деталей, про що складений відповідний акт огляду.
Згідно з звітом Національного центру незалежних експертиз № 4069 від 12.07.2006 р., матеріальні збитки, завдані власнику автомобіля Mitsubishi Padjero, держ. номер АХ 7270 АА, в результаті пошкодження його при ДТП складають 11839,51 грн.
18.07.2006 р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за заподіяні у результаті ДТП матеріальні збитки.
На підставі вищевказаної заяви і представлених документів, 14.07.2006 р. позивачем складений і затверджений розрахунок суми страхового відшкодування, яка склала 10704,51 грн. (за вирахуванням франшизи).
19.07.2006 р. позивачем складено страховий акт № 55 ТР, на підставі якого платіжним дорученням № 1346 від 20.07.2006 р. вигодонабувачу виплачене страхове відшкодування у розмірі 10 704,51 грн.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що страховий випадок відбувся внаслідок ДТП, яке відповідно до довідки Відділу забезпечення діяльності страхових підрозділів дорожньо-патрульної служби при УМВС України в Харківській області та постанови Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2007 р. по справі № 3-82/07/07 сталося через невиконання водієм Шуленко А.А. п. 15.13 Правил дорожнього руху України, який керував належним відповідачу автомобілем УАЗ 2206, і внаслідок чого зазнав пошкоджень належний гр. Сластінову О.О. автомобіль Mitsubishi Padjero, який був застрахований позивачем відповідно до умов договору № 212, серія ТР.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, на час його винесення їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з наступних мотивів:
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
З урахуванням вказаного, а також по-перше того, що наявність вини водія Шуленко А.А., а так само відсутність вини водія Сластінова О.О. в скоєнні ДТП зокрема підтверджується довідкою Відділу забезпечення діяльності страхових підрозділів дорожньо-патрульної служби при УМВС України в Харківській області а також постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2007 р. по справі № 3-82/07/07, що набрала законної сили, по-друге того, що розмір заподіяних гр. Сластінову матеріальних збитків підтверджується звітом Національного центру незалежних експертиз № 4069 від 12.07.2006 р., судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10704,51 грн. матеріальних збитків в порядку регресу.
Разом з тим, не можуть прийматися судом до уваги доводи відповідача про те, що постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2007 р. по справі № 3-82/07/07, на яку посилався суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, було скасовано Апеляційним судом Харківської області, оскільки відповідач по-перше всупереч ст. 33 ГПК України не надав доказів скасування означеної постанови, та по-друге, в разі, якщо судове рішення про скасування постанови від 20.02.07 р. було винесене після винесення рішення по даній справі, за наявності певних обставин та з урахуванням вимог ст. 112 ГПК України, це може бути підставою для перегляду рішення господарського суду по даній справі за нововиявленими обставинами.
Крім того, також безпідставними є посилання відповідача на порушення господарським судом норм процесуального права в зв'язку з залишенням без задоволення його клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ої особи АКБ СР „Укрсоцбанк”, оскільки з урахуванням вимог ст. ст. 26-27, та в зв'язку з тим, що рішення по даній справі ніяким чином не впливає на права та охоронювані законом інтереси АКБ СР „Укрсоцбанк”, тобто в даному випадку підстави для залучення банку до участі в справі відсутні. Разом з тим, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що в разі встановлення судом іншої суми відшкодування призведе до того, що АКБ СР „Укрсоцбанк” буде змушений повернути надмірно сплачене відшкодування, а так само посилання відповідача на пояснення відносно того що сплачена відповідачем сума була зарахована банком в якості погашення кредиту, оскільки по-перше в даному випадку має значення факт здійснення позивачем виплати страхового відшкодування (відповідно до платіжного доручення № 1346 від 20.07.2006 р. підставою для сплати грошових коштів на користь банку було „Страхове відшкодування згідно з страховим актом № 55 ТР від 19.07.06 р. Страховик –Сластінов О.О.), та по-друге відносини між позивачем та вказаним банком не стосуються предмета спору по даній справі.
Як свідчать матеріали справи, відповідач в обґрунтування своїх вимог також посилається на те, що господарський суд безпідставно залишив без задоволення його клопотання про призначення авто-товарознавчої експертизи В ХНДІСЕ ім. Бокаріуса в присутності представника відповідача. Однак дане клопотання також правомірно було залишено судом без задоволення, оскільки відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не було спростовано оцінку пошкоджень застрахованого автомобіля встановлену звітом Національного центру незалежних експертиз № 4069 від 12.07.2006 р., а так само не доведено, що вказаний звіт було складено з порушенням вимог чинного законодавства України.
Крім того, безпідставними є посилання відповідача на те, що означений у вказаному звіті огляд, здійснено всупереч вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожньо-транспортних засобів № 1074/8395 від 24.11.2003 р. затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (далі методика), через незалучення представника відповідача до проведення огляду, оскільки відповідно до приписів ч. 1 п. 5.2 вказаної методики виклик зацікавлених осіб на технічний огляд здійснюється тільки у разі потреби і не є обов'язковою умовою такого огляду. Також безпідставними є посилання відповідача на те, що оцінка пошкоджень транспортного засобу здійснювалась експертом майже через місяць після скоєння ДТП, оскільки положення методики не ставлять в залежність можливість проведення експертизи з датою скоєння ДТП.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, і відповідач в обґрунтування своїх вимог та всупереч ст. 33 ГПК України не надав доказів того, що місцевий суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.07 р. по справі № 21/431-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Повний текст постанови підписано 13.08.07 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Такмаков Ю.В.