Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95014311

                                                                                                                                                                       

Провадження №2/263/1762/2021

Справа № 263/12349/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 червня 2021 року                                                                        м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачі та стягнення грошових коштів, сплаченої за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 07.10.2020 року звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просив суд стягнути з відповідача на його користь: грошові кошти у сумі 4499 грн., сплачені ним за телефон, 110 грн. – комісію, 76 грн. – за послуги з переказу готівки для оплати за телефон; моральну шкоду в сумі 3449 грн. та понесені судові витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 1000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Він придбав у відповідача телефон Аgm X 1 (black), заплативши за нього 4499 грн., а також комісію 110 грн. Відповідач гарантував йому якість придбаного ним телефону. Крім того, за послуги переказу готівки за товар відповідачу він заплатив ТОВ «Пост Фінанс» 76 грн. Однак, при отриманні ним телефону Аgm X 1 (black), ним були встановленні в ньому недоліки: неможливо зарядити телефон, батарея телефону повністю на 100 % не заряджається; кнопка на зовнішній стороні телефону не відповідає кольору, який присутній на телефонах вироблених фірмою виробником, на зворотньому боці телефону не присутній логотип виробника трикутної форми, а вказаний інший логотип квадратної форми, навушники до телефону, які відповідні телефону були відсутні; коробка в яку вкладено мобільний телефон за кольором не відповідає кольору коробки, в яку упаковує телефон виробник. Встановивши всі недоліки, вважає, що відповідач усвідомлено зробив фальсифікацію сплаченого ним товару (телефону). Він пережив дуже великі моральні страждання, його звичайний спосіб життя був порушений, багато нервував, не міг займатися своїми звичайними справами, був позбавлений можливості жити як раніше в комфортних умовах. На підставі чого, вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою судді від 09.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 14.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19.01.2021 року від позивача надійшла заява про поновлення розгляду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.02.2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного суду від 22.04.2021 року, ухвалу судді від 01.02.2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду.

18.05.2021 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою судді від 31.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням сторін.

14.06.2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява на підтвердження надання йому правничої допомоги.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, при цьому 14.06.2021 року надав до суду заяву в якій на задоволенні позовних вимог наполягав, справу просив розглянути без його участі. Не заперечував проти винесення у справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомила.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу ФОП ОСОБА_2 не вручено адресату та повернуто на адресу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Перешкод для розгляду справи немає.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Що стосується позовних про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 4499 грн., за телефон, 110 грн. – комісії та 76 грн. – послуг з переказу готівки, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що товарний чек №5995 від 01.09.2020 року було виписано Інтернет магазином телефонів на телефон Аgm X 1 (black), у кількості 1 шт. на суму 4499 грн. (а.с.3).

З документу на переказ готівки у гривні № НОМЕР_1 від 03.09.2020 року вбачається, що 03.09.2020 року платник ОСОБА_1 переказав отримувачу ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 4499 грн. та сплатив суму комісії – 110 грн. та 76 грн. за послуги з переказу (а.с.4-5).

Зі скріншоту доданого позивачем до матеріалів справи випливає, що вартість смартфону Аgm X 1 (black) на сайті Mobi com.ua складає 4499 грн. (а.с.6).

Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням найманого працівника.

Пунктом 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»  визначене значення терміну договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Встановлена судом обставини та наведене обґрунтування свідчить про те, що позивач придбав у відповідача телефон Аgm X 1 (black), варістю 4499 грн.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ним були виявлені в телефоні Аgm X 1 (black) недоліки, а саме: неможливо було зарядити телефон, батарея телефону повністю на 100 % не заряджалася; кнопка на зовнішній стороні телефону не відповідала кольору, який присутній на телефонах вироблених фірмою виробником, на зворотньому боці телефону був відсутній логотип виробника трикутної форми, а вказано інший логотип квадратної форми, навушники до телефону, які відповідні телефону були відсутні; коробка в яку вкладено мобільний телефон за кольором не відповідала кольору коробки, в яку упаковує телефон виробник.

За правилом частини першої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені як статтею 678 ЦК України, так і статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

У разі виявлення недоліків у товарі, правовідносини сторін регламентуються ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товар на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до п.п. 12, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Таким чином, для визнання недоліків товару істотними в наявності мають бути три обов`язкові ознаки та хоча б одна із факультативних ознак, які передбачені пунктами «а», «б» чи «в» п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», зобов`язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (частина третя статті 680 ЦК України).

Покупець розпоряджається своїми правами на власний розсуд, обираючи належний, передбачений законом, спосіб захисту.

Відповідно до вимог статті 709 ЦК України продавець зобов`язаний прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.

Частиною 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч.1 цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.

За змістом частин п`ятої та шостої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.

Відповідно до вимог ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів» позивач мав право протягом гарантійного періоду вимагати у відповідача: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів щодо звернення його до відповідача з вимогами про: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи в судовому порядку.

Частиною 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Право позивача на повернення сплаченої за товар грошової суми виникає при встановленні істотного недоліку проданого товару, який при цьому має одну із вказаних вище ознак.

Позивач вимагає від відповідача повернення грошових коштів сплачених за телефон, комісію та послуг з переказу грошових коштів , при цьому позивач не надав належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України щодо продажу йому відповідачем вказаного телефону з істотним недоліком, визначеним п.12 ст. 1 Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до   ст. 263  ЦПК  України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124129 Конституції України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Що стосується позовних щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 3449 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Положеннями п. 9 вказаної Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В пункті 10 зазначеної Постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивач як на підставу для стягнення з відповідача моральної шкоди посилається на те, що протиправна поведінка відповідача призвела до хвилювань та порушення його звичайного способу життя, чим заподіяно йому моральну шкоду, розмір якої ним визначено у сумі 3449 грн.

Проте, доказів на підтвердження вказаних ним обставин в розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України, позивачем надано не було та матеріали справи не містять, а відтак вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 розпорядився своїми правами на власний розсуд, обравши неналежний, непередбачений законом спосіб захисту, тому його позовні вимоги   задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за позивачем, оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, а витрати на професійну правничу допомогу, позивачем належним чином не були підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 673678 ЦК України, ст.ст. 210497677-8189133209210223247259263-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачі та стягнення грошових коштів, сплаченої за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .




Суддя:                                                                Д.В. Киян













  • Номер: 2/263/2593/2020
  • Опис: про стягнення сплаченої за товар грошової суми, комісії, послуг переказу готівки та моральної шкоди
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 263/12349/20
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
  • Суддя: Киян Д.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.10.2020
  • Дата етапу: 07.10.2020
  • Номер: 22-ц/804/1269/21
  • Опис: Цивільна справа за позовом Поваліхіна В.А. до ФОП Бондаренко В.М. про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 263/12349/20
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Киян Д.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.04.2021
  • Дата етапу: 22.04.2021
  • Номер: 2/263/1762/2021
  • Опис: про стягнення грошової суми,сплаченої за товар, комісії, послуг переказу готівки та моральної шкоди
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 263/12349/20
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
  • Суддя: Киян Д.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Подано апеляційну скаргу
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.05.2021
  • Дата етапу: 28.07.2021
  • Номер: 22-ц/804/2285/21
  • Опис: Цивільна справа за позовом Поваліхіна В.А. до ФОП Бондаренко В.М. про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 263/12349/20
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Киян Д.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.08.2021
  • Дата етапу: 06.08.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація