Справа № 156/482/21

Провадження № 2-н/156/45/21

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про відмову у видачі судового наказу

29 червня 2021 року                 смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши заяву

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» (код ЄДРПОУ 00179737, місцезнаходження: с. Поромів, Володимир-Волинський (колишній Іваничівський) район Волинська область)

нарахованих, але не виплачених коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

23 червня 2021 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» на його користь заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 20 107,07 грн. заборгованості вихідної допомоги при звільненні, 23 787,75 грн. заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку, 2000 грн. судових витрат на правову допомогу та 227,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Ознайомившись з поданою заявою суддею встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ЦПК України.

Статтею 161 ЦПК України, визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Так, відповідно до положень вказаної статті, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

З відповіді ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» № 1.1/307 від 07.05.2021 року вбачається, що заборгованість по виплаті заробітної платі ОСОБА_1 станом на 26.04.2021 року становить 20 107,07 грн., в тому числі: 19 981,71 грн. вихідна допомога у зв`язку із порушенням роботодавцем законодавства про праць та 125,36 грн. – компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати (а.с.7).

Стаття 2 ЗУ «Про оплату праці», визначає структуру заробітної плати. Нормами цієї статті встановлено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці», структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року затверджено Інструкцію зі статистики заробітної плати, згідно п. 3.8, 3.9 якої встановлено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні не входять до фонду оплати праці.

Отже, стягувачем заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми, яка складається з вихідної допомоги при звільненні згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до вимог ст.44 КЗпП України та суми, нарахованої працівнику за час затримки розрахунку при звільненні, які до Фонду оплати праці не входять, як і не входять до переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ відповідно до ст. 161 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи на користь заявника стягненню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 141, 161, 164, 165, 260, 261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» нарахованих, але не виплачених коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Іваничівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду.

Суддя І. Є. Малюшевська