Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 р. Справа № 9/161-07
Колегія суддів у складі:
головуючого –судді-Могилєвкіна Ю.О.,суддів –Такмакова Ю.В., Плужник О.В.
при секретарі –Гудкової І.В.
за участю представників сторін:
позивача –не з*явився
відповідача –Солонар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2385С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2007 р. по справі № 9/161-07
за позовом –ТОВ „Хімременерго”, м. Суми
до –Приватної фірми „Інтелмаркет Інжиніринг”, м. Суми
про стягнення 100000,00 грн. та розірвання договору поставки, -
встановила:
Позивач подав позовну заяву в якій просить розірвати договір на поставку 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк», укладений між сторонами 28.03.2005 року та стягнути з відповідача на свою користь 100 000 грн. 00 коп. попередньо перерахованих позивачем коштів на рахунок відповідача в якості оплати за 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк»відповідно до договору поставки, укладеного між сторонами 28.03.2005 року.
Додатково позивач подав суду заяву про зміну підстав позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 100 000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2007р. по справі № 9/161-07 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Стягнено з приватної фірми "Інтелмаркет Інжинірінг" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Хімременерго" 100 000 грн. 00 коп. боргу, 1000 грн. 00 коп. витрат по держмиту,118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач безпідставно отримав від позивача грошові кошти на суму 100 000 грн. 00 коп. та не повернув зазначені кошти позивачу на його вимогу.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї скарги, відповідач посилається на те, що Господарський суд Сумської області невірно визначає в оскаржуваному рішенні доведеною обставину існування між позивачем та відповідачем усної домовленості щодо поставки 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк»на суму 100 000,00 гривень, яка нібито відбулась 28.03.2005 року.
Однак, матеріали справи свідчать про зворотній факт, а саме про те, що між позивачем та відповідачем укладено угоду в письмовій формі, про що свідчать письмові докази - договір № 5 від 28.03.2005 року, банківська виписка з розрахункового рахунку відповідача від 12.05.2005 року, податкова накладна від 12.05.2005 року, банківська виписка з розрахункового рахунку відповідача від 28.03.2005 року, податкова накладна від 28.03.2005 року.
Як зазначає відповідач, дані обставини повністю узгоджуються з наступними нормами матеріального права:
Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, не передбачених цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В свою чергу, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є:
- договори та інші угоди;
- створення літературних, художніх витворів, творів, інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
- завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі;
- інших юридичних фактів.
Згідно до положень ст. 207 Цивільного Кодексу України, угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо її зміст зафіксовано в одному або декількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Таким чином, враховуючи вищенаведені письмові докази, які містяться в матеріалах справи та які були надані з боку відповідача в оригіналах на огляд, можна зробити висновок, що між позивачем та відповідачем укладено письмову угоду на купівлю - продаж 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк»з авансовою оплатою на суму 100 000,00 гривень.
Крім того, господарським судом Сумської області взагалі не досліджувався той факт, що сторони вказаної угоди дійшли усіх істотних умов, тобто визначили предмет купівлі-продажу, кількість та вартість товару, його ціну, порядок розрахунків, що в свою чергу, узгоджується з нормами ст. ст. 655 - 697 Цивільного Кодексу України.
Разом з тим, господарським судом Сумської області взагалі не досліджувався факт прийому - передачі товару від покупця продавцю, а саме: відповідно до ст. 699 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати зміни товару або має право відмовитись від договору купівлі - продажу.
Враховуючи обставини, які склались між позивачем та відповідачем з питання прийняття позивачем виробленого відповідачем товару, господарський суд Сумської області не дослідив тих обставин, що позивач фактично безпідставно відмовився приймати придбаний ним у відповідача товар.
Крім того, господарським судом Сумської області взагалі не досліджувався той факт, чи вироблена продукція, за яку позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти та не досліджувались обставини наявності спору з питання передачі відповідачем та прийому позивачем предмету купівлі - продажу.
Фактично, з боку відповідача не тільки виготовлено замовлені позивачем 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк»(вказані деталі є складними технічними виробами), а й неодноразово було запропоновано прийняти готову продукцію.
Однак, позивач категорично відмовився від прийняття 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу «СIаrк».
За наведених вище обставин, враховуючи неповноту дослідження обставин в даній справі, господарським судом Сумської області помилково, під час здійснення судочинства, було застосовано норми ст. 1212 та 1213 Цивільного Кодексу України, так як спірна грошова сума, яку господарський суд Сумської області вважає безпідставно набутою відповідачем, фактично набута відповідачем за правовими підставами, визначеними вимогами ст.655 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Однак, з боку позивача не надано було до суду жодного доказу, який би підтверджував безпідставність набуття відповідачем спірної грошової суми, а навпаки, надані до матеріалів справи платіжні доручення доводять факт перерахування коштів відповідачем позивачеві за діафрагми.
Крім того, як стало відомо відповідачу з тексту оскаржуваного рішення, позивачем було змінено позовні вимоги відповідно до заяви від 17.05.2007 року.
Однак, на адресу відповідача не надходило будь-яких заяв про зміну позовних вимог, а в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем таких змін.
Відповідно до п.8 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року «Про судове рішення», зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, зробленою безпосередньо в засіданні суду, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених ст., ст. 22, 23 та 71-1 ГПК України, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.
Однак, враховуючи викладені обставини, відповідачу не було забезпечено його право на захист та надання доказів, що спростовують твердження позивача.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, на що також звертав увагу відповідач, у своєму відзиві на позов, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позов і це підтверджено матеріалами справи (аркуш справи 23), ніякого належно оформленого письмового договору №5 від 22.03.2005 р. між сторонами не укладалось.
Крім того, у своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що сторонами не узгоджувались навіть в усній формі такі і такі істотні умови договору як ціна та строк поставки сплаченого товару.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 28.03.2005 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Хімременерго" та відповідачем - приватною фірмою - "Інтелмаркет Інжинірінг" укладено усна домовленість, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити позивачу 7 комплектів діафрагм для вакуум насосу "Сіагк" загальною вартістю 154 000 грн. 00 коп.
На виконання умов вищезазначеної домовленості позивач здійснив попередню оплату на рахунок відповідача в сумі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 28.03.05р. та № 43 від 12.05.05р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
У відзиві на позов відповідач настоював на тому, і це визнано місцевим господарським судом, що між сторонами не був укладений відповідно до чинного законодавства відповідний договір щодо надання взаємних послуг.
Як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд у своєму рішенні з поданих сторонами документів вищезазначеного договору між сторонами укладено не було, фактично між сторонами по справі виникли недоговірні зобов'язання внаслідок безпідставного набуття відповідачем грошових коштів в сумі 100 000 грн. 00 коп.
27.02.2007 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань по домовленості від 28.03.2005 року, але відповідач вимоги зазначеної домовленості не виконав, відповіді на зазначену вимогу не данад, та на час розгляду справи сім комплектів діафрагм для вакуум насосу "Сіагк" позивачу не поставив.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Жодних підстав (обставин) які б підтверджували порушення або невірне застосування місцевим господарським судом при розгляді справи та прийнятті рішення норм матеріального або процесуального права позивач у своїй апеляційній скарзі не зазначив.
Навпаки, всупереч своєму ж відзиву на позовну заяву, наданому місцевому господарському суду, в апеляційній скарзі відповідач посилається на інші обставини та надані до справи докази, що суперечить вимогам ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання відповідача на те, що він не отримав заяви про зміну позовних вимог безпідставне, оскільки до матеріалів справи надані докази (аркуші справи 39-40) про надсилання відповідачеві заяви про зміну позовних вимог.
З огляду на вищевказане, висновки, викладені в рішенні господарського суду Сумської області відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.104,105 ГПК України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2007 р. по справі № 9/161-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Такмаков Ю.В.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 16.08.2007 р.