Справа №463/6862/21

Провадження №1-кс/463/4283/21

У Х В А Л А

27 червня 2021 року слідчий суддя Личаківськогорайонного суду м.Львова Рудаков Д. І. за участю секретаря судового засідання Кавецького А.В., прокурора Пшенички А.М., слідчого Дзьоби Т.Б., захисників Мартинюк Я.В., Коростильова В.А., третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, Ніколайчука О.І., що погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Пшеничкою А.М., у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020100000002619 від 23.12.2020 року, проарешт майна,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, речі та предмети, які виявлені та вилучені під час обшуку, проведеного 17 червня 2021 року у приміщенні пункту обміну валют ПАТ «Українська фінансова група», який знаходиться в приміщенні магазину «Фокстрот», що за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106,а саме на грошові кошти в сумі: 1 217 533,50 гривень; 115 770 російських рублів; 10 235 Євро; 45 055 доларів США; 13 300 злотих; 60 фунтів стерлінгів, документи щодо залишку касових операцій станом на 16.06.2021 на 7 арк., системний блок чорного кольору Logic Power, відеозаписувач білого кольору DIGITAL VIDEO RECORDER з/н 2Е02391РА800339, @LHUA TECHNOLOGY.

Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження №62020100000002619 від 23.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи правоохоронного органу систематично вимагають та одержують неправомірну вигоду за невчинення дій із використанням наданого службового становища.

Зокрема, оперативними працівниками Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР НП України, в ході виконання доручення встановлено, що начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями Головного управління Державної податкової служби у Львівській області («касовики») ОСОБА_5 разом із заступником начальника одного з відділів ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_6 , який тривалий час до цього обіймав посаду начальника відділу «касовиків», через підлеглих, які закріплені за різними районами області, організували схему вимагання та одержання неправомірних вигод від суб`єктів господарювання, за сприяння у веденні господарської діяльності, зокрема не накладення або зменшення штрафних санкцій за результатами фактичних перевірок в межах компетенції.

До вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний заступник начальника одного з відділів Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, до цього тривалий час обіймав посаду начальника відділу «касовиків», ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. Львівська обл., с. Малечковичі.

Згідно основної версії слідства, ОСОБА_6 , будучи обізнаним з методами роботи правоохоронних органів, з метою конспірації своєї злочинної діяльності, вимагає та отримує неправомірні вигоди від суб`єктів господарювання через посередників. Так суб`єкти господарювання передають неправомірну вигоду ОСОБА_6 через обмінник валют (приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група», ідентифікаційний код 14285934), який знаходиться в магазині «Фокстрот», що за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106, власник ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (код ЄДРПОУ 35625082).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами негласних розшукових слідчих дій та іншими, зібраними під час досудового розслідування доказами.

Ураховуючи вищевикладене, 17.06.2021 слідчим у кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.06.2021, з метою відшукання документів, речей та грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, грошових коштів без підтвердження джерел їх походження, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, ноутбуків, жорстких дисків та інших носіїв інформації, проведено обшук у приміщенні пункту обміну валют ПАТ «Українська фінансова група», ідентифікаційний код 14285934, який знаходиться в приміщенні магазину «Фокстрот», що за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106.

За наслідками проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено майно: 1 217 533,50 гривень; 115 770 російських рублів; 10 235 Євро; 45 055 доларів США; 13 300 злотих; 60 фунтів стерлінгів, документи щодо залишку касових операцій станом на 16.06.2021 на 7 арк., системний блок чорного кольору Logic Power, відеозаписувач білого кольору DIGITAL VIDEO RECORDER з/н 2Е02391РА800339, @LHUA TECHNOLOGY, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт, оскільки таке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами.

Слідчий та прокурор судовому засіданні клопотання підтримали, дали пояснення аналогічні мотивам клопотання, просили таке задоволити.

Допитаний під час розгляду клопотання третя особа ОСОБА_1 , який пояснив, що 17 червня 2021 року в приміщенні пункту обміну валют, який розташований за адресою м.Львів, вул. Княгині Ольги,106, проведено обшук, під час якого було вилучено 3815 доларів США,1815 євро,13300 польських злотих,115770 російських рублів,60 фунтів стерлінгів та 167 534 гривень, які належать йому. Вказав, що дані гроші він передав на зберігання працівникам пункту обміну валют з якими він хороших відносинах, часто здійснює валютні операції, а тому попросив їх зберігати його грошові кошти і при необхідності вимінювати гроші у різні валюти, щоб ефективніше зберігати заощадження та і не залежати від курсових коливань. Вказав, що до даного кримінального провадження дані грошові кошти не мають жодного відношення.

Допитаний під час розгляду клопотання третя особа ОСОБА_2 вказав, що під час обшуку, проведеного 17 червня 2021 року в приміщенні пункту обміну валют, який розташований за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги,106 , було виявлено та вилучено належні йому грошові кошти 1 050 000 грн. Дані грошові кошти він тимчасово залишив у вказаному вище пункті обміну валют для тимчасового зберігання та обміну на крупніші купюри. Захисник ОСОБА_2 - адвокат Мартнюк А.В. вказав, що вважає подане клопотання безпідставним, так як вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_2 , жодного відношення до кримінального провадження, яке розслідується ТУ ДБР, розашованим в м.Львові не мають, тому їх арешт буде порушенням права ОСОБА_2 , на майно.

Під час розгляду клопотання допитано третю особу ОСОБА_3 , який вказав, що він оріентовно 03 червня 2021 року для обміну на купюри нового зразка передав 33600 доларів США у пункт обміну валют, що по вул. Княгині Ольги,106 , однак дані грошові кошти були вилучені під час проведеного обшуку.

Допитаний під час розгляду клопотання третя особа ОСОБА_4 пояснив, що під час обшуку проведеного в приміщенні пункту обміну валют, який розташований за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги,106 , було виявлено та вилучено належні йому грошові кошти в сумі 18 000 доларів США, які він передав на тимчасове зберігання в вказаний вище пункт обміну.

Представник першої філії ПАТ «Українська фінансова група» у м.Львів в судовому засіданні пояснив, що на підставі відповідного договору суборенди першою філією ПАТ «Українська фінансова група» розміщено пункт обміну валют, який знаходиться в приміщенні магазину «Фокстрот», що за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106. Вказав, що 17 червня 2021 року в даному пункті обміну валют було проведено обшук, під час якого було вилучено грошові кошти по даному факту ПАТ «Українська фінансова група» буде проведено службове розслідування з приводу зберігання необлікованих коштів в пункті обміну валют. Проти задовленняданого клопотання заперечив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що працює касиром в пункті обміну валют ПАТ «Українська фінансова група», який знаходиться в приміщенні магазину «Фокстрот», що за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106 , ствердила, що гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передавали належні їм грошові кошти для їх зберігання та обміну у вказаний в пункт обміну валют.

Прокурор заявив клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації. Зазначені вище грошові кошти та інші речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою:

-збереження речових доказів;

-спеціальної конфіскації;

-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

Як вбачається із клопотання, підставою для накладення арешту є те, що грошові кошти, системний блок, відеозаписувач, бухгалтерські документи відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано мають статус речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні, та з метою їх збереження необхідно накласти арешт.

Положеннями ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень ст. 2, 8 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98).

Слід зазначити, що клопотання про арешт майна подано, надійшло до суду поза межами строку визначеного ст.171 КПК України.

Як зазначив прокурор, ОСОБА_6 особисто забрав адресовані йому кошти, а кошти, які було вилучено у приміщенні пункту обміну валют мають невстановлене джерело походження, можуть бути отриманими за результатами злочинної діяльності.

Слідчий з власної ініціативи повернув частину коштів заступнику директора 1 філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові, оскільки вважав, що джерело їх походження встановлене. Однак при вилученні, грошові кошти, які знаходилися у пункті обміну валют, не були ідентифіковані. Грошові кошти є специфічним майном, яке вилучається. У разі надання дозволу на вилучення коштів, здобутих злочинним шляхом, ці грошові кошти повинні бути ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру купюри, оскільки тільки так можливо встановити належність коштів до певного злочину.

Всупереч п.3. ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні не заначено, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, третіми особами таким майном. Вказано лише, джерело походження невідоме, можливо здобуті злочинним шляхом.

Однак, як вбачається з пояснень представника філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові, третіх осіб, власниками вилучених коштів є саме треті особи. Вони були допитані слідчим, де вказували на належність їм коштів. Прокурор не надав протоколи допиту даних свідків на клопотання представника філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові. Протилежного прокурором не доведено.

Прокурор не обґрунтував можливості (необхідності) використання вказаних вище грошових коштів та інших речей, як доказу у кримінальному провадженні. В клопотанні про арешт майна відсутні жодні посилання, що вилучені у філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові речі (у тому числі грошові кошти) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі могли бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набуті кримінально протиправним шляхом (частина перша статті 98 КПК України). Вказані обставини у клопотанні є лише припущеннями.

Окрім цього, позбавлення третіх осіб права розпоряджатися грошовими коштами за умови недоведеності їх причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні № 62020100000002619 та їх невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у право мирно володіти своїм майном.

Також, на думку суду, є втручанням у право мирно володіти майном, накладення арешту на системний блок, відеозаписувач, бухгалтерські документи, що належать філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові, оскільки недоведена причетність до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №62020100000002619. Представник філії ПрАТ «УФГ» у м.Львові вказав, що відеозаписи зберігаються на онлайн сервісі. На думку суду, слідчий повинен був звернутися з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

Що стосується вказаної прокурором мети забезпечення - спеціальної конфіскації, суд вважає, що вона не доведена. Слідчий допитав третіх осіб, які вказували про належність їм коштів, свідка касира, яка це підтвердила. Окрім цього арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України. Вказаних ознак прокурором не наведено.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність визначених статтею 170 КПК України правових підстав для арешту майна на даному етапі кримінального провадження.

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, Ніколайчука О.І. проарешт грошових коштів в сумі: 1 217 533,50 гривень; 115 770 російських рублів; 10 235 Євро; 45 055 доларів США; 13 300 злотих; 60 фунтів стерлінгів, документи щодо залишку касових операцій станом на 16.06.2021 на 7 арк., системний блок чорного кольору Logic Power, відеозаписувач білого кольору DIGITAL VIDEO RECORDER з/н 2Е02391РА800339, @LHUA TECHNOLOGY - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 29 червня 2021 року.

Слідчий суддя: Рудаков Д. І.