Справа № 192/830/21

Провадження № 1-в/192/188/21

Ухвала

Іменем України

01 липня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -         судді                                 Кітова О.В.,

за участю секретаря                                 Біжко Ю.М.,

прокурора                                         Смирнова А.В.,

представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» - Бойда Т.В.

засудженого (в режимі відеоконференції)      ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Дніпропетровської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)»

клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, початок строку 18.06.2018, кінець строку 18.12.2021,

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого, оскільки він не погоджується з рішенням адміністрації колонії про відмову у застосуванні до нього умовно-дострокового звільнення.

Представник адміністрації ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» та прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, оскільки вважали, що засуджений не довів своє виправлення.

Засуджений в судовому засіданні просив його клопотання задоволити мотивуючи це тим, що він має три заохочення, працює, навчається, приймає участь в художній самодіяльності, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Суд, вислухавши засудженого, представника адміністрації «Солонянської виправної колонії (№ 21)» та прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого вважає, що клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1 в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» знаходиться з 24 січня 2019 року, на даний час відбув 2/3 частини строку покарання, на даний час не працевлаштований.

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 режиму утримання дотримується, має три заохочення, стягнень не має. Визнає провину у вчиненому злочині, заборгованості за виконавчими листами не має.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання засудженого таким, що належно ставиться до праці та режиму утримання, оскільки останній не працює, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, заохочення від адміністрації установи має епізодично по одному на рік, також суд приймає до уваги той факт, що до засудженого вже неодноразово застосовувася такий правовий інститут як умовно – дострокове звільнення у 2003 та у 2014 році, незважаючи на що засуджений після цього неодноразово вчиняв злочини та був за них засуджений.

Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з такого.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно наявних в особовій справі характеристик, засуджений за весь період відбування покарання характеризувався посередньо.

10 квітня 2020 року комісією установи СВК № 21 було відмовлено у поданні до суду клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення засудженому ОСОБА_1 , як особі, яка не довела свого виправлення. Також комісією установи засудженому було погоджено оцінку ступеню виправлення як такий, що не довів свого виправлення.

З урахуванням зазначених обставин, суд не може визнати поведінку засудженого як сумлінну, оскільки порушення порядку відбування покарання хоч і відсутні, а ставленням до праці останній не довів своє виправлення, оскільки має тільки три заохочення.

Відбуття засудженим певної частини покарання не надає безумовного права на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Враховуючи викладене суд, оцінивши в сукупності досліджені докази вважає, що засуджений на даний час не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання  про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання умовно-достроково.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.07.2021 року.

Головуючий: суддя                                                                                О.В. Кітов