ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/418/21

                                                Номер провадження 2/292/157/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року         смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:   

головуючого судді                               Лотуги В.Ф.,

секретаря судового засідання             Саламатової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Пулини цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із позовом до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 11.05.2011 у розмірі 18332,58 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Позивач зазначає, що до АТ КБ "ПриватБанк" звернувся ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 11.05.2011, якою підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідачу відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку по якій кредитний ліміт збільшено до 21000 грн.   

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.    

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконав, у результаті чого станом на 12.04.2021 має заборгованість у сумі 18332,58 грн., з них: заборгованість за тілом кредита - 17359,97 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 972,61 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 09 год. 30 хв. 17 червня 2021 року, яке було відкладено на 11 год. 00 хв. 30 червня 2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника банку, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач усудові засідання, призначені на 17.06.2021 та 30.06.2021 не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України,  у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що до ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 11.05.2011 підписав заяву б/н, якою підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1 статуту АТ КБ "Приватбанк" рішенням єдиного акціонера банку від 21 травня 2018 року № 519 змінено тип банку на приватне та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк". Банк став правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

З анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.05.2011 вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання отримати банківські послуги без зазначення їх виду. У заяві, в графах про оформлення банківських карток, бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою "Універсальна"/GOLD не вказано жодних позначень. Аналогічно відсутні у заяві дані про отримання та ознайомлення відповідача із пам`яткою клієнта з тарифами і основними умовами обслуговування та кредитування.

До позовної заяви банк додав витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у редакції, що діяла на момент підписання заяви, у яких відсутні дані про ознайомлення із вказаними документами ОСОБА_1 під час підписання 11.05.2011 заяви про надання банківських послуг.

Згідно розрахунків заборгованості за договором б/н від 11.05.2011, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , станом на 12.04.2021, останній має заборгованість у розмірі 18332,58 грн., з яких: заборгованість за тілом кредита - 17359,97 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 972,61 грн.

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, за доводами банку, оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що банком відбулася зміна кредитного ліміту: 13.01.2014, 24.05.2017, 06.09.2017, 01.02.2019, 12.07.2019, 02.10.2019, 22.12.2019, 02.01.2020, 30.01.2020, 11.02.2020, 22.02.2020, 07.03.2020, 18.03.2020, 31.03.2020, 14.04.2020, 27.04.2020, 08.05.2020., 19.05.2020, 01.06.2020, 12.06.2020, 23.06.2020, 06.07.2020, 17.07.2020, 31.07.2020, 11.08.2020, 25.08.2020, 07.09.2020, 23.09.2020, 01.10.2020.

У  копії  паспорта громадянина України  на  ім`я ОСОБА_1  завіреного підписом останнього 09.07.2019, який долучений до позовної заяви та довідки про надання кредитних карток зазначено, що в один і той же день, 09.07.2019 відповідач подав до банку копію паспорту та останньому видано кредитну картку з терміном дії до 03/23.

Згідно виписки за договором б/н станом на 15.04.2021, відповідач постійно користувався наданою йому кредитною карткою, в тому числі 09.07.2019 у відділенні банку здійснювалось поповнення готівкою картки в терміналі самообслуговування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.        

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                                                

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).  

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).                           

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).                    

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.  

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.           

У відповідності до роз`яснень, які викладені у п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526, 599 ЦК України.  

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і це не є обов`язком суду.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов"язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме відповідачу було відкрито картковий рахунок, надано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт, якими відповідач активно користувався.

Випискою по рахунку за договором станом на 15.04.2021 підтверджено, що ОСОБА_1 , активно використовував кредитні кошти: знімав готівку через банкомат, розраховувався карткою в магазині, аптеці, поповнював рахунок свого абонентського номеру оператора мобільного зв`язку, а також здійснював погашення кредиту.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.04.2021 становить 18332,58 грн., з них: 17359,97 грн. - заборгованість за тілом кредита; 972,61 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Однак, суд не погоджується із заявленою позивачем до стягнення суми боргу виходячи з наступного.

Позивачем не доведено, що при підписанні заяви про надання банківських послуг 11.05.2011 або у подальшому, сторони погодили між собою розмір відсотків, порядок їх сплати за договором, а також погашення банком відсотків несплачених позичальником за рахунок тіла кредиту, оскільки докази, які б підтверджували такі кредитні умови і з ними був ознайомлений ОСОБА_1 , суду позивачем не надані.

У дослідженому розрахунку банку, за період з 01.12.2015 по 01.05.2020 (а.с.7-11), заборгованість по тілу кредиту, окрім безпосередньо витрачених відповідачем сум позики (стовпчик № 3 розрахунку), формувалася також шляхом погашення за рахунок кредитних коштів (стовпчик № 4 розрахунку) нарахованих банком щомісячних відсотків, що призводило до збільшення заборгованості по тілу кредиту на таку суму відсотків, що відповідно збільшувало базу нарахування самих відсотків та інших платежів в подальшому. Загальна сума відсотків погашена банком за рахунок тіла кредита складає 31509,79 грн.

Крім того, за період з 13.01.2014 по 12.04.2021 відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 66578,83 грн., що більше ніж втричі перевищує визначену позивачем заборгованість відповідача за договором, які були зараховані банком на погашення заборгованості за тілом кредита та відсотками.

Таким чином, судом встановлено, що відсотки погашені банком за рахунок тіла кредита в розмірі 31509,79 грн., значно перевищують заборгованість за тілом кредиту визначену позивачем - 17359,97 грн.

Враховуючи безпідставність нарахування відсотків, у разі відсутності умов договору щодо цього, зважаючи на недоведеність існування погоджених між сторонами умов договору про можливість стягнення сум нарахованих відсотків самим банком за рахунок тіла кредиту, суд вважає, що позивачем необґрунтовано включено до тіла кредиту відсотки в розмірі 31509,79 грн. погашені за рахунок кредита, які сформовані за період з 01.12.2015 по 01.05.2020 (сплачені відповідачем - 14149,82 грн.) із яких за доводами позивача утворилась заборгованість за тілом кредита в розмірі 17359,97 грн.

Такий висновок суду відповідає усталеній практиці застосування норм Закону до спірних правовідносин, викладеній у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, суд дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, приходить до висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

Крім того, заборгованість по кредиту повністю погашена відповідачем, що також є підставою для відмови у задоволенні позову. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду 02.10.2019 у справі № 545/2248/17, який відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.

При зазначених обставинах, у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.15.5 та п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду  протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 

Інформація про учасників справи.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", знаходиться за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя                                                                                       В. Ф. Лотуга