Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2120/19

Провадження № 2/553/638/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.06.2021м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І,

при секретарі: Махаринській Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,   

У С Т А Н О В И В:

04 вересня 2019 року позивач звернувся до суду позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.02.2020 позовну заяву ОСОБА_4 до  ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики– задоволено повністю.

Ухвалою суду від 08.04.2021 заочне рішення від 27.02.2020 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін .

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

       Представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, просив відмовити.

Судом встановлено, що у 2018 році між директором ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» Ященко Владиславом Миколайовичем, з однієї сторони, та ОСОБА_2 було укладено договори позики грошових коштів, які оформлювалися у вигляді розписок, а саме:

-07.03.2018 розписка на суму 10 000 доларів США ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 10 000 доларів США, зобов`язується повернути до 15.05.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

-20.03.2018 року на суму 30 000 гривень ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 30 000 гривень, зобов`язується повернути до 01.07.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

-28.03.2018 року на суму 10 000 доларів США ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 10 000 доларів США, зобов`язується повернути до 01.07.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

-26.04.2018 року на суму 5 000 доларів США та 50 000 гривень ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 5 000 доларів США та 50 000 гривень, зобов`язується повернути до 01.07.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

-22.05.2018 року на суму 40 000 гривень ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 40 000 гривень, зобов`язується повернути до 01.07.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

-27.06.2018 року на суму 2 000 доларів США ( ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 суму 2 000 доларів США, зобов`язується повернути до 15.07.2018 року за адресою АДРЕСА_1 );

У розписках відповідач зобов`язувалася повернути борги до вищевказаних дат за адресою: АДРЕСА_1 . Однак борги до цього часу не було повернуто, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Відповідно до тексту розписок, ОСОБА_3 отримала від директора ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 відповідні позики на загальну суму 120 000 грн. та 17 000 доларів США, а від директора ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008» ОСОБА_1 10 000 доларів США та зобов`язалася їх повернути у визначені сторонами строки.

З наданих до суду розписок чітко вбачається, що грошові кошти надавалися безпосередньо юридичними особами ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» та ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008» в особі директора ОСОБА_1 - фізичній особі ОСОБА_3 , а отже сторонами спірних договорів позики є саме юридичні особи як Позикодавці та фізична особа ОСОБА_3 як Позичальник.

 Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики - це один з видів зобов`язань, спрямованих на передачу майна. Суб`єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Враховуючи, що договір - це взаємна угода сторін, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов`язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору

Таким чином, юридичні особи ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» та ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008» є самостійними незалежними сторонами правочину, за рахунок майна яких надана позика, а отже грошові кошти які є предметом спору підлягають поверненню безпосередньо ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» та ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008» як сторонам правочину.

Однак, судом встановлено, що позов про стягнення боргу за договорами позики подано не Позикодавцями - юридичними особами ТОВ «АГРОБУДІНВЕСТ 2008» та ТОВ «ПОЛАГРОБУДІНВЕСТ 2008», а фізичною особою ОСОБА_1 , який є неналежним позивачем у даній справі та у якого відсутнє право вимоги у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Внаслідок цього захисту має реально відбуватися припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта та відновлення порушених прав.

Виокремлюють матеріальний і процесуальний аспекти захисту цивільних прав та інтересів. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. При цьому слід виходити з положень цивільного процесуального законодавства  про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти (Аналіз Практики Верховного суду України від 01.04.2014 р.).

Конституція гарантує можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагається, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим – тобто порушення дійсно повинно мати місце і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів позивача. Отже, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Отже, враховуючи вищевикладене та у зв`язку з тим, що даний позов подано неналежним суб`єктом (позивачем), який не є стороною спірних правовідносин, у якого відсутнє право вимоги за спірними договорами та особисті права якого ніяким чином непорушені, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

       На підставі вищевикладеного, керуючись 202, 220, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

       У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук