Номер справи 243/5585/21

Номер провадження 2/243/1885/2021

РІШЕННЯ

І м е н е м    У к р а ї н и

30 червня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чуйко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №12 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Слов`янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина у виді житлового будинку, яку він прийняв, оскільки фактично вступив у володіння спадковим майном.

Він звернувся до державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з Заявою про отримання Свідоцтва про спадщину, проте йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки ним був пропущений встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Зазначає, що він відноситься до групи ризику осіб, які можуть захворіти на короно вірусну інфекцію, та у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України з 12 березня 2020 року, не мав можливості звернутися в зазначений строк до нотаріуса.

Просить суд визначити йому, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання Заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Позивач ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав Заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач Слов`янська міська рада Донецької області у судове засідання не з`явилася. 22 червня 2021 року на адресу суду направлено Клопотання за підписом міського голови Ляха В.М. у якому Слов`янська міська рада просить суд розглянути справу без їх участі та винести рішення на розсуд суду.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до Слов`янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються Свідоцтвом про народження (а.с.8).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Краматорську Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 27 жовтня 2020 року Краматорським міським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 31 травня 2021 року звернувся до державного нотаріуса Першої Слов`янської нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Браташевської Г.О. з Заявою про прийняття спадщини, але 31 травня 2021 року за вихідним № 1175/02-31 державним нотаріусом було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у прийнятті заяви про видачу спадщини після померлого ОСОБА_3 , оскільки ним пропущений шестимісячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини (а.с.14).

Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини – 26 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 зазначає, що Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року в Україні запроваджено карантин. Він, як особа похилого віку перебуває у зоні ризику, крім того, внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування» п.24 (абзаци 1,2,6) «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникає з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Приймаючи до уваги той факт, що позивачем ОСОБА_2 надано суду безперечні у відповідності до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини у період часу з 26 жовтня 2020 року до 26 квітня 2021 року, то суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,   керуючись  12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220-1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подання Заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 30 червня 2021 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду                                                 О.В. Агеєва.