489/7759/18 02.07.2021

нп 1-кп/490/965/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/7759/18

У Х В А Л А

01 липня 2021 року                                                                                        м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Медюка С.О.,

при секретарі Гудковій Є.С.,

під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150040003050 від 01.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю прокурора Кравченка В.М.,

потерпілої ОСОБА_4 та її представника - адвоката Гоголєвої Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пеліховської І.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників - адвокатів Бараненка Д.В., Занька А.М.,

обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Олефіра М.В.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

25.06.2021 року на електронну адресу Центрального районного суду м.Миколаєва надійшли клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Сімонова А.І. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , та продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ), незаконно впливати на інших обвинувачених (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).

В судовому засіданні прокурор Кравченко В.М., потерпіла та її представник - адвокат Гоголєва Г.О. клопотання про продовження строків застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених підтримали та просили їх задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Пеліховська І.Л. проти задоволення клопотання прокурора заперечувала та просила суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Бараненко Д.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив суд змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби (нічний), про що подав до суду письмове клопотання від 30.06.2021 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Занько А.М. проти задоволення клопотання прокурора заперечував з підстав, зазначених в клопотанні захисника Бараненка Д.В. від 30.06.2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думки своїх захисників.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат Олефір М.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби (нічний).

Прокурор, потерпіла та її представник - адвокат Гоголєва Г.О. проти задоволення клопотань захисників Пеліховської І.Л., Бараненка Д.В. та Олефіра М.В. про зміну запобіжних заходів відносно обвинувачених заперечували.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, клопотання захисника Бараненка Д.В., суд приходить до наступного.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року "Про внесення зміни до пункту 205 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оскільки на території України встановлено карантин, суддя Скрипченко С.М., яка входить до складу колегії суддів, перебуває у плановій щорічній відпустці, а суддя Дірко І.І. зайнятий в іншому судовому процесі, беручи до уваги, що до закінчення строків застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту визначеним колегіальним складом суду, суд приходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжних заходів головуючим по справі одноособово.

Так, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06.05.2021 року до 04 липня 2021 року включно.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").

На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що один із інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 злочинів вчинено за попередньою змовою групою осіб, у випадку доведеності винуватості йому може загрожувати покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про його особу, зокрема його віку та стану здоров`я, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров`я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Також, суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника Пеліховської І.Л. стосовно виключно позитивних обставин, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 , однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 і щодо яких останньому органами досудового розслідування пред`явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованих злочинах, зможе вплинути на інших обвинувачених, ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина майна, яка була викрадена у потерпілої ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон та золота сережка, так і не були знайдені під час проведення досудового розслідування.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_1 до затримання офіційно не працював, тобто не мав постійного та стабільного джерела прибутку, на час затримання був неодружений (одружився під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою), що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, а також стан його здоров`я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров`я).

Відтак, суд, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк, а в задоволенні клопотання захисника Пеліховської І.Л. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.

Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобових домашніх арештів відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, клопотання захисника Бараненка Д.В., приходить до наступного.

Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , та з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06.05.2021 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 04 липня 2021 року включно.

Крім того, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою її проживання: АДРЕСА_2 , та з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06.05.2021 року строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту за теперішнім місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з носінням електронного засобу контролю, продовжено до 04 липня 2021 року включно.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 та зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останніх судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а саме те, що останні можуть знищити або сховати будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження частини викраденого майна потерпілої (мобільний телефон та золота сережка).

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_3 малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків; ОСОБА_2 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має. Наведене також свідчить про можливе переховування цих осіб від суду.

Клопотання захисників, які підтримали обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про зміну запобіжних заходів, зокрема з метою працевлаштування ОСОБА_2 , приймаються судом до уваги виключно як характеризуюча обвинувачених обставина, але з врахуванням наявних ризиків та суспільного інтересу не враховуються, як безумовна підстава для зміни раніше обраних запобіжних заходів.

За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку.

Відповідно, доводи захисників Олефіра М.В. та Бараненка Д.В. про наявність обставин та підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт з визначенням певного періоду часу, є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 29 серпня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пеліховської І.Л. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 29 серпня 2021 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілою, обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню;

- здати (у разі наявності) документи, що надають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Бараненка Д.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби (нічний) - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 29 серпня 2021 року включно, з забороною обвинуваченій цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покладенням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката Олефіра М.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби (нічний) - відмовити.

Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий                                                                                                      С.О. Медюк