Справа № 199/4368/21

(2/199/2619/21)

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.06.2021 року         Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців боржника, –

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена позовна заява.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до ст.175 ч.2 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Положеннями ст.58 ч.ч.1, 3 ЦПК України встановлено, що сторона, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ст.177 ч.7 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Разом з тим, нормами ст.60 ч.ч.1, 2 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст.61 ЦПК України.

В той же час, зі змісту ст.ст.19, 274 ЦПК України слідує, що малозначні справи та спори, що виникають з трудових відносин, розглядаються судом в порядку спрощеного провадження, в порядку якого не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Таким чином, справи щодо спадкування підлягають розгляду лише в порядку загального позовного провадження незалежно від розміру ціни позову. Останнє, з огляду на наведені вище норми процесуального закону, дає підстави для висновку, що і підписувати позовні заяви означеної категорії та брати участь у судовому процесі з розгляду вказаних справ можуть в якості представників лише адвокати та законні представники, або ж сторона особисто шляхом самопредставництва.

Як слідує зі змісту позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк», предметом спору за цим позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором саме зі спадкоємців боржника. Відтак, предмет спору за даним позовом дозволяє беззаперечно встановити, що поданий на вирішення суду спір є спором щодо спадкування, оскільки, окрім іншого, охоплює питання встановлення або спростування факту набуття відповідачами в порядку спадкування обов`язку спадкодавця-боржника за кредитним договором погасити борг. Відтак, такий спір може бути розглянутий лише в порядку загального позовного провадження. Останнє, в свою чергу, свідчить про те, що представником позивача за даною категорією позовів/справ може бути або законний представник, або адвокат.

Положеннями ст.62 ч.4 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.17 ч.ч.1, 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Частиною 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та долученої до неї копії довіреності представника, позов підписано та подано від імені позивача його представником на підставі довіреності – юрисконсультом Балагурак Веронікою Василівною. Разом з тим, ані зміст довіреності, ані зміст інших матеріалів позовної заяви не містять жодних даних про наявність у вказаного представника права на зайняття адвокатською діяльністю (статусу адвоката). Більш того, відсутні такі відомості і в Єдиному реєстрі адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Окрім того, немає підстав стверджувати, що АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду через вказаного представника за довіреністю в порядку самопредставництва згідно ст.58 ч.3 ЦПК України, оскільки матеріали позовної заяви, зокрема копія витягу зі статуту позивача, не містять жодних документів та даних, які б дозволяли дійти висновку, що юрисконсульт ОСОБА_4 уповноважена діяти від імені позивача в порядку самопредставництва останнього як юридичної особи. Більш того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які наявні у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, у графі «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначено лише ОСОБА_5 (Голова Правління) та ОСОБА_6 (керівник).

Нормою ст.187 ч.1 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у справі лише за умови відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Згідно ст.185 ч.4 п.1 ЦПК України позовна заява повертається, зокрема, у випадку, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зі змісту ч.ч.6, 7 ст.185 ЦПК України слідує, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» належить до категорії справ, які можуть розглядатись судом лише в порядку загального позовного провадження, підписана та подана така позовна заява не в порядку самопредставництва позивача як юридичною особи, а від імені позивача представником ОСОБА_4 , яким до матеріалів позову не долучено жодного доказу/документу, з якого можна б було встановити наявність у такого представника права на зайняття адвокатською діяльністю (статусу адвоката), і наявність такого права (статусу) у представника також не підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України, яка є у вільному доступі, приходжу до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі ст.185 ч.4 п.1 ЦПК України з одночасним роз`ясненням позивачу його права на повторне звернення до суду із тією ж самою позовною заявою за умови, що перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення його позову.

Відповідно до ст.133 ч.2 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.7 ч.ч.1, 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення позовної заяви. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2270 гривень, однак даною ухвалою судді позовну заяву повернуто позивачу, що за змістом норм Закону України «Про судовий збір» зумовлює виникнення у останнього права на повернення сплаченого ним судового збору в повному обсязі, приходжу до висновку про необхідність повернення позивачу судового збору у вищевказаному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 58, 60, 62, 133, 175, 177, 185, 187, 258-261, 263, 274, 352-355 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців боржника, – повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Повернути позивачу Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» сплачений ним при подачі до суду позовної заяви, яку повернуто позивачу даною ухвалою, судовий збір в розмірі 2270 гривень, перерахований згідно платіжного доручення № BOJ67B3FYZ від 27 травня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя        А.М. Авраменко