Справа № 199/1145/21

                                                                       (2/199/1813/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2021 року         Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого – судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання – Куземі О.Г.,

за участю представника позивача – Щербина Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 16 травня 2020 року з вини відповідача сталася ДТП, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу автомобіль «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки на момент ДТП у відповідача був відсутній чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач задля відшкодування завданої йому шкоди звернувся до МТСБУ, яке здійснило виплату позивачу в розмірі 29814 гривень. На замовлення позивача судовим експертом 02 грудня 2020 року складено висновок автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого вартість завданого позивачу матеріального збитку становить 127132 гривень, а ринкова вартість автомобіля позивача 70558,43 гривень. Так як вартість матеріального збитку перевищує вартість здійсненої МТСБУ регламентної виплати, позивач просив суд стягнути з відповідача різницю між завданим йому збитком та регламентною виплатою, тобто в розмірі 97318 гривень. Крім того, позивач, посилаючись на завдання йому моральної шкоди відповідачем, яка полягає у душевних стражданнях та розладах, які пов`язані із пошкодженням його майна, позбавлення його можливості понад чотири місця користуватись власним автомобілем, що вплинуло на звичний уклад його життя, просив стягнути з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди 10000 гривень. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати по справі. (а.с.1-5)

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2021 року позовну заяву було залишено без руху (а.с.37).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2021 року після усунення позивачем недоліків його позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.47).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено стороні відповідача у переході до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (а.с.79).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено стороні відповідача у задоволення клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено стороні відповідача у задоволення клопотання про виклик та допит судового експерта.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимог свого довірителя підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав, а також вказав, що рішення МТСБУ в частині розміру виплаченої позивачу регламентної виплати, обумовленої визнанням МТСБУ автомобіля позивача фізично знищеним, стороною позивача не оскаржувалось і не оспорюється.

Відповідач, її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представником відповідача суду подано відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що матеріальна шкода в повному обсязі відшкодована позивачу МТСБУ, а позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та необґрунтованими. (а.с.70-73)

Крім того, представником відповідача суду подані письмові пояснення, в яких представник відповідача частково повторюючи зміст відзиву на позов, вказав на необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи за відсутності сторони відповідача.

Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 16 травня 2020 року мала місце ДТП. Так, відповідач у вказаний день о 01 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. З. Беляєва, 22 в м. Дніпро, в порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху рухалась заднім ходом, не впевнившись у безпеці свого маневру, внаслідок чого скоїла зіткнення з припаркованим автомобілем «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу. Автомобілям спричинено механічні пошкодження. Викладені фактичні обставини ДТП, а також вина відповідача в її скоєнні встановлені постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2020 року, якою відповідач була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Оскільки дана постанова суду набрала законної сили ще 28 серпня 2020 року, викладені в ній фактичні обставини спричинення майнової шкоди та вина відповідача у її спричиненні відповідно до ст.82 ч.6 ЦПК України є преюдиційно встановленими та не підлягають доказуванню. (а.с.9-13)

Як встановлено судом у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України, не спростовується матеріалами цивільної справи, не заперечувалось сторонами, на момент вищевказаної ДТП і до теперішнього часу автомобіль «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу.

Судом також встановлено, що на час вищевказаної ДТП транспортний засіб «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_2 не є забезпеченим транспортним засобом, і відповідно договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким вказаний автомобіль значиться як забезпечений транспортний засіб, а відповідач як страхувальник чи особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на момент ДТП був відсутній (не укладався). Дані обставини підтверджуються інформацією з централізованої бази даних МТСБУ, відомості якої є загальнодоступними (https://policy-web.mtsbu.ua/).

25 травня 2020 року позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату його страхового відшкодування (регламентної виплати), долучивши до такої заяви необхідний пакет документів (а.с.41-43).

Відповідно до копії звіту №160520 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень легковому автомобілю «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 в ДТП, з додатками до нього слідує, що ринкова вартість автомобіля «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 становить 123714 гривень, вартість відновлювального ремонту цього авто, пошкодженого в ДТП, становить 132034,53 гривень, а вартість матеріальних збитків складає 123714 гривень. (а.с.90-118)

21 вересня 2020 року МТСБУ на підставі вищевказаного звіту складено розрахунок вартості «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП та розміру регламентної виплати, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу, а також вартість його транспортного засобу до ДТП від 16 травня 2020 року становить 123714 гривень, вартість відновлювального ремонту автомобіля – 132034,53 гривень, а вартість цього авто в пошкодженому стані після ДТП – 93900 гривень, а тому розмір регламентної виплати визначено шляхом віднімання вартості авто до та після ДТП, і сума такої регламентної виплати склала 29814 гривень. (а.с.121-123)

Листом від 23 вересня 2020 року МТСБУ повідомило позивача про прийняте рішення здійснити виплату позивачу відшкодування шкоди (регламентну виплату) в розмірі 29814 гривень. Вказана сума була виплачена позивачу у безготівковій формі в той же день. Дані обставини підтверджуються копією листа МТСБУ з конвертом, копією виписки з банківського карткового рахунку позивача (а.с.44-46).

Як пояснив в удовому засіданні представник позивача, його довірителем спосіб та розмір визначеної МТСБУ регламентної виплати не оспорюється, визнається правильним і достовірним.

В той же час, відповідно до складеного на замовлення позивача висновку №7971 судового експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 02 грудня 2020 року вартість завданого позивачу в ДТП внаслідок пошкодження його авто матеріального збитку становить 127132,61 гривень, ринкова вартість автомобіля – 70558,43 гривень. (а.с.6, 7, 22-33)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566 (далі – Розпорядження).

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, який є обов`язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Положеннями ст.ст.3, 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980 ЦК України передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників (страхувальників) наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За змістом ст.17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.981 ЦК України договір обов`язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва – поліса.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Пунктом 1 Розпорядження встановлено, що розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням (після 21 вересня 2019 року) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000 гривень на одного потерпілого.

За змістом ст.ст.12, 22, 28, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана фізичним знищенням транспортного засобу. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, – МТСБУ) заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик (МТСБУ), за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимогу закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Згідно ст.41 п.41.1 пп.«а» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до на ступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, наведене вище судом чинне на час виникнення та існування спірних правовідносин сторін цивільне законодавство визначає порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони – страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі (власнику іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника). Якщо ж винний в ДТП власник (володілець/користувач) транспортного засобу в порушення вимог закону не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, обов`язки страховика в такому випадку виконує МТСБУ, виплачуючи потерпілій особі регламентну виплату в межах встановленої законодавством страхової суми, чинної на момент ДТП. За таких обставин, згідно положень закону покладення на винну в ДТП особу, навіть ту, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика (МТСБУ) здійснити таке відшкодування або у випадку, якщо виплачене страховиком (МТСБУ) страхове відшкодування (страхова/регламентна виплата) є меншим від розміру фактично завданої шкоди. В останньому випадку власником/володільцем транспортного засобу, який спричинив ДТП, сплачується потерпілій особі різниця між фактично завданою шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати). При цьому, в такому випадку розмір виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати), має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Наведений вище правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року по справі №760/15471/15-ц, у постановах Верховного Суду 06 березня 2019 року по справі №369/11306/16-ц, від 13 березня 2019 року по справі №227/2552/17, від 13 березня 2019 року по справі №727/1881/16-ц, від 20 березня 2019 року по справі №522/438/18, від 20 березня 2019 року по справі №695/882/15-ц, від 22 липня 2019 року по справі №185/5812/16-ц, від 16 вересня 2020 року по справі №715/1138/18.

Ще однією особливістю деліктних правовідносин, за якими майнова шкода потерпілій особі завдана внаслідок пошкодження її автомобіля в ДТП, є порядок/спосіб визначення розміру матеріальної шкоди. За загальним правилом розмір такої майнової шкоди визначається в залежності від вартості відновлювального ремонту транспортного засобу потерпілої особи, однак лише за умови, що внаслідок ДТП такий транспортний засіб не вважається фізично знищеним. В останньому випадку застосовується другий порядок/спосіб визначення розміру майнової шкоди, який є взаємовиключним по виношенню до першого. Відповідно до ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст.8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Правовий висновок суду, наведений абзацом вище, узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 01 квітня 2020 року по справі №754/10777/15-ц, від 08 квітня 2020 року по справі №658/1677/18, від 10 червня 2020 року по справі №357/12491/18, від 14 липня 2020 року по справі №525/1592/18, від 11 листопада 2020 року по справі №755/22467/15-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/11069/16, від 31 березня 2021 року по справі №127/19300/17.

Щодо обставин даної цивільної справи, то в ході її судового розгляду знайшли своє повне і належне підтвердження наступні фактичні обставини, а саме: настання 16 травня 2020 року о 01 годині 05 хвилин на вул. З. Беляєва, 22 в м. Дніпро ДТП, внаслідок якої автомобілю позивача «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень, а позивачу – майнової шкоди; вказана ДТП сталася з вини відповідача внаслідок порушення останньою вимог Правил дорожнього руху. Разом з тим, цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами, а отже і перед позивачем, на час вищевказаної ДТП не була застрахована в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв`язку із чим саме МТСБУ на виконання своїх зобов`язань, передбачених тим же законом, здійснило сплату позивачу регламентної виплати, яка виявилась значно менше ліміту відповідальності (страхової суми) МТСБУ. При цьому, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача за наслідками проведеної на замовлення МТСБУ оцінки перевищила вартість самого транспортного засобу до ДТП, вказаний автомобіль позивача правомірно визнано МТСБУ фізично знищеним, а розмір регламентної виплати розраховано шляхом різниці між вартістю авто до та після ДТП, що відповідає ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Визнання свого авто фізично знищеним, а також правильність розрахунку регламентної виплати позивачем не оспорюється, вважається правомірною, позовних вимог у зв`язку із цим до МТСБУ не заявлялось. Таким чином, з викладеного слідує, що розмір завданої позивачу майнової шкоди дорівнює саме вартості його авто до пошкодження на момент ДТП, а не вартості відновлювального ремонту. Оскільки ж позивач залишив собі пошкоджений після ДТП автомобіль, а МТСБУ виплатило позивачу в якості регламентної виплати різницю між вартістю авто до та після ДТП, в суду немає підстав вважати, що залишилась невідшкодованою будь-яка частина майнової шкоди, завданої позивачу, яка б підлягала відшкодуванню за рахунок відповідача. З цих підстав позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди є необґрунтованими, безпідставними, а отже задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд, окрім наведених вище фактичних обставин та норм закону, керувався наступним.

За змістом ст.ст.23, 1167, 1188 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Не викликає в суду сумнівів дійсність спричинення позивачу внаслідок ДТП від 16 травня 2020 року з вини відповідача моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях і хвилюваннях, тривалої емоційної напруженості позивача через пошкодження його транспортного засобу, який вважається фізично знищеним через економічну необґрунтованість його відновлювального ремонту, неможливості його використання, а також внаслідок зміни звичного укладу та розпорядку життя позивача. Разом з тим, суду не надані достатні докази, що об`єктивно свідчили б про заподіяння позивачу такої моральної шкоди і настання таких суттєвих негативних наслідків саме для його психологічного стану, які б дозволяли обґрунтувати заявлений в позові грошовий розмір моральної шкоди. З урахуванням викладеного, суд, керуючись вимогами розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування, вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди такими, що підлягають частковому задоволенню – шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 8000 гривень.

З викладених вище підстав суд не погоджується з твердженнями сторони відповідача про відсутність підстав для навіть часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки пошкодження належного особі коштовного майна, відновлення якого економічно необґрунтоване внаслідок такого пошкодження, не може залишити цю особу байдужою до цього, не викликавши певного рівня стурбованості та стресу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, характер спірних правовідносин та предмет позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем при звернення до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 23, 979-981, 999, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.3, 5, 9, 12, 17, 21, 22, 28, 30, 35, 36, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09 липня 2010 року №566, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 240, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 16 травня 2020 року, 8000 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, тобто в сумі 80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 15 червня 2021 року.

Суддя        А.М. Авраменко