У Х В А Л А Справа № 932/5175/21

Провадження № 4-с/932/71/21

05 липня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із скаргою боржника ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо невчинення дій зі зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії зі зняття арешту з майна, -

                                        В С ТА Н О В И В:

02.07.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо невчинення дій зі зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії зі зняття арешту з майна, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 року передана у моє провадження.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Вимоги до змісту і форми скарги встановлено у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Бабушкінського відділу ДВС ДМУЮ перебувало виконавче провадження № 31125790, що відкрито з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлова О.А. від 24.09.2009 року за № 2950. 01.02.2012 року у цьому виконавчому провадженні проведено опис майна та накладено на нього арешт. 12.06.2013 року виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання та про припинення чинності арешту майна боржника. В цей же час, виконавцем та начальником відділу ДВС не вжито заходів з припинення записів про обтяження майна боржника у відповідних реєстрах, арештом, що і стало підставою для звернення до суду з цією скаргою.

Також вбачається, що спору стосовно обтяженого арештом у виконавчому провадженні майна не існує, виконавцем прийнято постанову про припинення чинності арешту майна, однак її не виконано, на що вказує інформація з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 346/79/17 від 02.10.2019 року, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду врегульований у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 вказаної статті, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VIII). Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, визначений у статтях 447-453 розділу VII ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Отже, за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження. З огляду на те, що скаржник подала скаргу на дії відділу ДВС з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом (виконавчого напису нотаріуса), Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про підвідомчість спору адміністративному суду. Близьких за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 14 березня 2018 року (справа № 213/2012/16), від 14 листопада 2018 року (справа № 161/15523/17), від 20 березня 2019 року (справа № 821/197/18/4440/16).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки боржник оскаржує дії виконавця, вчинені у виконавчому провадженні, що відкрито за документом, виданим приватним нотаріусом, а не судом, дана скарга не підвідомча суду у порядку ст. 447 ЦПК України та у відкритті провадження за нею слід відмовити, роз`яснивши скаржнику право на звернення до окружного адміністративного суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 186, 259, 260, 353, 447 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за скаргою боржника ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо невчинення дій зі зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії зі зняття арешту з майна – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя                                                                                         В.В. Куцевол