Справа № 484/1738/21

Провадження № 2/484/908/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання -Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

АТ "Універсал Банк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг "monobank" від 26.06.2019р., вказуючи, що 26.09.2019року відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, яка одночасно із Умовами і правилами надання банківських послуг (далі Умови), Тарифами, Таблицею обчислення вартості та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Згідно вказаного договору відповідачу банком наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, у розмірі 20000грн. Позивач зі своєї сторони виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач умови кредитного договору не виконував, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 22.12.2020р. складає 20882,46грн.

Ухвалою від 19.05.2021р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті, перше судове засідання призначене на 10.06.2021р., яке було відкладене через неявку відповідача на 25.06.2021р.. Ухвалою від 25.06.2021р. у позивача були витребувані виписка по рахунку, розгляд справи відкладений на 08.07.2021р.

07.07.2021р. на виконання ухвали суду позивачем надана виписка по рахунку відповідача.

Представник позивача надав заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити в повному обсязі, розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач на судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив до суду не надходив.

Ухвалою суду від 08.07.2021р. постановлено проводити заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому кожна сторона кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2019року відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, та погодився що така анкета-заява одночасно із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг "monobank".

До позову Банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, які є додатком 8 до вказаних Умов, в яких вказано, що ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 22.12.2020р. становить 20882,46грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 14904,66грн., за пенею та комісією 5977,8грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

У анкеті-заяві позичальника відсутні умови договору щодо процентів за користування кредитом та встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання у виді грошової суми та їх визначеного розміру, а також умови нарахування та сплати комісії.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню та комісію.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення з відповідача вказаних пені та комісії, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, а також порядок нарахування та розмір процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, які є додатком 8 до вказаних Умов, зазначаючи, що вони підписані відповідачем за допомогою електронного підпису.

Проте, позивачем не зважаючи на вимоги ст.. 81 ЦПК України, не було надано суду доказів на підтвердження обставин того, Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки) підписані відповідачем електронним цифровим підписом. Також, позивачем не надано доказів того, що відповідач у мобільному додатку отримав примірники зазначених документів, як то зазначено у позовній заяві, або іншим способом отримав та ознайомився із цими документами.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Отже, суд вважає, що Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, які є додатком 8 до вказаних Умов не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, та відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому виді розмір та умови нарахування процентів за користування кредитом, відповідальність у виді пені та комісії.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача розміру пені та комісії слід відмовити.

Крім того, щодо стягнення заборгованості з відповідача з тіла кредиту слід вказати наступне.

Згідно виписки про рух коштів по картці відповідача, у період з 26.06.2019р. по 27.06.2019р. ним були отримані кошти в сумі 12022,03грн.

01.08.2019р. , 01.09.2019р. та 01.10.2019р. з рахунку банком були списані відсотки за липень, серпень та вересень відповідно на загальну суму у 2632,63грн, отже сума кредиту банком була збільшена штучно на вказану суму.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задовольнити часткового на суму 12022,03грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 1306грн 84коп.

Керуючись ст.ст. 223, 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 26.06.2019р. станом на 22.12.2020р. заборгованості за тілом кредиту в сумі 12022грн 03коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 1306грн 84коп, всього 13328(тринадцять тисяч триста двадцять вісім)грн 87коп.

В задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту в іншій частині, пені та комісії відмовити.

Місцезнаходження позивача: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352.

Місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя Н.А.Медведєва