Номер справи 623/2545/21

Номер провадження 1-кп/623/332/2021

У Х В А Л А

іменем України

08 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді                                Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря                                        Довгополої І.В.,

прокурора                                                Козир М.В.,

обвинуваченого                                         ОСОБА_1 ,

захисника                                                Міщенко І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 152 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 152 КК України.

10 липня 2021 року спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , продовжений ухвалою суду від 12 травня 2021 року.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , зважаючи на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт за адресою місця проживання його цивільної дружини: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що він вже 21 місяць перебуває під вартою, має постійне місце проживання, цивільну дружину, є особою з інвалідністю, має постійний дохід- пенсію, на момент затримання працював та позитивно характеризується.

Захисник Міщенко І.І. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 тримається під вартою майже 2 роки, є особою з інвалідністю 3 групи, має захворювання, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки – цивільну дружину, з якою проживає разом 16 років, остання потребує лікування.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 152 КК України, існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Суд враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , стан здоров`я, той факт, що обвинувачуваний не має сталих соціальних зв`язків (з його слів він проживає з цивільною дружиною), раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, одне з яких за класифікацією віднесене до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з урахуванням чого суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, тому клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та в судовому засіданні захисником не надано.

При продовженні запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що за час перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) обвинуваченим та стороною захисту не надано.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Щодо клопотання обвинуваченого та заперечень захисника проти клопотання прокурора та необхідності змінити міру запобіжного заходу на нічний домашній арешт, суд зазначає, що в судовому засіданні обвинуваченим та стороною захисту суду не надано належних доказів на підтвердження зазначених обставин для зміни обраного запобіжного заходу. Крім того, не надано документальної згоди власника будинку АДРЕСА_1 , на те, щоб обвинувачений ОСОБА_1 відбував міру запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за вказаною адресою. У зв`язку з вищевикладеним клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, на підставі викладеного, суд обґрунтовано вважає, що є об`єктивно наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та з метою запобігання спробам переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 28, 177, 178, 369-372 КПК України, статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів по 05 вересня 2021 року з продовженням визначеної застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 80 280 (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуючий суддя                                                                            Т.Д. Бєссонова