Справа № 939/1121/21

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,

за участі секретаря - Щербакової К.А.,

прокурора - Казбанової .Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Башинської О.П.,

перекладача - Балабась С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111050000139 від 24 лютого 2021 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Бенін Сіті Федеративної республіки Нігерія, громадянина республіки Нігерія, з вищою освітою, неодруженого, який має на утримання двох малолітніх дітей, фізичної особи підприємця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта, 24 лютого 2021 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_2 Уї разом з ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_3 стався конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, в ході якого ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно та цілеспрямовано наніс ОСОБА_3 один удар ножем в область грудної клітки, внаслідок чого своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням язичкового сегменту легені, середній гемоторакс, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 26 лютого 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 квітня 2021 року (включно).

За ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 травня 2021 року.

За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 25 травня 2021 року в підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 липня 2021 року.

02 липня 2021 року до суду надійшло клопотання начальника Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор Казбанова Т.В. клопотання підтримала, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення і, перебуваючи на волі, він буде мати можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Вислухавши думки захисника - адвоката Башинської О.П., яка вважала, що до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав думку захисника та проти клопотання заперечував, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Суд вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не має тісних соціальних зв`язків про що свідчить відсутність у нього родини, постійної роботи і джерела доходів, свідчать про наявність ризиків, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі,може переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім, оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в межах 60 діб.

Керуючись ст.176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 31 серпня 2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяД.Унятицький