КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 753/5015/21 Постанова винесена суддею КурічовоюВ.М.

Апеляційне провадження № 33/824/2742/2021

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., за участю:

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

адвоката Гармаш М.Ю.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гармаш М.Ю., на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, стягнувши з нього 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 09.02.2021 приблизно о 03.50 год. за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, керував автомобілем Renault Magnum (480) д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що погано реагують на світло. Від проходження огляду відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_1 , адвокат Гармаш М.Ю., в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обгрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було здійснено повного та всебічного дослідження обставин справи, а висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах.

Так, захисник посилається на безпідставність пропозиції працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки, як вбачається з апеляційної скарги, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 146288, ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 не встановлювались, а направлення його на огляд, як зазначає ОСОБА_3 , було зумовлено виключно словесним конфліктом, який виник між працівниками поліції та ОСОБА_1 .

Дані обставини, згідно доводів апеляційної скарги, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_1 в їх присутності погодився пройти огляд на стан сп'яніння, а також відеозаписом, знятим на телефон ОСОБА_1 , відповідно до якого останній неодноразово погодився проїхати до медичного закладу на огляд, однак працівники поліції йому відмовили.

Крім того, на відсутність будь яких ознак сп'яніння, як зазначає адвокат, вказує бланк допуску водія ОСОБА_1 , відповідно до якого, йому проведено передрейсовий медичний огляд та допущено до керування транспортним засобом.

Таким чином, як вбачається з апеляційної скарги, зважаючи на відстуність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та не відсторонення його від керування транспортним засобом, направлення останнього на огляд є протиправним, а тому, на думку апелянта, у ОСОБА_1 не виникло обов`язку його проходження.

Крім того, апелянт посилається на недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку огляду, а саме ч. 2, 3 ст. 266 КупАП, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, а також п. 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

З огляду на викладене, як вбачається з апеляційної скарги, в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, оскільки від проходження огляду він не відмовлявся, що в свою чергу, на думку адвоката, виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисник посилається на відсутність належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 .

Зокрема, ОСОБА_3 вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 146288 наявне виправлення, а саме 11.09.2045 виправлено на 11.09.1993.

Також, адвокат зазначає, що в наявному у матеріалах справи рапорті відсутня будь-яка інформація щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі.

Звертає апелянт увагу суду і на ту обставину, що на відеофайлах з нагрудних камер працівників поліції, наявних у матеріалах справи та на яких зафіксовано обставини спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції, вбачається, що відеореєстратори неодноразово були примусово вимкнені працівниками поліції, що підтверджується фрагментарністю відеозапису.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гармаш М.Ю. дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, суд посилався на дані, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків та відеозаписом події, зробленим самостійно ОСОБА_1 .

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 09.02.2021 року о 03 год. 50 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Харківське шосе, керував автомобілем Renault Magnum (480) д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що погано реагують на світло. Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Крім цього огляд на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння проводиться в найближчому медичному закладі із обов`язковим супроводженням працівників поліції відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735. П.9 розділу 2 Інструкції, зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 146288 від 09.02.2021 року, 09.02.2021 р. о 03:50 у м. Києві по вул. Харківське шосе, керував автомобілем Renault Magnum (480) д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що погано реагують на світло, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність пропозиції працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння та недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено ст. 266 КУпАП судом відхиляються з огляду на таке.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, - визначено п.6 Розділу ІІ згаданої Інструкції.

Відповідно до п.п. 2,3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З відеозапису нагрудної камери поліцейського убачається, що працівники поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, однак, ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду для визначення його стану, його поведінка не відповідала обстановці та супроводжувалася безпричинною нецензурною лайкою на адресу поліцейських. ОСОБА_1 в грубій не цензурній формі в присутності свідків принижував працівника поліції та відмовився виконувати вимоги поліцейського, в тому числі, пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляду на стан наркотичного сп`яніння, спростовуються тим, же відеозаписом, згідно якого після відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та повідомлення патрульним поліцейським про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 не покидаючи салон автомобіля в грубій формі, з нецензурною лайкою звернувся до патрульного поліцейського вказавши, що він згоден проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан на наркотичне сп`яніння при умови, якщо поліцейський вкаже де залишити автомобіль, проте жодних дій при цьому не вчинив. Наведені обставини на думку суду жодним чином не свідчать про згоду ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння засвідчений, в тому числі, свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у протоколі від 09 лютого 2021 року шляхом підписання останніми вказаного протоколу та у їх письмових поясненнях.

Отже, працівниками патрульної поліції, у відповідності до п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте, він відмовлявся їхати до медичного закладу висловлюючи постійну нецензурну лайку в бік поліцейських, в ході чого поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення працівниками поліції послідовності процедури проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема відсутність пропозиції працівників поліції пройти огляд за допомогою технічних засобів на місці зупинки, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 розділу 2 Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, яким передбачені ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Тобто огляд за допомогою спеціальних технічних засобів використовуються при проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння а не наркотичного.

Згідно п. 12 розділу 2 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, працівниками поліції у відповідності до вимог Інструкції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння саме в закладі охорони здоров`я, а тому таки доводи апеляційної скарги судом відхиляються.

Також слід відмітити, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, і не за керування з ознаками сп`яніння, а за відмову особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду в присутності двох свідків, які засвідчили саме відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Отже, викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж ні апеляційна скарга, ні матеріали справи не містять доказів того, що скаржник, вважаючи дії інспекторів поліції з приводу порушення складання протоколу про адміністративне правопорушення неправомірними, оскаржував їх в установленому порядку. В графі про ознайомлення з протоколом, від підпису відмовився та пояснень чи/або заперечень не висловлював.

Що стосується доводів апелянта про виправлення в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме 11.09.2045 виправлено на 11.09.1993 то на думку суду, такі неточності не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови.

Таким чином доводи апеляційної скарги, щодо розгляду справи поверхнево та без повного і всебічного дослідження обставин справи, а також те, що висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, спростовується вищевикладеним.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

Суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу та дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гармаша Михайла Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.П. Худик