308/7926/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 липня 2021 року                                                                         м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого офіціантом, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №434320 від 06.06.2021, ОСОБА_1 06.06.2021 біля 00 год. 39 хв. надав працювати ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч карантину, чим порушив КМУ №1236 від 21.02.2021, п.п. 13, 12. Діяння ОСОБА_1 працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 під час судового засідання заперечував свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Таким чином, об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.

За фабулою протоколу особі ставиться у провину те, що він порушив п.п. 13, 12 постанови КМУ №1236 від 21.02.2021, при цьому не конкретизовано підпункт якого пункту постанови порушено, а вказані підпункти не відповідають змісту правопорушення, вказаному у протоколі. Також невірно вказано дату постанови КМУ №1236. Таким чином, правопорушення, яке інкримінується особі, є недопустимим та не узгоджується із критерієм доказування "поза розумним сумнівом", а суд у свою чергу позбавлений можливості самостійно перекваліфіковувати діяння, яке інкримінується особі, інакше таким чином неминуче буде перебирати на себе функції обвинувача.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда