Апеляційний суд Запорізької області
Справа: № 22 а -161 Головуючий у 1-й інстанції: Бойчева Н.В.
2007р. Доповідач: Босва В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: " Бондаря М.С.
Боєвої В.В.
При секретарі: Череватій О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2006 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Державної виконавчої служби в Якимівському районі Запорізької області, третя особа: Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» - про визнання неправомірними дій виконуючого обов'язки начальника Державної виконавчої служби в Якимівському районі Запорізької області.
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з адміністративним
позовом до Державної виконавчої служби в Якимівському районі Запорізької області, третя
особа: АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання неправомірними дій
виконуючого обов'язки начальника Державної виконавчої служби в Якимівському районі
Запорізької області.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2006 року визнано неправомірними дії виконуючого обов'язки начальника Державної виконавчої служби в Якимівському районі Запорізької області Лукашенко Василя Володимировича щодо розподілу коштів в сумі 47 859 грн., стягнутих в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».
В апеляційній скарзі АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дану постанову і ухвалити нову про відмову Закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" в задоволенні позовної заяви.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
2
Так, з протоколу судового засідання від 28.04.2006 року вбачається, що представник 3-ої особи не був присутнім в судового засіданні, на якому проголошувалась постанова суду, між тим в порушення ст. 167 КАС України суд першої інстанції не направив копію постанови АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», чим обмежив його право на апеляційне оскарження.
До того ж, як вбачається з пояснень сторін в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції та матеріалів справи видно, що суд першої інстанції не мав наміру викликати у судове засідання представника третьої особи на стороні відповідача.' - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк", оскільки ані разу не направив судових викликів чи повідомлень на адресу третьої особи, що зазначена в адміністративному позові,
За пунктом 4) частини 1 статті 202 КАС України однією з підстав для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Статтею 204 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.
Зважаючи на обставини справи, слід взяти до уваги, що оскільки вищевказаними статтями КАС України окремо не врегульовано питання щодо можливості повернення адміністративної справи на новий розгляд за умов, коли суд першої грубо порушив норми процесуального права, оскільки проігнорував свій обов*язок щодо здійснення належним чином виклику всіх осіб, які є учасниками справи, що в свою чергу, потягло за собою порушення процесуальних, прав саме одного з учасників процесу - АКБ „Укрсоцбанк" і фактично викликає у суду апеляційної інстанції сумнів у неупередженості судді.
Оскільки за таких обставин суд апеляційної інстанції не може ухвалити нову постанову, необхідно виходити з конституційно закріпленого принципу верховенства права та загальних засад судочинства та положень розділу І Кодексу Адміністративного судочинства України.
Так, за пунктом 12) частини 1 статті З КАС України постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову.
Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від року 29 грудня 1976 року № 11 „Про судове рішення" (зі змінами, внесеними постановами від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, № 15 від 25.05.1998 р. „судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Тому суди повинні неухильно додержуватися вимоги про законність і обґрунтованість рішення.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні"
3
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, рішення (постанова) суду першої інстанції не відповідає цим вимогам, оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції грубо порушив вимоги процесуального закону, фактично висновки суду не є вичерпними і не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, оскільки суд першої інстанції проігнорував вимоги статей 6-12 КАС України - щодо загальних положень здійснення адміністративного судочинства.
Так, у частині 3 статті 6 КАС України зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції.
Тобто, особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів. Оскільки пунктом 9) частини 1 статті З КАС України визначено, що відповідач - суб*єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ст.. 47 КАС України, особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У даній справі учасником адміністративного Процесу є третя особа на стороні відповідача - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк".
Незабезпечення судом можливості для сторін (учасників процесу) брати участь у розгляді справи є грубим порушенням передбачених статтею 7 КАС України, зокрема, принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з*ясування всіх обставин справи.
Принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом також закріплено у статті 10 КАС України, що дає можливість учасникам процесу на однаковому процесуальному рівні здійснювати захист своїх прав та виконувати свої обов*язки, передбачені нормами процесуального права.
Статтею 12 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки, не можуть бути обмежені в праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.
Гарантовані частиною 3 статті 6 КАС України процесуальні права сторін стосовно того, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції, мають також законодавче закріплення у інших статтях КАС України, оскільки інформованість зацікавлених осіб про місце, дату розгляду справи сприяє реалізації права на судовий захист.
Зокрема,-відповідно до пункту 1) частини 3 статті 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи.
Статтею 33 КАС України передбачено, що повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, яків беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов*язковою.
Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам,
спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або
кур*єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.
З огляду на матеріали даної справи, незабезпечення судом можливості для учасника процесу - третій особі АКБ „Укрсоцбанк" - брати участь у розгляді справи з причин неодноразового невідправлення третій особі судових викликів або повідомлень, є грубим порушенням принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 КАС України.
4
З огляду на вищезазначені положення Постанови Пленуму Верховного Суду України
від року 29 грудня 1976 року № 11 „Про судове рішення" (зі змінами, внесеними
постановами від 24.04.1981 р. № 4, від 25.12.1992 р. № 13, № 15 від 25.05.1998 р.) за таких
обставин рішення (постанову) суду першої інстанції по цій справі не можна визнати
законною, оскільки суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства, що
перешкоджає суду апеляційної інстанції постановити нову ухвалу, оскільки має місце
порушення принципів адміністративного судочинства щодо третьої особи - Акціонерно-
комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк".
Всебічно перевіривши обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді даної апеляційної скарги треба виходити із загальних засад і змісту законодавства України, задовольнивши апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" частково, скасувати постанову Якиміського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2006 року, направивши дану адміністративну справу на новий розгляд до місцевого суду.
Керуючись ст. 160, 167, 190, 198, 204,205 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Постанову Якиміського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2006 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а саме, з - 23 лютого 2007 року - дня складення рішення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.