Справа № 932/2241/21

Провадження №3/932/1255/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року                                                                        м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Дніпрі справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 7 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого адміністратором «Містер Кет», який мешкає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАБ № 533340 від 01 березня 2021 року, близько 00 год. 33 хв. 01.03.2021 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться по АДРЕСА_2 , здійснював прийом відвідувачів у заборонений період часу, а саме: після 24 год. 00 хв., чим порушив вимоги п.п. 10 п. 3 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав.

Керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у відсутність порушника.

З матеріалів справи вбачається, що свідки чи понятті до складення протоколу про адміністративне правопорушення не долучались.

Єдиним доказом вчинення правопорушення, долученим до матеріалів справи, є фототаблиця, зі змісту якої неможливо встановити місце здійснення знімків, осіб, які на них зображені, а також час їх виготовлення.

Згідно із вимогами ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.

Відповідно до положень ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно із вимогами ст. 14 КпАП України, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Нормами ст. 251 КпАП України передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція зазначеної статті є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, а саме до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до п.п. 10 п. 3 якої, з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється робота після 24-ї та до 7-ї години суб`єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.

Долучені до протоколу фотокартки факту надання послуг громадського харчування не доводять, оскільки невідомо у який час доби та у яку календарну дату виготовлені знімки, зафіксовані на них особи не ідентифіковані, у матеріалах справи відсутня копія паспорту ОСОБА_1 , через що неможливо встановити, чи дійсно він зафіксований на знімках.

У протоколі про вчинення адміністративного правопорушенні ні свідки, ні поняті не зазначені.

Введення Урядом посилених заходів з запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на підставі Постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, забороняє певним суб`єктам господарювання прийом відвідувачів у визначений період часу, однак не є правовою підставою для повного припинення господарської діяльності, оскільки залишає вказаним суб`єктам господарювання можливість отримання доходу у визначений Урядом спосіб, шляхом надання послуг дистанційно. За вказаних обставин, робітник не позбавлений обов`язку з виходу на роботу, оскільки діяльність суб`єкту господарювання може продовжуватись з застосуванням певних обмежень.

Суд також зазначає, що докази продажу продукції чи надання послуги у сфері громадського харчування у закладі «Містер Кет» у вигляді відповідних фіскальних документів до матеріалів справи також не долучені.

Рапорт працівника поліції не є об`єктивним, належним та допустимим доказом вчинення будь-якого адміністративного правопорушення, оскільки доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватись тільки на свідченнях особи, яка має певну зацікавленість у результаті вирішення справи. Працівник поліції безпосередньо має таку зацікавленість, оскільки його дії зі складення протоколу можуть мати певні юридичні наслідки не тільки для порушника, а й для самого працівника поліції, згідно із Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відсутність доказів надання послуг у сфері громадського харчування та приймання відвідувачів, спростовують в діях ОСОБА_1 наявність ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року заборонено приймання відвідувачів у приміщеннях закладів, які провадять діяльність у сфері громадського харчування, а не цілком заборонено їх роботу, беручи до уваги відсутність будь-яких доказів, як надання послуги, так і приймання відвідувачів, взагалі перебування ОСОБА_1 у приміщенні ресторану, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП. Відтак, на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю за відсутність ознак складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , наслідки спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності не застосовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 44-3, 247, 251, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КпАП України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, щодо якої її винесено у десятиденний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                                         В.В. Куцевол