Справа №463/7312/21

       Провадження №1-кс/463/4280/21

У Х В А Л А

09 липня 2021 року                                Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя -                                 Рудаков Д. І.,

з участю секретаря судових засідань -        Ліпчанської А.В.

в м. Львові,

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ ГУНП у Львівській області Ходака Б.Р. про відмову в визнанні потерпілим,

в с т а н о в и в :

скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову від 20.05.2021р. слідчого СУ ГУНП у Львівській області Ходака Б.Р. у кримінальному провадженні №62019000000001542 про відмову в визнанні потерпілим.

В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що слідчим не враховано доводи заявника щодо понесення матеріальної шкоди, про що зазначає в заяві. Відмова у визнанні потерпілим позбавляє його можливості користуватись своїми процесуальним правами належним чином.

Скаржник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи будь яких інших заяв не подав.

Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, враховуючи скорочені строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.

Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не з`явився, заперечення не подав. У зв`язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб`єкта оскарження на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Частина 1 ст.22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Судом встановлено, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000001542 від 12 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Постановою слідчого від 20 травня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у визнанні потерпілим.

Оскаржувану постанову слідчий мотивує тим, що відсутні будь-які об`єктивні дані, які б вказували на заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, що при цьому перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із можливими неправомірними діями під час закупівлі авіаційних запчастин підпорядкованими підприємствами ДК «Укроборонпрому» за завищеними цінами.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Частина 5 ст.55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

У скарзі скаржник посилається на те, що йому завдано моральної та матеріальної шкоди.

Разом з тим, із оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не проведено аналіз обставин заподіяння вказаної шкоди, про які зазначає скаржник, не перевірено такі, не проведено жодних слідчих дій, тому висновок слідчого про те, що останній не завдано шкоди, передбаченої ч.1 ст.55 КПК України, є передчасним.

А тому, оскільки слідчим не надано належної оцінки обставинам, про які зазначає скаржниця щодо спричинення моральної шкоди, перевірку заподіяння заявнику будь-якої шкоди та зібрання доказів на підтвердження (спростування) спричинення їй моральної, фізичної або майнової шкоди не проведено, приходжу до переконання, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, передчасною та підлягає скасуванню.

Дійсно, положеннями ч.5 ст.40 КПК України передбачено, що слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку, осіб, що не мають на те законних підстав забороняється.

Разом з тим, під час вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні слідчий зобов`язаний враховувати, що він може істотно порушувати конституційні права учасників кримінального провадження, а саме тому слідчий розсуд не повинен бути безмежним. Для визначення меж дозволеної процесуальної поведінки в тому числі при прийнятті рішення за наслідками розгляду клопотання чи заяви потерпілої особи про визнання її потерпілим, слідчий, насамперед, повинен керуватися приписами процесуального законодавства, крім того враховувати загальні засади кримінального провадження, мету застосування (незастосування) тих чи інших заходів, дій та їхню співмірність з отриманим результатом.

А тому, виходячи із наведених обставин, слідчий суддя вважає, що постанова про відмову у визнанні потерпілим прийнята слідчим передчасно, і ним не вжито заходів для встановлення підстав і розміру заподіяної скаржнику шкоди.

Окрім того, пунктом 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим. Вирішення питання, щодо визнання скаржника потерпілим не віднесено до повноважень слідчого судді КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тому, враховуючи наведене та самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, вимога скаржника про зобов`язання слідчого судді визнати скаржника потерпілим у кримінальному провадженні не підлягає до задоволення.

З врахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що скаргу слід задоволити частково, скасувати постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та зобов`язати слідчого розглянути заяву про визнання скаржника потерпілим.

Щодо вимог скаржника до ТУ ДБР, в розташованого в м.Львові по кримінальному провадженні №62019000000001542, про визнання його потерпілим, слідчий суддя в задоволенні таких відмовляє, оскільки жодних доказів про те, що скаржник звертався з відповідною заявою про визнання його потерпілим та, що в задоволенні такого було відмовлено скаржником не представлено.

В частині пропуску строку на оскарження бездіяльності, з врахуванням клопотання представника скаржника, відповідний строк слід поновити, оскільки такий пропущено з поважних та об`єктивних причин.

Керуючись вимогами статтей 7, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

поновити ОСОБА_1  строк на оскарження постановислідчого СУ ГУНП у Львівській області Ходака Б.Р. про відмову в визнанні потерпілим від20 травня 2021 року.

скаргу задоволити частково.

Скасувати постанову від 20.05.2021р. слідчого СУ ГУНП у Львівській області Ходака Б.Р. у кримінальному провадженні №62019000000001542 про відмову в визнанні потерпілим та зобов`язати уповноваженого слідчого повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року про визнання потерпілим.

В решті в задоволенні скарги відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:                                                 Рудаков Д. І.