ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

12 липня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2526/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №15898 від 07.07.2021 року)

за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА-ТАЙФУН" (61072, м. Харків, проспект Науки, буд. 58, код ЄДРПОУ 34630793)

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА-ТАЙФУН" (далі - Товариство) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства та скасування внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, проведене державним реєстратором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2021 року відкрито провадження у справі №922/2526/21, розгляд якої прийнято здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.07.2021 року о 10 год. 00 хв.

07.07.2021 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. №15898), у якій заявник просить суд заборонити Товариству здійснювати відчуження нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5766,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 51055463101), а також заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна, що розташоване за вищенаведеною адресою.

В обґрунтування заявник вказує на те, що нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Товариству, одразу після проведення позачергових загальних зборів Товариства, які, за твердженням, позивача, є незаконними, було виставлено на продаж. На веб сайтах в мережі Інтернет (Kharkov.ukrboard.com.ua, besplatka.ua) розміщені оголошення про продаж вищевказаних нежитлових приміщень, за ціною, менше ринкової вартості. Для підтвердження надає Висновок про оціночну вартість ТОВ "ТОСКОР" та Звіту №12-20210705-0002081788 про оцінку майна ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" від 05.07.2021 року.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборони Товариству здійснювати відчуження нерухомого майна, що належить на праві приватної власності відповідачу та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на таке нерухоме майно та їх обтяжень.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства та скасування внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, проведене державним реєстратором. При цьому, позивач звертаючись до суду зі заявою про вжиття заходів забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження нерухомого майна, яке не стосується предмету спору у даній справі. Тобто відсутній зв`язок між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, оскільки вказане нерухоме майно не належить до предмету спору у даній справі. Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна.

Щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення загальною площею 5766,2 кв.м., що знаходяться - АДРЕСА_2 , шляхом заборони відчуження нерухомого майна та заборони будь - яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії з приводу майна, Суд зазначає, що заявником не надано жодних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, Суд зазначає, що скриншот веб-сторінки сайту оголошень щодо продажу нерухомого майна не підтверджує фактичне вчинення дій на утруднення невиконання рішення суду у випадку задоволення позову. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, всупереч наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №15898 від 07.07.2021 року ) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Гребенюк

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.