Справа № 635/5251/21

Провадження № 2/635/3079/2021

У Х В А Л А

12 липня 2021 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., перевіривши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, інфляційних витрат та трьох процентів річних, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» (далі – КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ») 08.07.2021 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідачів заборгованості в сумі 15695,83 грн., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.09.2019 по 31.05.2021 у розмірі 15695,83 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2019 по 31.05.2021 у розмірі 6747,53 грн.; за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.09.2019 по 31.05.2021 у розмірі 7271,39 грн.; інфляційні втрати – 1268,29 грн.; 3% річних від простроченої суми – 408,62 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Крім того, в прохальній частині позову зазначено вимогу про відстрочку сплати судового збору. В обґрунтування позивач посилається на те, що КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» є єдиним підприємством, яке здійснює водопостачання та водовідведення у м. Харкові, іншої альтернативи водопостачання та водовідведення у місті немає. На даний час підприємство знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі, яке склалося не з вини підприємства, а внаслідок певних об`єктивних обставин та прогалин в законодавстві, однією з яких є невідповідність тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення дійсним витратам підприємства. Так, станом на 01.01.2016 сума некомпенсованої заборгованості бюджету з різниці в тарифах склала 404,6 мільйонів гривень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» взагалі не передбачено погашення вказаної заборгованості, що значно погіршує і без того скрутне фінансове становище КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ». Станом на 25.06.2018 сума некомпенсованої узгодженої заборгованості бюджету з різниці в тарифах складає 356,3 мільйонів гривень. Відповідно до ст.31 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» передбачено надання субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що затверджувалися органами державної влади, чи органом місцевого самоврядування, а Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 за №332 затверджений порядок проведення даних розрахунків. В 2017 році КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» оформлено договори на погашення заборгованості з різниці в тарифах в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та передано до Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України для проведення фінансування на загальну суму 74768228,37 гривень. Відповідно до умов договорів сторони договору зобов`язані не вчиняти будь-які дії з погашення заборгованості зазначеної в договорах. В 2017 році фінансування КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ`Міністерством фінансів України так і не було проведено, що в черговий раз погіршило фінансове становище підприємства. У зв`язку з порушенням Міністерством фінансів України умов вищевказаних договорів КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» звернулось з відповідним позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №820/1410/18 позовні вимоги КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» задоволено, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 за №332 та зобов`язано прийняти рішення про перерахування відповідної субвенції. Однак, рішення суду до теперішнього часу Міністерством фінансів України не виконано. Наведене засвідчує відсутність вини підприємства щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та вказує на те, що ситуація, яка виникла, обумовлена вимушеними обставинами, які не залежать від КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ». Крім того, відповідно до законодавства КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» повинно забезпечити виплату першочергових платежів заробітної плати та податкових платежів. Станом на 30.09.2020 підприємство має 31,1 мільйонів гривень заборгованості з оплати праці та 656,06 мільйонів гривень заборгованості перед бюджетом, що свідчить про неможливість КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» здійснити навіть першочергові платежі. За цих умов прийняття заходів примусового стягнення заборгованості фізичних осіб через суди в умовах відсутності обігових коштів та різкого зростання розміру судового збору вкрай ускладнено. Незважаючи на те, що підприємством постійно ведеться робота, у тому числі претензійно-позовна зі стягнення вказаної заборгованості, безнадійна заборгованість населення, яка не була своєчасно стягнута через суди у зв`язку з відсутністю оборотних коштів на рахунках підприємства для оплати судового збору складає 379 мільйонів гривень. Посилаючись на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, а також Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам – членам відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя, позивач зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету. Також позивач зазначив, що особливість ситуації КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» полягає в тому, що із врахуванням кількості боржників-фізичних осіб, строк заборгованості яких перевищує 3 роки, підприємство повинно щорічно подавати до суду 7-8 тисяч позовних заяв і заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. В зв`язку з необхідністю часткового подання до суду заяв як в наказному так і позовному провадженні, сума судового збору сягає до 7,5 мільйонів гривень, разом з тим, таких оборотних коштів підприємство не має. Крім того, КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» має заборгованість як перед бюджетом так і перед енергетичними підприємствами. Наявність заборгованості за отриману електроенергію неодноразово призводили до припинення електропостачання, що в свою чергу призводило до припинення водопостачання до житлових приміщень мешканців м. Харкова.

Надаючи правову оцінку вищевказаному клопотанню, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави звільнення від сплати судового збору встановлені  ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»

Згідно ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, законодавець передбачив можливість відстрочки сплати судового збору лише з підстав, пов`язаних із майновим станом сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки від сплати судового збору

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як на єдину підставу відстрочки від сплати судового збору позивач посилається на важкий матеріальний стан, тобто фактично на наявність підстав, визначених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України  кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стороною позивача не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору, який вона має сплатити, перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Згідно ст. 129 Конституції України  однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви дійшов висновку, що вимоги КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» про відстрочення оплати судового збору задоволенню не підлягають, при цьому виходить з того, що позивачем не надано доказів, які б свідчили, що КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» за майновим станом не має можливості сплатити судовий збір, а обставини на які він посилається, як то «наявність заборгованості з оплати праці, перед бюджетом та перед енергетичними підприємствами; невідповідність тарифів на послуги водопостачання та водовідведення дійсним витратам; звернення до судів з великою кількістю позовних заяв і заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості щорічно» не є підставою для відстрочення оплати судового збору; інші підстави позивачем не вказані.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України та іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з преамбулою Закону України „Про судовий збір правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються зазначеним Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаний позов не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем до позову не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі 2270,00 гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява КП«ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, інфляційних витрат та трьох процентів річних підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для виправлення вказаних недоліків позову та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2270,00 гривень, терміном п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Комунального підприємства «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» про відстрочення оплати судового збору відмовити.

Позовну заяву комунального підприємства «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, інфляційних витрат та трьох процентів річних - залишити без руху

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                Т.П.Даниленко