ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 р. Справа № 2-а-2004/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Сідак Т.В. - представник на підставі довіреності;
відповідача : Пирван Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного Фонду України у Тиврівському районі Вінницької області
до: Дочірнього підприємства "Тиврівський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області) до Дочірнього підприємства "Тиврівський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (далі - ДП "Тиврівський райагроліс") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Тиврівський райагроліс" своєчасно не сплачувало страхові внески до УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області, що в свою чергу призвело до утворення станом на 20.04.2010 року відповідної заборгованості з урахуванням застосованих штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені в загальній сумі 76006 грн. 30 коп., в тому числі: внески - 71744 грн. 98 коп., штрафні санкції - 3003 грн. 82 коп., пеня - 1257 грн. 50 коп.
Із загальної суми заборгованості частина боргу у розмірі 29781 грн. 07 коп., була стягнута за період з липня по грудень 2009 року, підтвердженням чого є постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року у справі №2-а-801/10/0270.
Утім протягом періоду з 03.02.2010 року по 20.04.2010 року сума заборгованості збільшилась на 59761 грн. 99 коп., з яких: внески - 56482 грн. 07 коп., штрафні санкції - 2223 грн. 82 коп., пеня - 1056 грн. 10 коп.
Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку суму боргу не сплачує, що наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту, позбавляє працівників підприємства трудового стажу та створює перешкоди для реалізації ними свого права на пенсію, позивач просив задовольнити позов та стягнути з ДП "Тиврівський райагроліс" на свою користь суму боргу зі сплати страхових внесків, штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені в загальній сумі 59761 грн. 99 коп.
В судовому засіданні представник позивача - Сідак Т.В. позов підтримала та, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - Пирван Г.М. письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав, однак в судовому засіданні проти задоволення позову фактично не заперечував та позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП "Тиврівський райагроліс" згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 № 550122, зареєстроване 10.12.2008 року Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області, як юридична особа, ідентифікаційний код 36242358, юридична адреса: вул. Леніна, 53, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область (а.с. 7).
Згідно з довідкою Відділу статистики у Тиврівському районі Головного управління статистики Вінницької області №167895 від 11.12.2008 року ДП "Тиврівський райагроліс" включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 36242358, місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 53, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, 23300 (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Тиврівський райагроліс" зареєстровано в УПФ України у Тиврівському районі, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.6).
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 20.04.2010 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед УПФУ у Тиврівському районі в сумі 59761 грн. 99 грн.
Вказана заборгованість утворилась в період з 03.02.2010 року по 20.04.2010 року.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Згідно визначенням даними ст. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Рішеннями №№ 80, 81, 82, 83 та 92 УПФ України у Тиврівському районі від 09.03.2010 року та від 24.03.2010 року до ДП "Тиврівський райагроліс" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2223 грн. 82 коп. та нараховано пеню у розмірі 1056 грн. 10 коп. за період з 03.02.2010 року до 20.04.2010 року (а.с. 16-20).
Вищезазначені рішення у встановленому порядку відповідачем оскаржено не було. Добровільно суму штрафу та нараховану пеню відповідачем не сплачено.
У відповідності до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Положеннями ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Позивачем надсилалась вимога про сплату недоїмки № Ю-38-У від 05.05.2010 року на суму 76006 грн. 30 коп. (а.с.14,15), однак вказана вимога залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем. Відомостей щодо оскарження даних вимог представник відповідача суду не надав.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, станом на дату звернення до суду загальна заборгованість ДП "Тиврівський райагроліс" перед УПФУ у Тиврівському районі складала 59761 грн. 99 коп., в тому рахунку: внески - 56482 грн. 07 коп., штрафні (фінансові) санкції - 2223 грн. 82 коп., пеня - 1056 грн. 10 коп.
Заборгованість відповідача підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, детальним розрахунком заборгованості ДП "Тиврівський райагроліс" (а.с.9), копіями карток особових рахунків страхувальника за період розрахунку з 01.02.2010 року по 12.05.2010 року (а.с. 10-13), копіями рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені (а.с. 16-20), розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий, березень 2010 року, іншими матеріалами адміністративної справи.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі заявленої суми, суд бере до уваги наступне.
Частиною 3 ст.136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, а визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
За приписами ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову в повному обсязі.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Тиврівський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Тиврів, вул. Леніна, 53, код ЄДРПОУ 36242358, р/р 021910122, в ВФ КБ "Приватбанк" МФО 302689) на користь Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області (23300, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Тиврів, вул. Леніна, 40 - А, код ЄДРПОУ 20097444, р/р 25608323690103 в ОПРВ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 59761 грн. 99 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна гривню, дев'яносто дев'ять копійок).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 31.05.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна