Справа № 588/690/21

2/588/316/21        

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 року м.Тростянець

       Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Ноздріної В.О.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АЛАНД", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 звернулася  до суду  із указаним позовом, який мотивувала тим, що 24 березня 2021 року Регіональною філією Південної залізниці АТ «Українська залізниця», де вона працює, було отримано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.03.2021 ВП №6434753, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клименком Р.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №59562 від 05.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горєм О.С.

       Сума заборгованості, що підлягає стягненню за указаною постановою приватного виконавця складає 32540,79 грн., у т.ч.: 28974,35 грн. – заборгованість на користь відповідача; 2897,44 грн. – основна винагорода приватного виконавця; 669,00 грн. – витрати на проведення виконавчих дій.

       Позивачка жодних договорів із відповідачем не укладала і про указаний борг їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження.

       Указана заборгованість є спірною, а виконавчий напис №59562 від 05.10.2020 таким, що не підлягає виконанню, так як позивачка немає жодного уявлення про структуру заборгованості, порядок та періоди її нарахування. За оспорюваним виконавчим написом стягується заборгованість, із сумою якої позивачка не погоджується, право вимоги якої виникло набагато раніше ніж 3 роки (строк позовної давності минув),

       За указаних обставин позивачка просить визнати виконавчий напис за №59562 від 05.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення із неї на користь ТОВ "ФК "АЛАНД" заборгованості у розмірі 28474,35 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

       Провадження за даним позовом було відкрите 17.05.2021 за ухвалою судді та призначено судовий розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі проведено 02.06.2021 та призначено судовий розгляд (а.с.17,28).

       Своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

       Треті особи правом надати пояснення у порядку, передбаченому ЦПК України, не скористались.

       У судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.25).

Належним чином повідомлені представник відповідача, треті особи у судове засідання повторно не з`явилися, причина їх неявки суду не відома (а.с.33,34,38-40).

Ураховуючи письмову згоду позивачки, неявку належним чином повідомлених представника відповідача та третіх осіб, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням Розділу ІІ Глави 11 ЦПК України та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.247 ЦПК України.

       Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.

       Із матеріалів справи убачається, що 07.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП-Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту за №1001101937, за яким загальна сума кредиту на придбання товару складала -4680,00 грн., строк кредиту – 18 місяців, процентна ставка – 0,01% річних (а.с.10-12).

       Отже, установлено, що позивачка мала кредитні зобов`язання перед ТОВ «ОТП-Кредит».

       Із виконавчого напису, вчиненого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованого у реєстрі за №59562, установлено, що приватним нотаріусом було звернено стягнення із ОСОБА_1 , як боржниці, за кредитним договором №1001101937 від 01.02.2012,укладеним із ТОВ «ОТП –Кредит», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Права Вимоги за кредитними договорами №19/09/16 від 19.09.2016 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ – КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Права Вимоги за кредитними договорами №01/02/2017-01 від 01.02.2017 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Права Вимоги за кредитними договорами №11/08/2020-КА від 11.08.2020 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», заборгованість за період із 11.08.2020 по 14.08.2020, у сумі 28474,35 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 20059,39 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 8414,96 грн.; а також за вчинення виконавчого напису нотаріусом 500,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню – 28974,35 грн. (а.с.13).

        У той же час судом установлено відсутність доказів того, ТОВ "ФК «АЛАНД» набуло право вимоги як новий кредитор до ОСОБА_1 та мало право заявляти вимоги до останньої. Такі докази, як то, договір факторингу, договір відступлення права вимоги або інший договір, за яким ТОВ "ФК «АЛАНД» став новим кредитором, стороною відповідача не надавалися.

         Також стороною відповідача не надано доказів того, що на адресу ОСОБА_1 направлялося повідомлення про відступлення права вимоги, наявну заборгованість, її суму та необхідність її погашення.

        На підставі вищевказаного виконавчого напису, 03.02.2021 приватним виконавцем Клименком Р.В. було відкрито виконавче провадження за №64347533. У межах виконання виконавчого напису, 19.03.2021 приватним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.7-8,26).        

Таким чином судом установлено, що у виконавчому написі, який оспорюється позивачем, відсутня інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість. У виконавчому написі та документах поданих стягувачем нотаріусу відсутня інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути, виникла виключно у межах строку позовної давності. Посилання фінансової компанії у заяві нотаріусу на те, що заборгованість стягується за період із 11.08.2020 по 14.08.2020, не є достатнім та безспірним документом, який підтверджує дійсний період та суму заборгованості.

Фактично при оскарженні виконавчого напису боржник повинен підтвердити, що напис було вчинено щодо сум, які кредитор не мав права стягувати.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові №305/2082/14-ц від 15.01.2020.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

       При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

       Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

       Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

       Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

       Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

       Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

       Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

       Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

       У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

       Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

       При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

       За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

       Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

       Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

       Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

       Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

       З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

       Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

       Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.

       Таким чином, у процесі розгляду справи установлено, що позивач заперечує сам факт наявності заборгованості.

       Крім того, кредитний договір був укладений на строк 18 місяців, із 07.02.2012 по 07.08.2013, тому відповідач звернувшись до нотаріуса за видачею виконавчого напису щодо стягнення із позивачки заборгованості за період із 11.08.2020 по 14.08.2020 фактично звернувся із вимогою про стягнення заборгованості у порушення строку позовної давності.

       Отже, дані обставини свідчать про наявність спору між сторонами та сума заборгованості, стягнута за виконавчим написом не має ознак безспірності.

       Ураховуючи викладене, давши правову оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд дійшов висновку, що у нотаріуса не було доказів про безспірність вимог відповідача під час вчинення виконавчого напису, боржницею не була отримана вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому є обґрунтовані підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

       Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд вважає за необхідне, відповідно до ст.141 ЦПК України, стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 908,00 грн.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,264,265,279,280-282,284,289 ЦПК України, суд –      

УХВАЛИВ:

       Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міьского нотаріального округу Гораєм Олегом Станіслаоввичем 05.10.2020 та зареєстрований у реєстрі за №59562 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 28974,35 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» у дохід держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.14 офіс 31, м.Київ, ЄДРПОУ 42642578).

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Рішення може бути оскаржене позивачем у загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

       До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених для його перегляду та оскарження, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Суддя                                                        О.С. Линник