Справа № 2-а-80/2007р.
ПОСТАНОВА іменем України
19 червня 2007 року о 11 годині 00 хвилин
Олександрівський районний суд Донецької області у складі: головуючого судді - Кулікова В.В., при секретарі - Пліскачовій Н.В., за участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області та Головного управління Державного казначейства України та Управління державного казначейства у Олександрівському районі про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та стягнення грошових коштів на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка вказала, що була учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, внаслідок чого їй призначена 2 категорія, має право на щорічну виплату на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, як особа, що має право на такі виплати, перебуває на обліку в УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації з 2002 року, але з 2002 по 2006 роки включно недоплачена сума виплат на оздоровлення складає 6243 грн. 30 коп.. Позивачка зверталася до відповідача -УПСЗН з письмовою заявою про виплату, але отримала відмову, яку вважає незаконною, такою що не відповідає ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Просить визнати незаконним рішення УПСЗН про відмову у виплаті їй коштів на оздоровлення за період 2002-2006 роки і стягнути з УПСЗН на її користь грошові кошти на оздоровлення за період 2002-2006 роки у сумі 6243 грн. 30 коп..
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та підтвердила доводи позовної заяви.
Представник відповідача - юрисконсульт Управління праці та соціального захисту населення Козієва A.M. позов не визнала і пояснила, що позивачка дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має 2 категорію та згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Однак на підставі ст. 62, 67 цього Закону, роз'яснення порядку застосування закону провадиться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є для них обов'язковим. Тому нарахування та виплата грошових коштів на оздоровлення позивачці здійснювалися у відповідності до розмірів визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, до УПСЗН надійшло роз'яснення Міністерства юстиції України від 21 вересня 2005 року № 21-9-9743 в якому чітко вказані норми, якими слід користуватися управлінням для здійснення компенсаційних виплат. Зокрема розмір нарахованих та сплачених сум на оздоровлення позивачу становив у 2003 році - 26 грн. 70
коп., у 2005 та 2006 році по 100 грн.. Зазначені суми повністю відповідають наведеним нормативно - правовим актам, тому вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Прищепа С.С. позов не визнала, посилаючись на те, що казначейство не може бути стороною по справі, оскільки не несе відповідальність за виплату грошових сум іншою установою - Управлінням праці та соціального захисту населення, і не приймає рішення про виплату або не виплату таких коштів.
Доводи позивача підтверджуються наявними у справі документами:
· копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - 2 категорії;
· заявою позивача до УПСЗН;
· відповіддю УПСЗН з відмовою у виплаті;
· довідкою УПСЗН про розмір нарахованих та сплачених позивачу сум на оздоровлення;
· довідкою з районного відділу статистики про розмір мінімальної заробітної плати.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, має 2 категорію, з 2002 року перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області і згідно ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення відповідачем не оспорюється, тому на підставі ч. З ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати і становив: в 2002 році - 165 гривень
· в 2003 році - 185 гривень (дата виплати - 19 вересня 2003 року);
· в 2004 році - 237 гривень (виплати не здійснювалися);
в 2005 році - 332 гривень (дата виплати - 25 жовтня 2005 року); В порушення зазначених норм Управлінням праці та соціального захисту населення щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нарахована та сплачена:
· в 2002 році - 0 гривень;
· в 2003 році - 26 грн. 70 коп.;
· в 2004 році - 0 гривень;
· в 2005 році-100 гривень;
Позивачка звернувся до Управління праці та соціального захисту населення з письмовим зверненням щодо здійснення перерахунку належних їй виплат на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на що отримала відмову з посиланням на значно менші розміри таких виплат, визначені Кабінетом Міністрів України.
Суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр - міністра, Першого віце - прем'єр - міністра, віце - прем'єр -міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05
червня 2000 року № 915). Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.
Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 67 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався, в той час як Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік", "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік" розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово. Визначені наведеною Постановою та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати.
Згідно ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.
Таким чином, рішення Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про відмову позивачці у нарахуванні та виплаті їй щорічної допомоги на оздоровлення за період 2002-2005 років у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, є незаконним і з урахуванням фактично отриманих позивачкою сум і розміру мінімальної заробітної плати на користь позивачки підлягають стягненню не донараховані та несплачені грошові кошти на оздоровлення у сумі 4468 грн. ЗО коп. гривень, виходячи із розрахунку:
- за 2002 рік - (165 гривень х 5) = 825 гривень ;
за 2003 рік - (185 гривень х 5) - 26 грн. 70 коп. = 898 грн. 30 коп.; за 2004 рік - (237 гривень х 5) = 1185 гривень;
- за 2005 рік - (332 гривні х 5) - 100 = 1560 гривень .
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення зазначених коштів з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області не можуть бути задоволені, оскільки суб'єкта владних повноважень можна зобов'язати вчинити виключно ті дії, які він зобов'язаний здійснювати на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету України. Згідно Положення «Про Державне Казначейство України», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, зокрема розрахунково - касове обслуговування розпорядників і
одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведення платежів за цими зобов'язаннями здійснюється органами державного казначейства. З цих же підстав необгрунтованими є заперечення відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, про те, що вони не можуть бути відповідачами при вирішенні цього спору.
Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу Адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять, суд вважає, що стягнення вищезазначених коштів у сумі 4468 грн. 30 коп. на користь позивачки слід провадити з Державного бюджету України.
У задоволенні позову в частині визнання незаконним рішення Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про відмову позивачці у нарахуванні та виплаті їй щорічної допомоги на оздоровлення за період 2006 року у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, та стягнення грошових коштів на оздоровлення за цей період слід відмовити, оскільки п. 37 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік зупинено.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48, 63 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" № 3235-IV, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті їй щорічної допомоги на оздоровлення за період 2002-2005 років у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_1, грошові кошти на оздоровлення за період 2002, 2003,2004 та 2005 роки у сумі 4468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 30 коп..
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову надруковано в єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті суддею Куліковим В.В.