СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2021 р.                                                                          Справа № 905/262/21  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Дучал Н.М., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання  Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач – Денщик В.І.,  

відповідач  - Супрун А.І.,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача (вх.№1572Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року (суддя Аксьонова К.І., повний текст складено 26.04.2021 р.) по справі №905/262/21

за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область, в особі Слов`янського регіонального виробничого управління, м.Слов`янськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат”, м. Торецьк, Донецька область

про прийняття спірних пунктів додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання та додаток №1г до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції позивача

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов`янського регіонального виробничого управління, м.Слов`янськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” про прийняття спірних пунктів додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання та додаток №1г до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року (суддя Аксьонова К.І., повний текст складено 26.04.2021 р.) по справі №905/262/21 позов задоволено частково. Викладено спірні пункти додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання та Додаток №1г до договору №97/97 від 23.12.2019 в редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення.

Узгоджені обсяги надання послуг з централізованого питного водопостачання

по точкам водозабору ТОВ “Новгородський комунальний комбінат” на період з 01.01.2021 по 30.06.2021.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” (85295, Донецька область, м. Торецьк, смт. Новогродське, вул. Квіткова, б.1, код ЄДРПОУ 38102472) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Митрополитська (К. Лібкнехта), б.177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов`янського регіонального виробничого управління (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Університетська, б.13, код ЄДРПОУ 35397869) витрати зі сплати судового збору у сумі 1135 грн.

ТОВ “Новгородський комунальний комбінат” з рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального і процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення:

-           про включення в додаткову угоду від 28.12.2020 до договору № 97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання умови щодо доповнення договору № 97/97 від 23.12.2019 пунктом "4.8.а" (в редакції Відповідача згідно з протоколом розбіжностей від 14.01.2021 до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору № 97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання);

-          про включення в додаткову угоду від 28.12.2020 до договору № 97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання умови щодо доповнення договору № 97/97 від 23.12.2019 пунктом "9" (в редакції Відповідача згідно з протоколом розбіжностей від 14.01.2021 до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору № 97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання), п. 9 "Ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, та є невід`ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019 на послугу з централізованого питного водопостачання, складена у 2-х примірниках по одному для кожної із сторон, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди поширюють свою дію з 01.01.2019".

Стягнуто з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов`янського регіонального виробничого управління на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” витрати зі сплати судового збору у сумі 1 702,50 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” на рішення Господарського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року по справі №905/262/21. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу. У випадку надіслання відзиву, клопотань та документів засобами поштового зв`язку, в цей же день направити їх на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.gov.ua) із засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Призначено справу до розгляду на 12 липня 2021 р. о 12:30   годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

КП “Компанія “Вода Донбасу” надала відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечує, вважає оскаржуване рішення таким, що в повній мірі відповідає вимогам матеріального та процесуального права, є законним та не підлягає скасуванню, оскільки судом під час розгляду справи були враховані аргументи і заперечення сторін процесу. Натомість апелянт не зазначив жодну процесуальну норму, яка була б дійсно порушена судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

У судове засідання з`явились представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення господарського суду скасувати і представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні представників сторін,  колегія суддів  дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2019 між Комунальним підприємством “Компанія Вода Донбасу” (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” (споживач) підписано договір №97/97 на послуги з централізованого питного водопостачання, відповідно до п.1.1 якого виробник зобов`язується надавати споживачеві послуги з централізованого питного водопостачання в узгоджених обсягах (додаток №1), в межах технічних можливостей виробника, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Договір набуває чинності при досягненні сторонами договору угоди з усіх його істотних умов і діє до 30.04.2020 включно.

На підставі ч.3 ст.631 ЦК України сторони договору домовились, що усі умови договору розповсюджують свою дію на відносини, які склалися між сторонами договору з 01.10.2019 (п.11.1 договору). Договір вважається продовженим і діє на цих же умовах на період оформлення і узгодження розбіжностей наступного договору (додаткової угоди) (п.11.2 договору). Дія договору може продовжуватись щорічно, шляхом підписання сторонами договору відповідних додаткових угод після надання споживачем документів, зазначених у п.8.1 договору (п.11.3 договору).

Додатковими угодами від 29.04.2020, 29.05.2020 та 27.08.2020 сторони вносили зміни до п.11.1 договору №97 від 23.12.2019, якими продовжували строк дії договору до 31.05.2020, 31.08.2020 та 31.12.2020 відповідно.

Відповідач 26.11.2020 звернувся до позивача з листом №333, в якому просив продовжити договір на поставку води на 2021 рік згідно заявки.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Слов`янське регіональне виробниче управління  (позивач, виробник) 28.12.2020 супровідним листом №1896 направило для укладання Товариству з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” (відповідача, споживач) проект додаткової угоди від 28.12.2020 до договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання №97/97 від 23.12.2019 з обсягами надання послуг на період з 01.01.2021 по 31.03.2021 згідно додатку №1г. Супровідний лист з додатками було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат” 29.12.2020, про що свідчить відмітка про отримання на вказаному листі.

Супровідним листом №6 від 14.01.2021 відповідач направив позивачу підписану додаткову угоду від 28.12.2020 до договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання №97/97 від 23.12.2019 з протоколом розбіжностей від 14.01.2021. Зазначений лист отримано позивачем 19.01.2021.

Згідно з протоколом розбіжностей від 14.01.2021 до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 відповідач запропонував:

- доповнити договір пунктом “ 4.8.а”, виклавши його в такій редакції: “При відсутності засобів обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні або більше трьох діб на місяць у разі подачі води за добовим графіком розрахунок за відпущену воду здійснюється  за нормативами водоспоживання, які перераховуються на фактичний час подачі води, факт відсутності питної води встановлюється споживачем та представником виробника і фіксується відповідним актом. Виробник зобов`язаний надати добовий графік подачі води”;

- доповнити договір пунктом 2.3г, виклавши його у наступній редакції: “Обсяг надання послуг водопостачання по підключенням на період з 01.01.2021 по 30.06.2021 року вказується у додатку №1г до цього договору”;

- доповнити договір пунктом 5.2.г виклавши його у наступній редакції: “Орієнтовна сума договору на період з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року розрахована за тарифом, діючим на дату підписання виробником цієї додаткової угоди, складає 1 983 447,00 грн, ПДВ 20% - 396 689,40грн, усього з ПДВ - 2 380136,40 грн”;

- внести зміни до п. 11.1 договору, змінивши дату “ 31.12.2020” на “ 30.06.2021”;

- п.9 в редакції: “Ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, та є невід`ємною частиною договору №97/97 від 23.12.2019 р. на послугу з централізованого питного водопостачання, складена у 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Умови цієї додаткової угоди поширюють свою дію з 01.01.2019”.

Додаток №1г до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції відповідача:

Узгоджені обсяги надання послуг з централізованого питного водопостачання

по точкам водозабору ТОВ “Новгородський комунальний комбінат” на період з 01.01.2021 по 30.06.2021

Потреби обсягів питної води по місяцях, м3

ВводАдреса, місце розташуванняIIIIII1 кв.IVVVI2 кв.Усього

1Фенольне, підключення 34000 34000 34000 102000 34000 34000 34000 102000 204000

2Петровське, підключення 14000 14000 14000 42000 14000 14000 14000 42000 84000

3Степне, підключення 2500 2500 2500 7500 2500 2500 2500 2500 15000

4Комарово, підключення 950 950 950 2850 950 950 950 2850 5700

5Обсяг води, що транспортується Торецькому ВУВКГ 18727 18727 18727 56181 18727 18727 18727 56181 112362

6Підключення від ТОВ “НВО “Інкор і К” (транспортування води від КП “Компанія “Вода Донбасу” по мережах ПРАТ “АКХЗ”) 12000 12000 12000 36000 12000 12000 12000 36000 74000

Усього питної води на період 01.01.2021р.-30.06.2021р 82177 82177 82177 246531 82177 82177 82177 246531 493062

в т.ч. обсяг води, що транспортується Торецькому ВУВКГ 18727 18727 18727 56181 18727 18727 18727 56181 112362

Усього питної води на період 01.01.2021р.-30.06.2021р (без урахування води, що транспортується Торецькому ВУВКГ) 63450 63450 63450 190350 63450 63450 63450 190350 380700

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2021 відбулась зустріч сторін договору з питання врегулювання розбіжностей. За результатами якої не було досягнуто згоди, сторони не врегулювали викладені відповідачем у протоколі від 14.01.2021 до договору №97/97 від 23.12.2019 розбіжності, про що свідчить протокол врегулювання розбіжностей від 27.01.2021 до протоколу розбіжностей від 14.01.2021 до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019.

Враховуючи те, що розбіжності в досудовому порядку не вдалось врегулювати, позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про прийняття спірних пунктів додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання та додаток №1г до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання в редакції позивача.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної  скарги, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст.ст.179-188  Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 3,7 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Отже обов`язковою умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема обов`язковість для сторін укладення договору.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою, визначені Законом України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”.

Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення (ст.2).

Відповідно до ст.4 вказаного нормативно-правового акту України суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Згідно зі ст.19 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Позивач є природним монополістом щодо надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення та включений до Реєстру суб`єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.  

Таким чином укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є обов`язковим для сторін в силу закону.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з ч. 4   ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч. 7  ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом у рішенні встановлено, що умови додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 стосуються продовження договірних відносин між сторонами на 2021, продовження строку дії договору №97/97 від 23.12.2019 до 31.03.2021, визначення ціни та помісячних обсягів споживання послуг з 01.01.2021 до 31.03.2021.

Тобто, умови додаткової угоди від 28.12.2020 стосуються пролонгації договору №97/97 від 23.12.2019.

Разом з цим відповідач, маючи на меті не продовжити договір №97/97 від 23.12.2019, а внести зміни до умов договору, які не стосуються пролонгації договору на вже узгоджених, в тому числі, в судовому порядку умовах, пропонує доповнити договір “п.4.8.а” щодо порядку визначення обсягів спожитих послуг у разі відсутності приладу обліку, та поширити умови додаткової угоди від 28.12.2020 на правовідносини, які виникли з 01.10.2019, включив відповідні пункти до протоколу розбіжностей від 14.01.2021..

Так згідно з протоколом розбіжностей від 14.01.2021 до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 відповідач запропонував доповнити договір пунктом “ 4.8.а”, виклавши його в такій редакції: “При відсутності засобів обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні або більше трьох діб на місяць у разі подачі води за добовим графіком розрахунок за відпущену воду здійснюється  за нормативами водоспоживання, які перераховуються на фактичний час подачі води, факт відсутності питної води встановлюється споживачем та представником виробника і фіксується відповідним актом. Виробник зобов`язаний надати добовий графік подачі води”.

Як визначено п.3.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України №19 від 27.06.2008, при відсутності засобів  обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні або більше трьох діб на місяць у разі  подачі  води за  добовим  графіком розрахунок за відпущену воду здійснюється за нормативами водопоспоживання, які перераховуються на фактичний час подачі води. Факт відсутності питної води встановлюється споживачами та представниками виробника і фіксується відповідним актом.

Тобто, намір відповідача полягає не у пролонгації укладеного договору, а у внесенні до цього договору змін щодо розрахунку витрат води.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2020 у справі №905/1311/20 визнано укладеною додаткову угоду б/н від 04.06.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання, відповідно до якої п.4.8 договору викладено в наступній редакції: “У разі відсутності або несправності приладу обліку води з вини “Споживача”, в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника “Виробника” і складанні акта), порушення цілісності пломб, номерного антимагнітного індикатора і деталей пломбування, втручання в його роботу, у разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку, а також при виявленні зовнішнього впливу постійним магнітним полем на прилад обліку води - розрахунок витрати води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

У разі закінчення терміну дії повірки приладу обліку – “Споживач” зобов`язаний за 1 місяць до закінчення терміну повірки звернутися до “Виробника” із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці.

У разі непроведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу витрата води визначається за пропускною спроможністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу”.

Тобто, порядок розрахунку витрат води у випадку тимчасової відсутності приладів обліку визначений п.4.8 договору №97/97 від 23.12.2019, який відповідає вимогам Правил.

Разом з цим, встановлені умови п.2.1 договору №97/97 від 23.12.2019, відповідно до якого виробник подає споживачеві воду питну протягом усього періоду дії договору рівномірно в межах узгоджених розрахункових обсягів, зазначених у додатку №1 до договору, виключає необхідність надання виробником добового графіку подачі води.

З огляду на те, що метою укладання додаткової угоди від 28.12.2019 є пролонгація договору №97/97 від 23.12.2019 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, обов`язковість укладання якого встановлена законом. Отже, підстав для доповнення додаткової угоди від 28.12.2020 пунктом “ 4.8.а” в редакції відповідача немає.

Також, немає підстав для поширення умов додаткової угоди від 28.12.2020 на правовідносини сторін на попередні періоди з 01.10.2019; п.9 додаткової угоди від 23.12.2020 підлягає викладенню в редакції позивача. При цьому, посилання відповідача на розповсюдження дії умов додаткової угоди від 04.06.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 на правовідносини, які виникли з 01.10.2019 відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2020 у справі №905/1311/20, суд до уваги не бере, оскільки вказане не спричиняє жодних підстав для розповсюдження умов додаткової угоди від 28.12.2020 на попередні періоди.

Що стосується вимог про викладення п.п.4,6,7 додаткової угоди від 14.01.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019, суд дійшов висновку про викладення спірних пунктів додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №97/97 від 23.12.2019 в редакції відповідача (до 01.06.2021).

При цьому, судом враховано фактичне тривання стосунків між сторонами з надання та споживання послуг з централізованого водопостачання після 31.03.2021 та відсутність суттєвих заперечень з боку позивача в частині викладення вказаних пунктів в редакції відповідача на період до 01.06.2021.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що при укладенні сторонами спірної додаткової угоди питання продовження строку дії договору спірним не було, спірним було питання строку, на який буде продовжений договір, питання внесення до договору додаткових умов (доповнення договору п.4.8.а), питання розповсюдження умов спірної додаткової угоди на період з 01.10.2019 року.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він мав мету не продовження строку дії договору, а тільки внесення змін до його умов, які не стосуються пролонгації договору на вже узгоджених умовах спростовується вищевикладеним.

У даному випадку вбачається намір відповідача продовжувати споживати послуги водопостачання у 2021 році та продовжити строки дії договору на надання цих послуг, внаслідок чого й була підписана сторонами відповідна додаткова угода від 28.12.2020 до договору.

У той же час, питання доповнення договору пунктом « 4.8,а» дійсно стосується не пролонгації до твору, а "внесення у договір змін щодо розрахунку витрат води.

Намір відповідача внести зміни у договір шляхом його доповнення «п.4.8.а» колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зміни можуть бути внесені у діючий договір, а предметом спірної додаткової угоди є продовження строків дії договору.

Законодавством передбачений механізм внесення змін у договір шляхом надіслання пропозиції про це другій стороні за договором. Тому, в разі бажання відповідача внести зміни в договір, не пов`язаних із строком його дії, він має право надіслати свої пропозиції позивачу та в разі недосягнення згоди у внесенні таких змін передати спір на вирішення суду.

Крім того, пунктами 4.7, 4.8 договору №97/97 від 23.12.2019 р. визначений порядок розрахунку витрат води в разі відсутності приладів обліку.

Таким чином, у зв`язку з тим, що метою укладення спірної додаткової угоди від 28.12.2020 року є продовження строків дії договору з 01.01.2021 року, доповнення договору пунктом « 4.8.а» є безпідставним.

Посилання відповідача на внесення інших змін до договору запропонованих позивачем (помісячні обсяги споживання послуг з 01.01.2021 року, ціна (сума) цих послуг) є безпідставним, оскільки: предметом договору №97/97 від 23.12.2019 року є надання послуг з централізованого питного водопостачання. Істотними умовам договору є також помісячні обсяги надання послуг, їх ціна (сума). Тому, в разі продовження строку дії договору повинні бути зазначені й помісячні обсяги надання послуг у кількісному та ціновому вираженні на період, на який продовжується строк дії договору. Плануємі обсяги споживання послуг водопостачання на період з 01.01.2021 р. були вказані відповідачем у листі №333 від 26.11.2020 р. та зазначені у Додатку №1г до спірної додаткової угоди.

Крім того, зазначені в додатковій угоді помісячні обсяги надання послуг, їх ціна (сума) на період з 01.01.2021 р. раніше не були зазначені в договорі. Відповідно, зазначення цих умов в додатковій угоді не є зміною раніше визначених договором умов, а встановлення цих умов на наступний період дії договору.

Тому, визначення в додатковій угоді помісячних обсягів надання послуг, їх ціни (суми) на період продовження строку дії договору є істотною умовою договору та невід`ємно пов`язане із строком дії договору.

Посилання відповідача на помилковість рішення суду щодо відсутності підстав для поширення умов спірної додаткової угоди від 28.12.2020 на правовідносини сторін на попередні періоди з 01.10.2019 року є безпідставним, оскільки метою додаткової угоди є продовження строку дії договору на період з 01.01.2021 року з визначенням помісячних обсягів надання послуг та їх ціни (суми) на цей період.

З огляду на викладене, господарський суд попередньої інстанції дійшов правомірного, на думку судової колегії висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Слов`янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі  ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,    вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, тому рішення господарського слід залишити без змін.

Отже, в силу приписів              ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 129 Конституції України, ст.ст.  129,  269,  270,  273, п. 1 ч. 1 ст.      275, ст. ст.  276,      281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року по справі №905/262/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 21 квітня 2021 року по справі №905/262/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.07.2021 року.

Головуючий суддя                                                                         Ільїн О.В.  

        Суддя                                                                                                Дучал Н.М.

       Суддя                                                                                                Хачатрян В.С.