Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/804/21

Номер провадження 1-кс/530/268/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2021 р.                                                                        м.Зіньків

Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Дем`янченко С.М., за участю секретаря Тараненко Т.І., прокурора Скиби Д.І., захисника підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Сідько С.І. розглянувши в режимі відеоконференції з Котелевським районним судом Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Гвоздика Є.А. про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Надежда, Диканського району, Полтавської області, українцю, громадянину України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -

В С Т А Н О В И В :

Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170490000107 від 06 травня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України

Старший слідчий СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старший лейтенант поліції Гвоздик Є.А. звернувся до суду із вищевказаним  клопотанням, погодженим із прокурором Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Скибою Д.І. Заявлене клопотаннястарший слідчий СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старший лейтенант поліції Гвоздик Є.А.мотивує тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою збуту, у невстановленої слідством особи та невстановленому місці, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який перевіз до сел. Котельва та зберігав при собі, чим вчинив дії, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, з метою збуту. У подальшому, цього ж дня 01.07.2021 близько 17 год. 00 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», перебуваючи поблизу свого господарства, що розташоване по АДРЕСА_1  умисно, незаконно, за грошові кошти в сумі 750 грн. збув громадянину під вигаданими даними ОСОБА_2  рослинну речовину, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є особливо небезпечним наркотичних засобом – канабісом, обіг якого заборонено. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 0,900г, 1,896 та 1,706 г, яку ОСОБА_2  01.07.2021 добровільно видав працівникам поліції. Крім того, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, повторно, діючи умисно, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою збуту, у невстановленої слідством особи та невстановленому місці, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який перевіз до сел. Котельва та зберігав при собі, чим вчинив дії, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, з метою збуту.

В подальшому, 12 липня 2021 року близько 14 год. 00 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», перебуваючи поблизу території центрального ринку по вул. Ринкова сел. Котельва умисно, повторно, незаконно, за грошові кошти у сумі 800 грн. збув громадянину під вигаданими даними ОСОБА_2 рослинну речовину, яка є особливо небезпечним наркотичних засобом – канабісом, обіг якого заборонено, яку ОСОБА_2 12.07.2021 добровільно видав працівникам поліції.

У вчиненні даного кримінального правопорушення – у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу, за ч.2 ст.307 КК України, обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Надежда, Диканського району, Полтавської області, українець, громадянин України, з професійно - технічною освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий. 12.07.2021 року об 14 год. 28 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.13.07.2021 ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні двох епізодів злочинної діяльності, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу є:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) незаконно впливати на свідка;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє суровість покарання яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України. Підозрюваний не навчається, ніде не працює, доходів немає, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою власного незаконного збагачення. Крім того, вважаю, що підозрюваний перебуваючи на волі, може незаконно вплинути на свідків по даному кримінальному провадженню, шляхом висловлення погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі неправдивих показань. з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє суворість покарання, яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України, строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна (санкція ст.307 ч.2 КК України).

       Заслухавши обґрунтування клопотаннязаступника начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області майора поліції Коросташова Р.М., який підтримав клопотання, доводи заявленого клопотання прокурора Скиби Д.І., який просить задовольнити клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сідько С.І., які не згідні з даним клопотанням, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

     Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

           Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вина  ОСОБА_1  у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується,  матеріалами клопотання дослідженими в судовому засіданні.  Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_1  обвинувачується унезаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, підозрюється у вчиненні двох епізодів злочинної діяльності, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які останній скоїв протягом незначного проміжку часу, а тому є підстави вважати, що він в подальшому може продовжити дану злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальні правопорушення. При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_1 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.    Разом з тим, суд враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на його матеріальні можливості, ніде не працює, може незаконно вплинути на свідків по даному кримінальному провадженню, шляхом висловлення погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі неправдивих показів, тому є підстави вважати, що він знову може вчинити умисний корисливий злочин, та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час в зв`язку із проведенням в Україні операції об`єднаних сил та наявності непідконтрольних Україні територій, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Гвоздика Є.А. про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у виді тримання під вартою – задоволити.

 Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надежда, Диканського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який обчислювати з16 год.15 хв. 14 липня 2021 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11 вересня 2021 року до 16 год. 50 хв.  

    Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_1  звільняється з-під варти в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 190320 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, Номер рахунку:  UA  398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська державна установа ВП( №23).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджують внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(№23)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого, що звернувся з клопотанням, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська державна установа ВП(23) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти йому, або заставодавцю обов`язки, покладенні на підозрюваного та наслідки їх невиконання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися без дозволу слідчого та прокурора з місця свого проживання

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.                              

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Гвоздика Є.А.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» для виконання, прокурору, слідчому, підозрюваному та його захиснику для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області         С.М.Дем`янченко