Справа № 932/16974/19

Провадження № 2/932/777/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Громовику Д.О.

за участі

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ластіної Ю.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання трудового договору недійсним, поновлення на роботі та сплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» у якому прохає визнати трудовий договір недійсним у частині визначення строку; визнати звільнення з посади юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення за ч. 2 ст. 36 КЗпП України незаконним; визнати наказ № 3318-к від 25.10.2019 року про звільнення з посади юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення незаконним та скасувати його; поновити на посаді юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення з 26.10.2019 року; зобов`язати відповідача внести запис у трудову книжку серії НОМЕР_1 про визнання недійсним запису № 6 «Звільнений у зв`язку з закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України). Провідний фахівець О.М. Зарубіна н. 3318-к від 25.10.2019 року» та поновлення на роботі; стягнути з відповідача на його користь оплату за час вимушеного прогулу з 25.10.2019 року по 28.12.2019 року у розмірі 28 307 грн. 02 коп. та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.; стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним чином. 24.24.2019 року наказом за № 1235-к його призначено на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» з посадовим окладом 9500 грн. та премією, визначеною колективним договором, на строк з 25.04.2019 року по 25.10.2019 року. Наказом № 3318-к від 25.10.2019 року його звільнено з займаної посади у зв`язку з закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України, про що внесено до трудової книжки відповідні записи за №№ 5,6.

Наказ № 1235-к від 24.04.2019 року про призначення його на посаду юрисконсультом видано на підставі його заяви від 24.04.2019 року про прийняття на роботу до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі». При працевлаштуванні у відділі кадрів йому повідомили про необхідність вказівки у заяві про прийняття на роботу про умову працевлаштування на певний строк, пояснюючи це тим, що у компанії склалась певна усталена практика, всіх працівників приймають на випробувальний термін за такою заявою. Через це, він склав заяву про прийняття на роботу саме за трудовим договором на визначений строк. Він не був ініціатором укладення строкового трудового договору, оскільки це не відповідало його інтересам. У заяві він не вказував сімейних чи інших обставин, що спонукали його до підписання саме строкового трудового договору. Таких обставин не існувало та не існує. Не підписання заяви визначеної форми мало б наслідком неприйняття на роботу. Необхідність укладення строкового трудового договору зумовлена, згідно з вимогами ч. 2 ст. 23 КЗпП України, характером наступної роботи, умовами її виконання, інтересами працівника та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Під характером роботи розуміється така робота, що не виконується постійно, зокрема, сезонна. Під умовами виконання роботи розуміється така робота, що хоча і має постійних характер, але в силу певних обставин не може бути встановлена на невизначений строк, зокрема, при заміщенні тимчасово відсутнього працівника. Частина 2 ст. 23 КЗпП України встановлює вичерпний перелік випадків укладення строкового трудового договору. Виконувана ним робота характеру сезонної не мала, не була тимчасовою. Йому було надано постійне місце роботу та довіреність на право представлення інтересів компанії строком на 1 рік. Завдання, які він виконував, мали постійний характер. Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо обов`язкового укладення з юрисконсультами строкових трудових договорів. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду трудових спорів», укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним в частині визначення строку. Внаслідок цього, вважає укладений сторонами трудовий договір незаконним в частині визначення строку його дії.

Наказ відповідача за № 3318-к від 25.10.2019 року про звільнення винесений на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, що передбачає підставу припинення строкового трудового договору. Оскільки укладений ним та відповідачем трудовий договір строковим не є, наказ про звільнення та саме звільнення є незаконними. Відповідно незаконним є і внесений до трудової книжки запис за № 6 про його звільнення на підставі оспореного наказу. В силу вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України, з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 26.10.2019 року по 30.12.2019 року у сумі 28 307 грн. 02 коп.

Незаконним звільненням з роботи йому завдано моральної шкоди, через очевидну несправедливість дій роботодавця, який при прийнятті його на роботу запевняв у постійному характері роботи. Звільнення було для нього неочікуваним, йому прийшлось докласти додаткових зусиль для налагодження свого життя, пошуку нової роботи для заробітку коштів, які він потребує для найму житла, оскільки свого не має. Завдану моральну шкоду оцінює у 15 000 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2021 року справу прийнято до провадження цим складом суду та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.02.2021 року представниця відповідача ознайомилась з матеріалами справи та 23.02.2021 року направила поштою до суду відзив на позовну заяву, який судом отримано 03.03.2021 року. Відповідач позовних вимог не визнає у повному обсязі з тих підстав, що 11.04.2019 року ОСОБА_2 подав генеральному директору АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» заяву про прийняття на посаду юрисконсульта з 25.04.2019 року по 25.10.2019 року. Наказом № 1235-к від 24.04.2019 року позивача прийнято на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту правового забезпечення за строком трудовим договором з 25.04.2019 року по 25.10.2019 року саме з ініціативи працівника. Позивач ознайомлений з наказом про прийняття на роботу, а також ознайомлений з умовами праці. Укладення строкового трудового договору з позивачем було зумовлено тимчасовим збільшенням обсягу дебіторської заборгованості, через що виникла потреба у складенні значного обсягу процесуальних документів, які треба було подавати до суду. Керівництвом було проаналізовано обсяг роботи та визначено, що її можливо виконати додатковим працівником упродовж 6 місяців. Позивач був повідомлений про причини залучення його до роботи на певний строк. Наказ про прийняття на роботу позивача ним не оскаржувався та був чинним на момент його звільнення. 25.10.2019 року позивача звільнено з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України - у зв`язку з закінченням строку трудового договору. В останній робочий день позивач на роботу не з`явився. Через його неявку було складено акт, а на його адресу надіслано повідомлення про розірвання трудового договору та необхідність явки до підприємства для отримання трудової книжки. 28.10.2019 року позивач ознайомився з наказом та висловив свою незгоду. Посилання позивача на те, що трудовий договір є безстроковим на підставі виданої йому довіреності на право представлення інтересів компанії упродовж року спростовуються тим, що працівник, який оформлював довіреність, не був обізнаний про строковість укладеного з позивачем договору. Після закінчення строкового трудового договору, 25.10.2019 року генеральним директором видано наказ № 722а/1001, яким скасовано довіреність з дати підписання наказу. Про скасування довіреності підприємством повідомлено суди м. Дніпра. Припинення строкового трудового договору після закінчення строку не вимагає будь-якої заяви чи волевиявлення працівника. Після закінчення строку дії трудового договору трудові відносини з позивачем не продовжились, трудовий договір не переукладався, відносини сторін одразу були припинені та проведено остаточний розрахунок, повернуто трудову книжку, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

16.04.2021 року відповідачем надано додаткові заперечення проти позову, у яких посилаються на наступне. Розпорядженням керівника Департаменту з правового забезпечення від 15.02.2019 року за № 39/1890 «Про перерозподіл виконавчих проваджень» та № 40/1890 «Про затвердження плану заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської заборгованості» затверджено план заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської заборгованості, зобов`язано провести перерозподіл функціонального навантаження щодо ведення виконавчих проваджень про стягнення кредиторської та дебіторської заборгованості між юрисконсультами виконавчої дирекції ДПЗ, Дніпровської, Криворізької, Нікопольскої та Східної дільниць. Менеджеру ОСОБА_3 поставлено задачу провести інвентаризацію та передати на підставі акту у строку до 01.09.2019 року виконавчі провадження, зокрема по Дніпровській дільниці. Зобов`язано провести заходи моніторингу безнадійної заборгованості та підготовки висновків на комісію по її списанню. Менеджером ці задачі доведені до відома юрисконсультів Дніпровської дільниці та, одночасно з цим, ініційовано прийняття на роботу на умовах строкового трудового договору юрисконсульта Дніпровської дільниці. За цим фактом нею складену службову записку, у якій визначено термін строкового трудового договору рівним 6 місяцям. У службовій записці навела статистичне навантаження на юрисконсультів Дніпровської дільниці, яких було 8 осіб, яке збільшилось внаслідок звільнення однієї особи та переведення двох осіб до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». 01.03.2019 року на підставі цієї записки до відділу з адміністрування та підбору персоналу було подано заявку на підбір працівника на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці ДПЗ на умовах строкового трудового договору. Після відбору серед претендентів, позивачу запропоновано укласти строковий трудовий договір, на що він погодився. По працевлаштуванню, позивачу за актом приймання-передачі передано у роботу виконавчі провадження за Дніпропетровським, Солонянським та Самарським ВДВС, справи по Самарському районному суду м. Дніпропетровська, що розглянуті з проголошенням рішення. На початку червня 2019 року розпочалась інвентаризація, про що повідомлено юрисконсультів. 03.10.2019 року позивачу доведено до відома план-графік передачі матеріалів претензійно-позовної роботи на списання відносно боржників, які знаходяться у провадженні ДПЗ та «Перелік списання Дніпровська ділянка ОСОБА_2». Цим планом встановлено, що до кінця дії трудового договору - 25.10.2019 року, позивач має передати свої висновки щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості. Зазначений характер роботи вказує на строковість укладеного трудового договору. В частині стягнення моральної шкоди вимоги позивача є недоведеними, а сам розмір моральної шкоди ним не обґрунтований.

09.07.2021 року позивачем надано свої письмові пояснення по справі, у яких він зазначив наступне. Надані відповідачем докази щодо списання безнадійної заборгованості вказують на те, що у його провадженні перебувало 628 виконавчих проваджень та 31 судова справа. Ним було передано на списання, у визначений термін з 21.10.2019 року по 25.10.2019 року, 194 виконавчих провадження. Та кількість роботи, яка була доручена йому та залишилась невиконаною ставить під сумнів твердження відповідача про строковість трудового договору. Та службова записка менеджера ОСОБА_3 , на яку посилається відповідач, свідчить не про строковість укладеного трудового договору, а про потребу у поверненні до штату раніше скороченої одиниці юрисконсульта. Цей документ не містить вказівки на тимчасовість роботи, яку необхідно виконувати у подальшому цьому працівнику, немає обмеження в обсягу. Таких вказівок немає і у заявці на підбір персоналу, окрім формального посилання на укладення строкового трудового договору. 25.10.2019 року ним було подано заяву про надання відпустки тривалість в 1 день без збереження заробітної плати, що обумовлено викликом його, як потерпілого, для допиту слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП. З наказом про надання відпустки його не ознайомлювали, але у телефонному режимі погодили.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви та письмовим поясненням. додатково пояснила, що ОСОБА_2 при укладенні трудового договору вважав, що його беруть на випробувальний термін, тому і склав заяву за вказівкою роботодавця з визначенням строку трудового договору. Вважав, що по завершенню цього строку характер його відносин з відповідачем набуде сталості, випробувальний термін припиниться. Доводи відповідача щодо строковості трудового договору обумовленого великою кількістю дебіторської заборгованості та навантаженням на працюючих юрисконсультів ДПЗ є неспроможними, оскільки той обсяг роботи, що був доручений позивачу, неможливо було виконати у шестимісячний строк. Підприємство фактично потребувало введення до штату раніше скороченої посади юрисконсульта. Виконувана позивачем робота тимчасовою не була, мала постійний характер не обмежений часом.

Представниця відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на викладені у відзиві та запереченнях обставинах. Додатково пояснила, що ніякі заяви від ОСОБА_2 про надання відпустки у зв`язку з викликом до слідчого, як потерпілого у кримінальному провадженні, підприємство не отримувало та відповідні докази у матеріалах справи відсутні. ОСОБА_2 не вийшов на роботу 25.10.2019 року тому, що розумів, що строк трудового договору завершився.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.02.2019 року керівником департаменту з правового забезпечення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» Татаринцевою М.А. прийнято розпорядження № 39/1890 про перерозподіл виконавчих проваджень між юрисконсультами виконавчої дирекції департаменту з правового забезпечення та надано вказівку менеджеру ОСОБА_3 провести інвентаризацію та передати на підставі акту приймання - передачі менеджеру ОСОБА_4 у строк до 01.04.2019 року виконавчі провадження, зокрема по Дніпровській дільниці виконавчі провадження про стягнення з боржників заборгованості за рішеннями судів 2016-2018 р.р. Цим розпорядженням визначено, що розподіл нових виконавчих документів про стягнення заборгованості з боржників здійснювати за принципом територіальності виконання та з урахуванням навантаження.

15.02.2019 року керівником департаменту з правового забезпечення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» Татаринцевою М.А. прийнято розпорядження № 40/1890 про затвердження плану заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської заборгованості.

26.02.2019 року менеджером ОСОБА_3 здійснено розсилку нагадування про потребу виконання розпорядження № 40 від 15.02.2019 року юрисконсультам підприємства.

28.02.2019 року менеджером ОСОБА_3 складено службову запису в.о. заступника керівника департаменту з правового забезпечення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_4 про доцільність, у зв`язку з виробничою необхідністю, прийняття на роботу за строковим трудовим договором на 6 місяців юрисконсульта Дніпровської дільниці. Дану необхідність обгрунтувала тим, що станом на 01.01.2019 року у провадженні юрисконсультів Дніпровської дільниці перебуває 95 справ за позовами товариства та 32 справи за позовами проти товариства, 918 справ наказного провадження, 3240 виконавчих проваджень за рішеннями судів. У 2018 році у штаті Дніпровської дільниці було 8 одиниць, а після реформи ринку електроенергії 1 юрисконсульт звільнений, а 2 перейшли до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». Через структурні зміни у підприємства відсутні вакантні посади юрисконсультів Дніпровської дільниці. Внаслідок цього та через прийнятті розпорядження №№ 39, 40 від 15.02.2019 року, навантаження на дільницю збільшено. З метою виконання заходів, спрямованих на проведення роботи з дебіторською заборгованістю, прохала розглянути можливість прийняття працівника на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці ДПЗ на умовах строкового трудового договору.

01.03.2019 року у відділ по підбору та адмініструванню персоналу надійшла заявка на підбір юрисконсульта Дніпровської дільниці ДПЗ за строковим трудовим договором на 6 місяців. Заявкою визначено функціональні обов`язки - ведення претензійно-позовної роботи, представництво у судах, ведення виконавчих проваджень, стягнення дебіторської заборгованості.

11.04.2019 року позивач склав на ім`я генерального директора АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» заяву про прийняття його на посаду юрисконсульта департаменту з правового забезпечення за строковим трудовим договором з 25.04.2019 року по 25.10.2019 року, яка була погоджена керівником та в.о. заступника керівника ДПЗ Татаринцевою М.А., ОСОБА_5, менеджером ОСОБА_3 , а також начальником відділу по підбору та адмініструванню персоналу Кузнєцовою І.А .

Наказом відповідача за № 1235-к від 24.04.2019 року ОСОБА_2 прийнято на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту правового забезпечення за строковим трудовим договором з 25.04.2019 року по 25.10.2019 року. Підставою прийняття на роботу є заява працівника. 25.04.2019 року позивач ознайомився з наказом, зауважень до нього не мав.

До трудової книжки позивача внесено запис № 5 від 25.04.2019 року про прийняття на роботу на підставі наказу № 1235-к на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту правового забезпечення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

10.05.2019 року позивачем підписано акт приймання-передачі виконавчих проваджень, що знаходяться у Дніпровському ВДВС, акт приймання-передачі виконавчих проваджень, що знаходяться у Самарському ВДВС; акт приймання-передачі виконавчих проваджень, що знаходяться у Солонянському ВДВС; акт приймання-передачі справ, що знаходяться у Самарському суді.

06.06.2019 року менеджером ОСОБА_3 розіслано електронною поштою працівникам підприємства, в тому числі і позивачу, лист про проведення інвентаризації виконавчих проваджень у строк до 01.08.2019 року.

03.10.2019 року менеджером ОСОБА_3 розіслано електронною поштою працівникам підприємства, в тому числі і позивачу, лист про доведення до відома плану-графіку передачі матеріалів по списанню безнадійної заборгованості по виконавчим провадженням, що знаходяться у провадженні дільниць ДПЗ. Сам план робіт є додатком до листа та з його змісту вбачається, що позивачу визначено наступний обсяг роботи: підготовка матеріалів на списання стосовно 194 боржників, який він мав виконати у строк з 21.10.2019 року по 25.10.2019 року.

25.10.2019 року працівниками Дніпровської дільниці департаменту правового забезпечення складено акт невиходу ОСОБА_2 на роботу та відсутності на робочому місці понад трьох годин.

Позивачем факт невиходу на роботу 25.10.2019 року не заперечується, проте він зазначає, що не з`явився на робоче місце, оскільки йому було надано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з викликом його, як потерпілого у кримінальному провадженні, слідчим для допиту.

Позивачем не надано до суду доказів складення та подання ним заяви про надання йому відпустки тривалістю в один день 25.10.2019 року без збереження заробітної плати. Відповідачем відповідний наказ не виносився. Позивач зазначає, що був відсутній на робочому місці, оскільки брав участь у слідчих діях, як потерпілий, у кримінальному провадженні, що розслідується СВ АНД ВП ГУ НП у Дніпропетровській області. В цей же час, позивач не зазначив ані номеру кримінального провадження, у якому є потерпілим, ані попередньої правової кваліфікації злочину або за яким фактом порушено справу. Надана ним до суду копія повістки вимогам кримінально-процесуального законодавства не відповідає, оскільки не містить номеру кримінального провадження, у якому здійснюється виклик. За недоведеністю доводів позивача, суд вважає ці посилання нічим іншим, як способом захисту свого інтересу, виправдання відсутності на робочому місці без поважних причин у останній робочий день.

25.10.2019 року відповідачем прийнято наказ № 3318-к, яким позивача звільнено з посади юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту правового забезпечення 25.10.2019 року на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку трудового договору. Підставою прийняття наказу визначено інший наказ - № 1235-к від 24.04.2019 року. З наказом позивач ознайомлений 28.10.2019 року та висловив свою незгоду.

25.10.2019 року відповідачем складено та надіслано через національного поштового оператору зв`язку лист на ім`я позивача, у якому його повідомлено про розірвання трудового договору та про необхідність явки для отримання трудової книжки.

Того ж дня відповідачем прийнято наказ № 722а/1001 про скасування виданої 07.05.2019 року за № 307 довіреності на ім`я позивача. Повідомлення про скасування довіреності розіслано відповідачем до місцевих судів м. Дніпра.

25.10.2019 року до трудової книжки позивача внесено запис № 6 про його звільнення на підставі наказу № 3318-к від 25.10.2019 року, за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

26.12.2019 року позивач почав отримувати допомогу по безробіттю, як застрахована особа.

За приписами частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

У даній справі встановлено, що укладенню трудового договору з позивачем передувала проведена реформа ринку електричної енергії, внаслідок чого відбувся розподіл мереж, відбулись зміни у структурі та штатному розписі відповідача, були звільненні троє, з восьми, юрисконсультів Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення. Керівництвом відповідного відділу встановлено факт надмірного виробничого навантаження на тих юрисконсультів, що залишились. Надмірне навантаження, окрім іншого, було зумовлено потребою у завершенні значної кількості виконавчих проваджень, відкритих за рішеннями суддів, стосовно боржників підприємства та необхідністю списання безнадійної заборгованості. По встановленню даного факту оголошено добір на посаду юрисконсульта Дніпровської дільниці департаменту з правового забезпечення, за умовами строкового трудового договору.

Позивач, виявивши бажання участі у доборі, склав заяву про прийняття його на роботу за строковим трудовим договором з 24.04.2019 року по 25.10.2019 року. Позивач був ознайомлений з наказом про прийняття на роботу 25.04.2019 року, на наступний день після його винесення та у перший робочий день, ніяких зауважень до нього не вніс та у судовому порядку не оскаржував. Суд враховує, що позивач, в силу займаної посади, є обізнаним з вимогами чинного законодавства України, в тому числі у сфері праці, а отже беззастережно погодився з умовами запропонованої йому роботи.

Отже, сторонами погоджено строк дії трудового договору та звільнено позивача з займаної посади по закінченню строку його дії.

Протягом дії трудового договору позивач не оскаржував його умови з підстав порушення його трудових прав, не просив визнати трудовий договір частково недійсним, не ініціював внесення змін до трудового договору, що свідчить про погодження позивача з умовами цього договору, зокрема щодо його строковості.

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його волевиявлення на момент укладання цього договору не відповідало його внутрішній волі або що він не усвідомлював значення договору чи перебував у хворобливому стані та адекватно не оцінював свої дії.

Оскільки трудовий договір, що укладений сторонами, має строковий характер, суд доходить висновку про те, що звільнення позивача відповідно до положень пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору є таким, що відповідає вимогам закону.

Доводи позивача, що укладення строкового трудового договору не відповідало його інтересам та виконувана ним робота мала постійний характер, а тому його прийнято на роботу на безстроковій основі, є безпідставними, оскільки останній за власним волевиявленням уклав з відповідачем трудовий договір з визначеним строком дії договору, підписавши заяву, а такод тому, що надані до суду докази вказують на пришукання відповідачем на посаду юрисконсульта працівника, за умови укладення строкового трудового договору.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 369/7704/18, від 08 квітня 2010 року у справі №760/408/19, від 31.07.2020 року у справі № 757/34139/18-ц.

Оскільки звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства і умов укладеного між сторонами строкового трудового договору, право позивача на працю не було порушено відповідачем, у зв`язку з чим правові підстави для визнання звільнення незаконним, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесенні змін до трудової книжки та відшкодування моральної шкоди, відсутні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає віднесенню за рахунок держави, оскільки позивач за законом звільнений від його сплати. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання трудового договору недійсним, поновлення на роботі та сплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення суду складено 14.07.2021 року.

Суддя В.В. Куцевол