КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 757/17758/18-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/7503/2021Головуючий у суді першої інстанції - Соколов О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

секретар Ющенко Я.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кобзар Ю.Б. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживачів, стягнення коштів, процентів, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживачів, стягнення коштів, процентів, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що між ним та АТ "КБ "Приватбанк" було укладено наступні договори банківського вкладу:

- Договір № SAMDN25000717336325 від 15.06.2011 року, вклад "Стандарт" з щомісячною виплатою (початкова сума вкладу - 100 000 грн. 00 коп., за умовами якого відсоткова ставка по вкладу складає 14 % річних, період нарахування відсотків по вкладу - 1 місяць;

- Договір № SAMDN8000740898187 від 06.03.2014 року, вклад "Стандарт" (початкова сума вкладу - 12 480,94 доларів США, за умовами якого відсоткова ставка по вкладу складає 10 % річних, період нарахування відсотків по вкладу - 1 місяць;

- Договір № SAMDN8000737679463 від 16.09.2013 року, вклад переоформлено згідно з договором № SAMDNWFD0070037248500 від 17.12.2013 року, вклад "Стандарт" (початкова сума вкладу - 27 000,00 доларів США, за умовами якого ставка по вкладу складає 9 % річних, період нарахування відсотків по вкладу - 1 місяць.

При цьому, після закінчення строків кожного з договорів позивач звернулася до банку з вимогами про повернення банківського вкладу, проте працівники Банку відмовляли йому, повідомляючи про наявність складнощів відносно повернення вкладу у зв`язку з окупацією території АР Крим та припиненням діяльності філії банку на цій території.

За вказаних обставин, позивач просив суд:

- стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів за Договором № SAMDN25000717336325 від 15.06.2011 року у розмірі 100 000 грн. 00 коп. із урахуванням 14 % річних у розмірі 66 547 грн. 95 коп., а всього 166 547 грн. 95 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів за Договором № SAMDN25000717336325 від 15.06.2011 року 3 % річних від простроченої суми у розмірі 16 816 грн. 69 коп. та суму інфляційних втрат у розмірі 230 311 грн. 34 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів за Договором № SAMDN8000740898187 від 06.03.2014 року (із розрахунку вартості 1 долара за курсом НБУ станом на 05.12.2018 року у розмірі 28,17) у розмірі 351 588 грн. 08 коп., що є тілом депозиту, та відсотки за депозитом у розмірі 167 124 грн. 72 коп., а всього 518 712 грн. 80 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів за Договором № SAMDN8000740898187 від 06.03.2014 року 3 % річних від простроченої суми у розмірі 51 412 грн. 72 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь вклад "Стандарт" за Договором № SAMDNWFD0070037248500 від 17.12.2013 року (із розрахунку вартості 1 долара за курсом НБУ станом на 05.12.2018 року у розмірі 28,17) у розмірі 760 590 грн. 00 коп. з урахуванням 9 % річних за Договором у розмірі 325 386 грн. 60 коп., а всього - 1 085 976 грн. 60 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь вклад "Стандарт" за Договором № SAMDNWFD0070037248500 від 17.12.2013 року 3 % річних від простроченої суми у розмірі 112 864 грн. 36 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп.;

- стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 300 грн. 00 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № SAMDN25000717336325 від 15.06.2011 року у розмірі 211 895 грн. 54 коп., заборгованість за договором банківського вкладу № SAMDN80000740898187 від 06.03.2014 року у загальній сумі 544 459 грн. 50 коп., заборгованість за договором банківського вкладу № SAMDN80000737679463 від 16.09.2013 року у загальній сумі 848 874 грн. 41 коп. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь держави 2 407 грн. 85 коп. судового збору. В решті вимог відмовлено (а.с. 196-202).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції наявних у матеріалах справи доказів щодо переведення коштів позивача на рахунки ТОВ «ФК «Фінілон» за договором про переведення боргу, яке є новим боржником перед позивачем і, як наслідок, належним відповідачем у цій справі.

Крім того, відповідач не погодився з рішенням суду в частині розміру стягнутих відсотків та 3 % річних, зазначивши, що суд помилково стягнув з банку відсотки за договором банківського вкладу у період після його розірвання за ставкою, вказаною у договорі. (а.с. 205-214).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.04.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі та надано сторонам строк для подання відзиву (а.с. 221, 222).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року справу призначено до розгляду (а.с. 227).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували за її безпідставністю та необґрунтованістю і просили рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відтак суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.06.2011 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SАMDN25000717336325 (вклад стардарт) від 15.06.2011 року, на виконання якого, позивачем внесено 100 000 грн.(а.с. 15-17).

06.03.2014 між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SАMDN80000740898187 (вклад стардарт) від 06.03.2014 року, на виконання якого, позивачем внесено 12480,94 доларів США (а.с. 18-20).

Також, між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено депозитний договір № SАMDN80000737679463 від 16.09.2013 (вклад стардарт), на виконання якого, позивачем внесено 27000 доларів США(а.с. 21-22).

За умовами укладених договорів Банк сплачує Позивачу проценти по вкладу згідно договору № SАMDN25000717336325 від 15.06.2011 року у розмірі 14 % річних, згідно договору № SАMDN80000740898187 від 06.03.2014 року 10 % річних, згідно договору № SАMDN80000737679463 від 16.09.2013 року 9 % річних.

У зв`язку із закінченням строків дії кожного вкладу ОСОБА_1 направив до ПАТ КБ «Приватбанк» вимоги про повернення йому суми вкладів та нарахованих відсотків.(а.с.25-28).

Листом від 23.12.2015 року за № 20.1.0.0.0/7-20151221/1360 відповідач повідомив, про неможливість виконання вимог позивача, у зв`язку із припиненням діяльності банку на території АР Крим міста Севастополя.(а.с.29-30)

31.01.2018 року позивачем ОСОБА_1 направлено лист претензію про повернення йому суми вкладів та нарахованих відсотків (а.с.33-35)

Листом від 21.02.2015 року за № 20.1.0.0.0/7-20180214/2648 відповідач повідомив, про неможливість виконання вимог позивача, у зв`язку із припиненням діяльності банку на території АР Крим міста Севастополя.(а.с.37-38).

У свою чергу, ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України визначається, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України, банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Частина перша ст. 1061 Цивільного кодексу України визначає, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Як передбачено ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до абз. 2 п. 1.6. Положення від 03 грудня 2003 року № 516, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.

Разом з тим, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст.ст. 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували як виконання банком своїх зобов`язань за договорами щодо повернення належних позивачу сум банківського вкладу та процентів, так і відсутність депозитних зобов`язань перед позивачем, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що АТ КБ "Приватбанк" є неналежним відповідачем у даній справі, так як належним відповідачем є ТОВ "ФК "Фінілон", з яким банк уклав договір про переведення боргу, колегія суддів відхиляє, адже відповідачем не доведено факту надання позивачем згоди на укладення такого договору, що, у свою чергу, передбачено ст. 520 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що АТ КБ «ПриватБанк» було зобов`язано припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, виплати вкладникам АТ КБ «ПриватБанк» поза волею відповідача здійснює ФНО «ФЗВ» Російської Федерації, необґрунтоване оскільки договір банківського вкладу був укладений не з філією банку, а з АТ КБ «ПриватБанк», яке є юридичною особою, і згідно зі статтею 527 ЦК повинно виконувати свої зобов`язання за договором банківського вкладу.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на законодавство Російської Федерації, оскільки відповідно до ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є Конституція України, Цивільний Кодекс України та інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також інших органів державної влади та влади АР Крим, видані в межах встановлених Конституцією та законами.

Інші доводи апеляційної скарги які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його запереченнями щодо задоволення позовних вимог, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, встановивши факт невиконання відповідачем вимоги позивача щодо повернення суми вкладів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором банківського вкладу №SАMDN25000717336325 від 15.06.2011 року у загальній сумі 211 895 ( двісті одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) 54 коп.; за договором банківського вкладу № SАMDN80000740898187 від 06.03.2014 року у загальній сумі 544 459 (п`ятсот сорок чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) 50 коп.; за договором банківського вкладу № SАMDN80000737679463 від 16.09.2013 року у загальній сумі 848 874 (вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) 41 коп.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення спрямоване на ефективний захист порушених прав позивача. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити, що у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені заявником судові витрати за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон", про захист прав споживачів, стягнення коштів, процентів, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 липня 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська