У Х В А Л А         Справа № 932/5346/21

Провадження № 2з/932/133/21

13 липня 2021 року         м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, заінтересована особа – ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, заінтересована особа – ОСОБА_2 .

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 прохає заборонити ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам здійснювати будівельні, демонтажні, земельні та будь-які інші роботи на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 . Суміжним землекористувачем є ОСОБА_2 , якому на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 . 01.07.2021 року він побачив, що особами, які здійснюють риття котловану на земельній ділянці ОСОБА_2 та частково на його земельній ділянці, демонтовано його, ОСОБА_1 , огорожу. На частині його земельної ділянки продовжуються будівельні роботи з влаштування фундаменту. Будівельні роботи проводяться з порушеннями будівельних норм, які визначають відстань до меж земельних ділянок, чим порушено його право власності на земельну ділянку. З метою захисту свого права власності він має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання звільнити земельну ділянку, відновлення її попереднього стану, усунення порушень норм чинного законодавства при здійсненні будівництва. На цей час існує реальна загроза спорудження ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 , земельній ділянці будівлі з порушенням будівельних норм, що ускладнить та навіть унеможливить подальше виконання рішення суду, звільнення та відновлення земельної ділянки.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, дослідивши додані до неї копії письмових доказів, суд приходить до висновку про залишення її без задоволення.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

       Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

       З наданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер № 1210100000:02:292:0077, що розташована по АДРЕСА_1 .

        ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки та домоволодіння по АДРЕСА_1 .

       З наданих до суду фототаблиць та відеодоказів вбачається, що на суміжній з земельною ділянкою ОСОБА_1 земельній ділянці виконуються будівельні роботи з риття котловану та траншеї для влаштування фундаменту.

       Заявник посилається на те, що будівельні роботи здійснюються ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 , земельній ділянці, однак надані до суду електронні докази та фототаблиця даного факту не доводять.

       Заявник вказує на те, що будівельні роботи здійснюються з порушенням будівельних норм, однак відповідних доказів суду не надано. З наданих суду фотографій та відеозаписів неможливо встановити те, що будівельні роботи проводяться з порушенням вимог чинного законодавства.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 21.05.2021 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , яке є чинним та контролюючим органом не скасовано.

Заявником не надано до суду доказів того, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, як контролюючий орган, вносив ОСОБА_2 припис про усунення порушень вимог будівельного законодавства.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжитті судом у випадку наявності реального ризику ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або у випадку, коли ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у випадку їх невжиття буде неможливий.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Позивач має намір звернутись до суду з позовом про звільнення його земельної ділянки та приведення її у первісний стан, усунення порушень при здійсненні будівництва, однак надані докази не доводять виконання будівельних робіт на його землі та не доводять порушення суміжним землекористувачем будівельних норм та правил. Обраний позивачем спосіб забезпечення позовних вимог у вигляді забороні власнику нерухомого майна та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні та інші роботи є неспівмірним втручанням у їх права, а щодо невизначеного кола осіб, які участі у справі брати не будуть, взагалі є неприйнятним.

При недоведеності заявником ризиків, що зумовлюють вжиття заходів забезпечення позову та при неспівмірності вимог заяви майбутнім позовним вимогам, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 158, 260, 352-353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, заінтересована особа – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути протягом 15 днів оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 В.В. Куцевол