Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95404881

Провадження №13-3зво21

Справа № 1-7/2010

ОКРЕМА ДУМКА

Суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О., Британчука В.В., Григор`євої І.В., Гриціва М.І., Катеринчук Л.Й., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Ткача І.В., Штелик С.П.у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 за його та захисника Цику Н.В. заявою про перегляд за виключною обставиною вироку Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом

За вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на чотирнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 цього Кодексу - на дванадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК - на тринадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і на підставі ст. 70 зазначеного Кодексу за сукупністю злочинів остаточно - на п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , питання про перегляд судових рішень щодо яких у заяві не порушується.

ОСОБА_1 визнано винним у розбійному нападі в стані алкогольного сп`яніння за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , поєднаного з проникненням у житло, із заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, умисному вбивстві з корисливих мотивів з особливою жорстокістю й замаху на вбивство двох осіб з корисливих мотивів з особливою жорстокістю за таких обставин.

20 серпня 2008 року близько 02:00 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, приготувавши дерев`яні та металеву палиці, рукавиці й мотузку, з метою заволодіння майном подружжя ОСОБА_5 прибули до розташованого в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області будинку потерпілих, на який вказав ОСОБА_1 . Через вікно вони проникли до помешкання, де напали на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілих. Зв`язавши останніх, діючи з особливою жорстокістю, завдаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 особливих страждань, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 упродовж тривалого часу наносили їм численні удари палицями в різні частини тіла, в тому числі у життєвоважливі органи, й вимагали негайно віддати їм гроші. Після відмови потерпілих співучасники злочину продовжили побиття з умислом на вбивство, в результаті чого ОСОБА_5 загинув на місці події, а ОСОБА_6 було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень. Переконавшись, що потерпілі не подають ознак життя, помилково вважаючи обох вбитими, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обшукали будинок і заволоділи майном подружжя ОСОБА_5 загальною вартістю 1465 грн. Життя ОСОБА_6 було врятовано завдяки наданій кваліфікованій медичній допомозі і її смерть не настала з причин, які не залежали від волі засуджених.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 24 квітня 2012 року залишив вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 без зміни.

08 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) одноголосно постановив рішення у справі «Шуманський проти України».

Рішенням ЄСПЛ констатовано такі порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 : матеріального аспекту ст. 3 у зв`язку з жорстоким поводженням із заявником працівників міліції; процесуального аспекту ст. 3 у зв`язку з не проведенням ефективного розслідування на національному рівні тверджень заявника про жорстоке поводження з боку працівників міліції; п. 1 ст. 5 у зв`язку з свавільним триманням заявника під вартою у період з 05 до 08 вересня 2008 року; п. 1 і підпункту «с» п. 3 ст. 6 під час провадження, за результатами якого заявника було визнано винним у вчиненні розбою та вбивства. Суд присудив заявнику 16 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.

У заяві про перегляд судових рішень висловлено прохання про скасування судових рішень в частині засудження ОСОБА_1 за вчинення злочинів щодо потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ухвалення судового рішення про виправдання засудженого з закриттям кримінальної справи. Свої вимоги обґрунтовують порушеннями закону щодо ОСОБА_1 , які констатовано у вищевказаному рішенні ЄСПЛ. Крім того, зазначають, що використані судом для засудження заявника початкові показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були отримані в результаті тиску та погроз працівників міліції і вони містять низку суперечностей щодо істотних обставин події. Вважають, що потерпіла ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в судовому засіданні 23 березня 2009 року не впізнавала ОСОБА_1 як учасника нападу. Тому, на їх думку, судові рішення щодо ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, а досудове та судове слідство проведено однобічно і неповно.

06 липня 2021 року Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) переглянула справу за виключною обставиною та постановила: заяву ОСОБА_1 та його захисника Цику Н. задовольнити частково. Вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити шляхом виключення посилання на дані протоколу його явки з повинною як на докази винуватості заявника у вчиненні злочинів. У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.

Судді Великої Палати Анцупова Т.О., Британчук В.В., Григор`єва І.В., Гриців М.І., Катеринчук Л.Й., Пільков К.М., Прокопенко О.Б., Ткач І.В., Штелик С.П. не погоджуються з вищевказаною постановою з огляду на таке.

На нашу думку, є помилковим лише зміна судових рішень щодо ОСОБА_1 шляхом виключення посилання на дані протоколу його явки з повинною як на докази винуватості заявника у вчиненні злочинів.

У рішенні «Шуманський проти України» ЄСПЛ, оцінюючи загальну справедливість провадження та викладаючи загальні принципи, які мають застосовуватися щодо допиту особи, заначив, що Україна порушила міжнародні зобов'язання за ст. 3 Конвенції у матеріальному і процесуальному аспектах (п. 55). Визнавши відповідні доводи заявника обґрунтованими, Суд виходив з того, що під час перебування під контролем правоохоронних органів ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, і даний факт міг свідчити про жорстоке поводження з ним (пункти 45-48). Однак за небезпідставними скаргами заявника на таке поводження ефективного розслідування не проведено, у зв`язку з чим доводи ОСОБА_1 про застосування щодо нього насильства працівниками міліції не були переконливо спростовані з застосуванням належної правової процедури (пункти 48, 49, 51-54).

Тримання заявника під вартою в період з 05 до 08 вересня 2008 року ЄСПЛ оцінив як свавільне й несумісне з вимогами п. 1 ст. 5 Конвенції, виходячи з того, що попри зовнішнє оформлення позбавлення ОСОБА_1 свободи як адміністративного арешту, фактично його в цей період допитували щодо обставин розбійного нападу, вбивства і замаху на вбивство, тобто по суті поводилися з ним як з підозрюваним у злочинах. З огляду на викладене, міжнародна судова установа визнала, що по суті адміністративний арешт заявника був частиною тримання його під вартою як підозрюваного у кримінальній справі без забезпечення зумовлених таким становищем процесуальних прав (пункти 60, 62).

ЄСПЛ констатував, що під час судового розгляду справи щодо ОСОБА_1 не було дотримано вимог п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з використанням судом у вироку як частини доказів обвинувачення даних явки з повинною, відібраної у ОСОБА_1 за відсутності правової допомоги, внаслідок неспростованого факту жорстокого поводження й за обставин, що позбавляли його встановлених законом процедурних гарантій захисту прав підозрюваного (п. 75).

За оцінкою Суду, визнання допустимими доказами показань, отриманих в результаті катування або жорстокого поводження в порушення ст. 3 Конвенції з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні, призводить до несправедливості провадження в цілому. Цей висновок застосовується незалежно від доказової сили показань, а також від того, чи було їхнє використання вирішальним для засудження обвинуваченого (п. 71).

За таких висновків міжнародної судової установи виключення з судових рішень посилання на певні докази (на дані протоколу явки з повинною), зміни цих рішень з залишенням їх у решті без зміни, на нашу думку, не усунуло загальної несправедливості кримінального провадження. Усунути останнє могло лише скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у компетентний суд першої інстанції.

Відновлення попереднього юридичного стану засудженого ОСОБА_1 могло бути здійснено лише шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, про що, фактично і вказано ЄСПЛ у рішенні (п. 85).

Велика Палата, як зазначалося раніше, змінила судові рішення у справі шляхом виключення з них посилання як на докази на дані явки з повинною ОСОБА_1 , визнавши їх недопустимими. У решті судові рішення щодо засудженого залишила без зміни.

Мотивуючи таке рішення, Велика Палата, на наш погляд, увійшла в оцінку доказів у справі (оцінку фактів), зробивши висновок про достатність доказів, що залишаються після виключених, для визнання заявника винним, чим фактично знову розглянула справу, на що повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом 1960 року (далі - КПК 1960 року) та діючим Кримінальним процесуальним кодексом, не мала.

Питання допустимості і достатності доказів підлягає окремому дослідженню лише під час повноцінного судового розгляду. Це не може відбуватися при перегляді судових рішень за виключними обставинами, адже потребує безпосереднього дослідження доказів, допиту певних осіб, зокрема ОСОБА_1 (ч. 1 ст. 257 КПК 1960 року).

З урахуванням викладеного вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду повинна була скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і направити справу на новий розгляд до компетентного суду першої інстанції.

Судді

Великої Палати

Верховного Суду Анцупова Т.О.

Британчук В.В.

Григор`єва І.В.

Гриців М.І.

Катеринчук Л.Й.

Пільков К.М.

Прокопенко О.Б.

Ткач І.В.

Штелик С.П.



  • Номер: 11-п/787/1/2016
  • Опис: кримінальна справа стосовно Галанджовського Ярослава Петровича за п.2,п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 152 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-7/2010
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Анцупова Тетяна Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.01.2016
  • Дата етапу: 15.01.2016
  • Номер: 11-п/787/13/2016
  • Опис: кримінальна справа стосовно Галанджовського Ярослава Петровича за п.2, п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 152 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-7/2010
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Анцупова Тетяна Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.02.2016
  • Дата етапу: 11.02.2016
  • Номер: 11-п/787/38/2016
  • Опис: кримінальна справа стосовно Галанджовського Ярослава Петровича про перегляд вироку за нововиявленими обставинами
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-7/2010
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Анцупова Тетяна Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.06.2016
  • Дата етапу: 17.06.2016
  • Номер: 11-п/787/62/2016
  • Опис: заява Галанджовського Ярослава Петровича про перегляд вироку за нововиявленими обставинами
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-7/2010
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Анцупова Тетяна Олександрівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.09.2016
  • Дата етапу: 06.10.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація